СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

03 липня 2006року

Справа № 2-16/3114-2006

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Заплави Л.М.,

                                                                                          Маслової З.Д.,

 

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1; ОСОБА_2, дов. НОМЕР_2;

яРвідповідача: Кашина Ю.Г., дов. № 02-6-348 від 18.05.2006 року;

 

розглянувши апеляційну скаргу Новоозернівської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Омельченко В.А.) від 20 лютого-02 березня 2006 року  у справі № 2-16/3114-2006

за позовом           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до          Новоозернівської селищної ради (вул. Гер. Десантників, 3, м.Новоозерне, 97491)     

          про визнання недійсним рішення та спонукання до включення майна до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації

                                                           

                                                            ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду АР Крим від 20.02-02.03.2006 року у справі № 2-16/3114-2006 позов СПД ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав недійсним рішення Новоозерівської селищної радиНОМЕР_3 "Про зміну способу приватизації  по АДРЕСА_1", визнав недійсним рішення Новоозерівської селищної ради НОМЕР_4 "Про внесення доповнення до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації на період 2005-2006 років", визнав за позивачем пріоритетне право на приватизацію шляхом викупу об`єкта комунального майна - приміщення колишнього військового ательє загальною площею 388,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також забов`язав Новоозерівську селищну раду включити спірні приміщення до переліку комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу орендарем. 

При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення позивачем з дозволу орендодавця -Новоозернівської селищної ради невіодкремлених поліпшень орендованого приміщення підтверджено матеріалами справи, у зв`язку з чим, СПД ОСОБА_1, на підставі норм Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, набув переважне право на приватизацію орендованого приміщення шляхом викупу.

Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Новоозерівська селищна рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, у позові СПД ОСОБА_1 відмовити.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що СПД ОСОБА_1, у встановленому порядку, до Новоозернівської селищної ради із відповідною заявою про приватизацію орендованого приміщення та з наданням необхідних документів не звертався. Крім того, відповідач вважає, що висновок судового експерта, покладений в основу рішення суду першої інстанції не може бути прийнятий у якості доказу у справі.

Позивач у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду АР Крим законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22 травня по 12 червня 2006 року, а також з 21 червня по 03 липня 2006 року.

За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось російською мовою.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено наступне.

СПД ОСОБА_1, на підставі договору оренди НОМЕР_5 укладеного між ним та Державним комунальним підприємством по утриманню житла "УЮТ-Н" (Орендодавець), є орендарем нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 в смт. Новоозерне м. Євпаторії загальною площею 388,9 кв.м.

Відповідно до пункту 6.1 договору оренди НОМЕР_5, орендар зобов'язаний здійснювати по точний та капітальний ремонт об'єкта оренди протягом строку оренди, а також не виконувати без пись мової згоди орендодавця перебудову, добудову або перепланування об'єкта оренди.

Дефектним актом від 12.07.2003 року, затвердженому державним комунальним підприємством по утриманню житла "УЮТ-Н" 30.07.2003 року, встановлено, що будівля, яка є предметом договору оренди, потребувала відновлювального ремонту фасаду, стін, перегородок, стелі, даху та крівлі, підлоги, вікон, дверей, санітарно-технічних приладів, трубопроводу, електротехнічного обладнання, охоронно-пожежної сигналізації ( том 1 а.с.13-15).

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2003 року збоку орендодавця мало місце надання позивачеві дозволу на проведення відновлювальних робіт (том 1 а.с.16). Судовою колегією встановлено, що роботи здійснювались відповідно до робочого проекту, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради НОМЕР_6 (том 1 а.с. 17).

В подальшому, Євпаторійським МБРТІ було проведено незалежну оцінку вартості інвестованих СПД ОСОБА_1 грошових коштів та здійснено ідентифікацію невідокремлюваних поліпшень, та зроблений висно вок про те, що вартість виконаних позивачем поліпшень об'єкту оренди - АДРЕСА_1, станом на 17.01.2004 року, складає 15067,00 грн. (том 1 а.с.23).

З матеріалів справи також вбачається, що фінансування робіт по здійсненню невідокремлюваних поліпшень відбувалось за рахунок власних коштів позивача, та даний факт підтверджується Аудиторським висновком ТОВ "Консул" від 17.01.2004 року (том 1 а.с.25-30).

На підставі зазначених обставин, СПД ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету  Новоозернівської селищної ради про зміну способу приватизації орендованого приміщення - колишнього військового ательє по АДРЕСА_1 , обравши способом приватизації викуп (том 1 а.с.32.

Рішенням НОМЕР_7 виконавчого комітету Новоозернівської селищної ради заяву СПД ОСОБА_1 було задоволено, прийнято рішення про зміну способу приватизації колишнього військового ательє, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 388,9 кв.м. (номер за порядком 1 переліку об'єктів комунальної власності Новоозернівської селищної ради, які підлягають приватизації в 2003-2004 рр.) на викуп та про клопотання перед сесією Новоозернівської селищної ради про зміну способу приватизації коли шнього військового ательє (том 1 а.с.32).

10.12.2004 року Новоозернівською селищною радою було прийнято рішення, із змісту якого вбачається, що рішення по суті заявленого СПД ОСОБА_1 клопотання не прийнято.

09.08.2005 року СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Новоозернівської селищної ради з позовом про визнання недійсним зазначеного рішення Новоозерніваської селищної ради НОМЕР_3

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої  інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Новозернівської селищної ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Відповідно до статті 25 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, приватизація об' єкту оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Приватизація державного і комунального майна (крім об'єктів земельного і житлового фонду, а також об'єктів соціально-культурного призначення, які фінансуються з державного бюджету) здійсню ється згідно вимогам Закону України „Про приватизацію державного майна”, Закону України „Про при ватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” і інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих законів.

