Справа 2- 1293/2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я 

 Іменем  України

   24 червня 2008 року                                                                       смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

 Головуючого судді                   Дегтярьової В.Ю.

 При секретарі                            Кірюхіної  Ю.В.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення суми боргу, мотивуя свої вимоги тим, що вона 27.06.2005 року дала ОСОБА_2 в борг гроші в сумі 2300 грн. Відповідачка зобов язалась повернути борг до 01.07.2005 року. Однак до теперішнього часу борг не сплачено.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що 27.06.2008 року вона видала ОСОБА_2 гроші в сумі 2300 грн, в сою чергу відповідачка написала розписку, згідно якої вона зобов язується повернути гроші до 01.07.2005 року. Свої зобов язання ОСОБА_2 не виповнила. До теперішнього часу також відмовляється повернути борг. По роботі до ОСОБА_2 претензій не має, тому борг не може вважити недостачею.  

         Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

         Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала, що дійсно вона писала розписку. Пояснила що працювала у позивачки та була недостача, тому вважає що недостача це борг.

         Вислухавши пояснення позивача і вивчивши матеріали справи суд уважає що позовна заява підлягає задоволенню.

         Судом встановлено, що 27.06.2005 року відповідачка ОСОБА_2 написала розписку на суму  2300 грн, згідно якій зобов язалась повернути борг до 01.07.2005 року.

          Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином й у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності  таких - відповідно до звичайно пропонованих вимог.

         У відповідності ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальникові) у власність гроші, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей. 

         Згідно ст. 1047 ЦК України сторонами дотримана форма укладання договору позики, що повинен бути зроблений у писемній формі.

У чинність ч.10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як видно з матеріалів справи між сторонами є боргові, а не інші  правовідносини.

Відповідач не звертався ні в органи міліції, ні в суд про визнання розписки недійсної, тобто був згодний з нею, а також зі сформованими обставинами.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманої від позивача суми на підставі договору позики, суд уважає позов підметом задоволенню в обсязі заявлених вимог. На користь позивача варто стягнути борг у сумі 2300 гривень.

             На підставі викладеного й керуючись статтями 526, 530, 1046, 1047 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики 2300 грн., а також витрати на інформаційне технічне забезпечення - 30 грн., а всього - 2330 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 у доход держави держмито у розмірі 51 грн.      

      Заяву про апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції може бути подане протягом   10 (десяти)  днів  з  дня проголошення рішення.

      На судове рішення  може  бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд АР Крим через Красногвардійський районний суд  протягом 20 (двадцяти)  днів після подання  заяви про апеляційне  оскарження.

 Суддя