ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" червня 2006 р. Справа № 8/333-05
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача:
Урини Н.Ф. - представника за довіреністю від 01.02.2005р.
(присутньої в засіданні суду 30.05.2006р.),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дашівське лісомисливське господарство", с.Шабельня Іллінецького району Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "02" грудня 2005 р. у справі № 8/333-05 (суддя І.Ю.Мельник)
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро", м.Луцьк
до Державного підприємства "Дашівське лісомисливське господарство", с.Шабельня Іллінецького району Вінницької області
про стягнення 15663,01грн.
з перервою в засіданні суду згідно ст.77 ГПКУкраїни з 30.05.2006р. по 08.06.2006р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.12.2005р. у справі №8/333-05 позов Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро" до Державного підприємства "Дашівське лісомисливське господарство" (з врахуванням уточнених позовних вимог) задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 15231,16грн., серед яких 9000,00грн. боргу за передані відповідачу засоби захисту рослин, 2859,36грн. відсотків за користування товарним кредитом, 900,00грн. штрафу, 737,38грн. пені, 1377,00грн. інфляційних нарахувань, 357,42грн. - 3-х % річних, а також покладено на відповідача 152,31грн. витрат з держмита й 116,22грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В позові про стягнення з відповідача 211,99 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 98,76грн. пені, 30,32грн. - 3-х % річних та 90,90грн. інфляційних нарахувань відмовлено. На виконання зазначеного рішення видано наказ.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити в позові в цій частині.
В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, зазначає, що:
- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було дотримано вимог п.3 ч.1 ст.84 ГПК України, яким передбачено, що у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом: причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Однак, в оскаржуваному рішенні судом не наведено нормативно-правових актів, якими безпосередньо регулюється даний спір та чим керувався суд;
- місцевим господарським судом не досліджено причин виникнення заборгованості відповідача та не проведено їх дослідження. Зокрема, не проведена оцінка дій відповідача по проведенню обслідування посівів цукрового буряка на площі 83 га., обробленого згідно вимог інструкції по гербіциду "Лонтрел 300", придбаного згідно договору №10/06/2004 у Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро", яким встановлено, що гербіцид "Лонтрел 300" не подіяв на цільові бур'яни (осет рожевий, жовтий, берізку польову), про що складено акт від 16.07.2004 року;
- судом не досліджено та не дано правової оцінки акту про обстеження від 16.07.2004 року, який складений комісією в складі головного агронома Іллінецького управління сільського господарства та продовольства, начальника станції захисту рослин та інших членів комісії, до складу якої запрошений і представник фірми "Гарант-Агро". У вказаному акті зафіксовано неякісність гербіциду "Лонтрел 300" та відмовлено в оплаті даного препарату;
- при винесені оскарженого рішення судом не прийнято до уваги та не досліджено норми Закону України "Про захист рослин" від 14.10.1998 року №180-ХІV, а саме п.3 ч.1 ст.4, яким передбачені основні вимоги щодо захисту рослин є обов'язковість здійснення заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження. Препарат "Лонтрел 300" був використаний безпосередньо для захисту рослин, а саме: посівів цукрового буряка, однак його застосування не принесло результатів, а підприємство понесло витрати по обробітку 83 га. посіву;
- також місцевим господарським судом не прийнято до уваги та не дано правової оцінки п.4 ч.1 ст. 708 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Згідно умов договору №10/06/2004 продавцем не проведено застереження покупця про
недоліки препарату, або фальсифікації товару, тому покупець на підставі п.4 ч.1 ст.708 ЦК України відмовився від договору, про що продавця повідомлено листом від 10.01.2005 року №7.
Представник позивача в засіданні суду заперечила проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі, вважає оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Дашівське лісомисливське господарство" - без задоволення (детальніше заперечення позивача викладено у відзиві №39/1 від 17.02.2006р. на апеляційну скаргу).
Представник відповідача в засідання суду не з'явився.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином (ухвалу про призначення судового засідання на 30.05.2006р. було надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом 14.04.2006р., про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції канцелярією Житомирського апеляційного господарського суду за відповідну дату), а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.
В засіданні суду 30.05.2006р. оголошувалась перерва до 08.06.2006р. у відповідності до ст.77 ГПК України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.
10.06.2004р. між Приватною виробничо-комерційною фірмою "Гранд-Агро" (продавець) та Державним підприємством "Дашівське лісомисливське господарство" (покупець) укладено договір купівлі-продажу засобів захисту рослин за №10/06/2004.
За умовами договору продавець зобов'язався передати в строки, визначені договором, у власність покупця засоби захисту рослин ("Лонтрел-300" в кількості 25л вартістю 9000,00 грн.), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (п.п.1.1, 1.2 договору).
Відповідно до п.п.2.2 укладеного сторонами договору покупець зобов'язаний був сплатити продавцю за отриманий товар в строк до 20.06.2004р. 4500,00 грн., а решту 4500,00 грн. - в строк до 20.07.04р.