Згідно з частиною 1 статті 289 Господарського кодексу України, орендар має право на викуп (приватизацію) об'єкту оренди, якщо це право передбачено договором оренди.

Пункт 6.2 укладеного 26.06.2003 року між сторонами у справі договору оренди НОМЕР_5 надає позивачу, як орендарю, право на прива тизацію об'єкту оренди у порядку, визначеному законодавством.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що вичерпний перелік способів приватизації комунального майна визначено статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки, затвердженою Законом України від 18.05.2000 року № 1723-ИІ.

Так, статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватиза цію)" передбачено два способи приватизації: викуп і продаж на аукціоні - по конкурсу. При цьому, включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюєть ся, в тому числі, з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Пунктом 51 розділу IX Державної програми приватизації на 2000-2002 роки передбачено право пріоритетного (пільгового) викупу орендарем орендованого державного майна (будівлі, споруди, при міщення) за умови здійснення ним за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна за зго дою орендодавця.

У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення), орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта прива тизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем за рахунок вла сних коштів та за згодою орендодавця невідокремлених поліпшень об'єкту оренди по АДРЕСА_1 вартістю більше 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вар тості об'єкту оренди.

За таких обставин, господарський суд АР Крим дійшов вірного висновку про те, що позивач набув право викупу об'єкту оренди, а виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради 04.10.2004 року було прийняте законне та обґрунтоване рішення НОМЕР_8, яким клопотання позивача про приватизацію об'єкта оренди шляхом викупу було задоволено.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. При цьому, включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється, в тому числі, з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

Таким чином, відповідачу не надано право відмовити у затвердженні поданого органом приватизації, в даному випадку -виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради, переліку, яким пропонувалося включити спір ний об'єкт до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Судовою колегією також встановлено, що  частиною 5 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизації)” передбачений вичерпний перелік підстав для відмови в приватизації, а саме:

* особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизації)”;

* є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємст ва;

*  відповідно до частини 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизації)” не затверджено переліків, об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні або за  конкурсом об'єктів,  які  перебувають  відповідно  у загальнодержавній власності,  власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають:  продажу  на  аукціоні,  за  конкурсом.

Відповідно до статті 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вина посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

Однак, відповідачем не надано суду доказів існування обставин, перелічених у частині 5 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизації)” та які є підставами для відмови у задоволенні клопотання СПД ОСОБА_1 про приватизацію орендованого об`єкта.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2.11 „Порядку подачі і розгляду заяви про включення об'єкту в перелік об'єктів, які підлягають приватизації, і заяви про приватизацію об'єктів груп А, Д, Ж” в редакції наказу Фонду державного майна від 27.04.2004 року за № 848, на підставі поданої заяви про включення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, і прикладених до нього документів орган приватизації, до якого подано заяву, розглядає питання про включення об'єкту у відповідний перелік протягом 30 календарних днів з дня по дачі заяви.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизації)”, результати розгляду не пізніше ніж через місяць після подачі заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Вимоги зазначеної норми закону щодо необхідності у певний строк надати заявникові відповідь за підсумками розгляду його заяви відповідачем не виконані.

У зв`язку з викладеним, висновок суду першої інстанції про те, що  рішення Новоозернівської селищної ради НОМЕР_3 не відповідає вимогам чинного законодавства щодо свого змісту та строку прийняття, чим порушує норму статті 7 Закону Укра їни "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є правомірним.

Оскільки рішенням виконавчим комітетом Новоозернівської селищної ради НОМЕР_7 було надано згоду на приватизацію орендованого об`єкту шляхом викупу, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що СПД ОСОБА_1 не звертався до відповідача з належним чином оформленою заявою.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із за хистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

Наведене свідчить про те, що прийняття відповідачем рішення про включення спірного об'єкта до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації через конкурс є порушенням права позивача на викуп об'єкта оренди.

Крім того, відповідно до пункту 9 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/500 від 25.04.2001 року „Про деякі питання практики застосування у вирішення спорів законодавства про приватизацію держав ного майна", що якщо договір оренди не припинив свого існування (стаття 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") державний орган привати зації не вправі приймати рішення про приватизацію цього майна іншим крім викупу способом, а в разі прийняття такого рішення воно повинно визнаватися недійсним за позовом заінтересованої особи. З матеріалів справи вбачається, що на момент подачі заяви про приватизацію орендованого об`єкту, договір НОМЕР_5 свого існування не припинив.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів і поса дових осіб місцевого самоврядування по мотивам їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на порушення порядку проведення експертизи, судова колегія не може прийняти їх до уваги, оскільки можливе порушення самого порядку проведення експертизи, не надає суду підстав для ставлення під сумнів висновків судового експерта, зроблених по суті поставлених перед ним питань.

Судова колегія виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, підставою для призначення експертизи є необхідність у застосуванні для вирішення певного питання спеціальних пізнань.

Згідно з частиною 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, відхилення господарським судом висновку судового експерта має бути мотивованим в рішенні. Однак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для мотивованого відхилення висновку експерта.

За таких обставин, рішення господарського суду АР Крим є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

 

                    Апеляційну скаргу Новоозернівської селищної ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого-02 березня 2006 року у справі № 2-16/3114-2006 залишити змін.

                                                 

Головуючий суддя                                                  О.А.Латинін

 

Судді                                                                                Л.М. Заплава

 

                                                                                З.Д. Маслова