П.п.2.3 договору передбачено сплату 24% за користування товарним кредитом з моменту отримання товару до повного розрахунку лише у разі порушення строків оплати вартості товару.
Договором передбачена відповідальність за невиконання сторонами своїх зобов'язань, зокрема, за прострочення оплати товару та відсотків товарного кредиту покупець сплачує продавцю за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, а також сплачує штраф за прострочення з оплатою по кожній окремо взятій видатковій накладній в розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання (п.п.4.2.1 договору).
На виконання умов договору продавець (позивач у справі) за видатковою накладною №10/06/2004 від 10.06.2004р. передав покупцю (відповідачу у справі) через його представника Гуцаленка С.А., діючого за дорученням ЯЗК №029846 від 10.06.2004р., передбачені договором засоби захисту рослин вартістю 9000,00грн., що відповідачем не спростовується.
Проте, в порушення договору покупець (відповідач у справі) вартість отриманого товару не сплатив.
18.10.2005р. Приватна виробничо-комерційна фірма "Гранд-Агро", посилаючись на невиконання Державним підприємством "Дашівське лісомисливське господарство" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу засобів захисту рослин №10/06/2004 від 10.06.2004р., щодо оплати отриманого товару, звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідача 15464,20грн.
Заявою від 30.11.2005р. №392/1 позивач уточнив позовні вимоги й просить стягнути з відповідача: 9000,00грн. боргу, 3071,35грн. відсотків за користування товарним кредитом, 387,62грн. річних, 1467,90 грн. збитків від інфляції, 836,14грн. пені, 900,00грн. штрафу, загалом - 15663,01грн.
Як свідчать матеріали справи, письмовий відзив на позов відповідач в суд першої інстанції не подав, його представник, присутній в судовому засіданні 02.12.2005р. проти позову не заперечував.
Вище зазначалося, що заявлений позов задоволено частково й з відповідача на користь позивача стягнуто 15231,16грн., серед яких: 9000,00грн. боргу, 2859,36грн. відсотків за користування товарним кредитом, 900,00грн. штрафу, 737,38грн. пені, 1377,00грн. збитків від інфляції, 357,42грн. річних.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, отримавши від позивача на підставі договору від 10.06.2004р. №10/06/2004 на умовах товарного кредиту 25 літрів хімпродукції "Лонтрел 300" на суму 9000,00грн., оплату отриманої продукції не провів й відповідно до умов договору має сплатити борг, пеню, штраф, відсотки за користування товарним кредитом, збитки від інфляції.
Судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування та поданих доказів розподіляється між сторонами, виходячи із того, хто посилається на юридичні факти, які ґрунтують його вимоги і заперечення.
Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічну норму закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Частиною1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідач факту отримання товару вартістю 9000,00грн. та наявності заборгованості перед позивачем у зв'язку з його неоплатою не спростовує, однак в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не досліджено причин виникнення заборгованості відповідача, зокрема, не досліджено та не дано правової оцінки акту обстеження посівів цукрових буряків на площі 83 га від 16.07.2004р., не прийнято до уваги положення п. 4 ч. 1 ст. 708 Цивільного кодексу України.
Проте, як свідчать матеріали справи, належні докази, які б підтверджували факт продажу позивачем товару неналежної якості відсутні й, крім того, лише в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що придбаний ним у позивача препарат "Лонтрел 300" при застосуванні результатів не приніс. Зазначений вище акт від 16.07.2004р., на який посилається відповідач як на доказ, що підтверджує недоліки препарату "Лонтрел 300", в суд першої інстанції не подавався, неможливість його подання відповідач не обґрунтував, а тому, з огляду на норми ч.1 ст.101 ГПК України, додаткові докази, подані відповідачем в апеляційний господарський суд, до уваги не приймаються.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині боргу в сумі 9000,00грн.
На підставі п.2.3 договору від 10.06.2004р. позивач нарахував відсотки за користування товарним кредитом з 10.06.2004р. по 15.11.2004р., тоді як з врахуванням норм ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку, з якого підлягають нарахуванню відсотки за товарний кредит, починається з 11.06.04р. та їх розмір становить, з врахуванням методики розрахунку позивача, 3065,44грн. (4500,00грн. х 24% : 365 днів х 10 днів (з 11.06. по 20.06.2004р.) = 29,60грн.; 9000,00грн. х 24 % : 365 днів х 513 днів (з 21.06. по 15.11.2004р.) = 3035, 84 грн.).
Таким чином, стягненню підлягає 3065,44грн. відсотків за користування товарним кредитом, отже рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків в сумі 206,08 грн. підлягає скасуванню.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позову в частині стягнення штрафу в розмірі 900,00грн., оскільки його нарахування передбачено п.4.2.1 договору від 10.06.2004р. й про застосування строку позовної давності ні одна із сторін у справі не заявляла (ч.3 ст.267 ЦК України).
Рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 737,38 грн., нарахованої за період з 15.05.2005р. по 15.11.2005р. підлягає скасуванню з огляду на таке.
Частина 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачає припинення нарахування штрафних санкцій за порушення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Укладеним сторонами 10.06.2004р. договором купівлі-продажу засобів захисту рослин (п.п. 4.2.1) передбачено лише розмір пені за кожен день прострочення, однак не вказано про нарахування пені за весь період прострочення виконання грошових зобов’язань або незастосування ч. 6 ст. 232 ГК України.
Оскільки, згідно п.п. 2.2 договору платежі в сумі 4500,00грн. відповідач мав провести: перший - до 20.06.2004р., другий – до 20.07.2004р., шестимісячний термін для нарахування пені, відповідно, закінчився 21.12.2004р. та 21.01.2005р. Проте, позивач нарахував пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 15.05.2005р. по 15.11.2005р., тобто за межами шестимісячного строку, передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України.
За таких обставин в позові про стягнення пені в розмірі 836,14грн. слід відмовити.
Керуючись ст. 625 ЦК України, позивач нарахував суму боргу з врахуванням індексу інфляції за період з червня 2004р. по листопад 2005р. в розмірі 1467,90грн. та річні в розмірі 3% за 524 дні (з 10.06.2004р. по 15.11.2005р.) в розмірі 387,62грн.
З огляду на те, що за умовами договору відповідач зобов’язаний був провести перший платіж в сумі 4500,00грн. до 20.06.04р., а другий в сумі 4500,00грн. – до 20.07.04р., строк порушення виконання грошових зобов’язань слід рахувати, відповідно, з 21.06.2004р. та 21.07.2004р., а заборгованість з врахуванням індексу інфляції із суми 4500,00 грн. – за липень 2004р., а з суми 9000,00 грн. – з серпня 2004р. по листопад 2005р. Заборгованість з врахуванням індексу інфляції за вказаний період становить 10505,70грн., отже розмір втрат від інфляції становить 1505,70грн. (липень 2004р. індекс інфляції – 100%; за період з серпня по грудень 2004р. індекс інфляції становить 107,7%, отже борг з врахуванням індексу інфляції складає: 9000,00грн. х 107,7% = 9693,00грн.; за період з січня по листопад 2005р. індекс інфляції становить 109,3%, отже борг з врахуванням індексу інфляції складає 9812,70 грн.).
Зважаючи на те, що позивач просить стягнути втрати від інфляції в сумі 1467,90грн., рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні втрат від інфляції в сумі 90,90 грн. підлягає скасуванню й позов в цій частині підлягає задоволенню.
З огляду на те, що прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 4500,00 виникло з 21.06.2004р. й в решті суми 4500,00 грн. – з 21.07.2004р., позивач безпідставно обрахував річні в розмірі 3% з 10.06.2004р. Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню річні, обраховані за період з 21.06.2004р. по 15.11.2005р. в розмірі 368,39 грн. (4500,00 грн. х 3% : 365 дн. Х 30 дн. (з 21.06.2004р. по 20.07.2004р.) = 11,10 грн.; 9000,00 грн. х 3% : 365 дн. Х 483 дн. (за період з 21.07.2004р. по 15.11.2005р.) = 357,29 грн.), а тому оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні річних в розмірі 11,09 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 44, 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дашівське лісомисливське господарство» с. Шабельня Іллінецького району Вінницької області задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2005р. у справі №8/333-05 скасувати в частині стягнення пені в сумі 737,38 грн., в позові в цій частині відмовити. Скасувати рішення в частині відмови у стягнені відсотків за користування товарним кредитом в сумі 206,08 грн., річних в сумі 11,09 грн., втрат від інфляції в сумі 90,90 грн. й позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Змінити рішення в частині стягнення судових витрат, а в решті рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2005р. у даній справі залишити без змін.
Резолютивну частину рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2005р. у справі №8/333-05 викласти в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Дашівське лісомисливське господарство» с. Шабельня Іллінецького району Вінницької області вул. Люсі Яворської, 57 код 13334524 на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Гранд-Агро», м.Луцьк, вул. Кафедральна, 10467 грн. 90 коп. боргу з врахуванням індексу інфляції, 3065 грн. 44 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 900 грн. 00 коп. штрафу, 368 грн. 39 коп. річних, загалом 14801 грн. 73 коп., 148 грн. 02 коп. витрат з державного мита за подання позову, 111 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити,»
3. Вважати таким, що втратив чинність наказ №8/333-05 від 20.01.2006р., виданий на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2005р.
В разі подання доказів про виконання рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.2005р. у справі №8/333-05, видати поворотний наказ, видачу якого доручити господарському суду Вінницької області.
4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити господарському суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи, 2 - позивачу,
3 - відповідачу, 4 -в наряд