АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/898/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 15, 186 ч.2 КК України Бащенко С.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБиби Ю.В.

суддівВавріва І.З., Швидкого Д.М.

з участю прокурораЯкушиної О.В.

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чигирин, Черкаської обл., українця, громадянина України, з середньо - технічною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не одноразово судимого, останній раз:

- 10.06.2009 року Соснівським PC м. Черкаси за ст.ст. 186 ч.2, 186 ч.3, 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, зараховано в строк відбутого покарання період затримання. Звільнений 17.06.2011р. по відбуттю покарання;

винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 15 ч.3 186 ч.2 КК України та призначено покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у виді двох років позбавлення волі;

за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань кінцеве призначено покарання засудженому ОСОБА_6 у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 384 грн.

Вирішена доля речових доказів та судових витрат в порядку ст.ст. 81, 91КПК України., -

в с т а н о в и л а :

Згідно вказаного вироку ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 18.08.2011 року, близько 23.25 год. прибув до господарства ОСОБА_10, яке розташоване в АДРЕСА_2, та перебуваючи в будинку останнього, куди зайшов, щоб попрохати води у господаря, у ОСОБА_6 виник умисел на крадіжку ключа до автомобіля марки «VOLKSWAGEN MULTIVAN», д.н. НОМЕР_1, вартістю 1573,56 гривень, який він помітив на підвіконні біля вхідних дверей до будинку, з метою подальшого вчинення крадіжки з салону автомобіля, після чого таємно, умисно, з корисливих мотивів викрав вказаний ключ, та продовжуючи свою злочинну діяльність, відчинив даним ключем автомобіль «VOLKSWAGEN MULTIVAN», д.н. НОМЕР_1, який знаходився на вулиці біля вказаного господарства, та з салону автомобіля викрав спортивну кофту «Adidas» вартістю 800 грн.; сонцезахисні окуляри вартістю 400 грн.; футляр до сонцезахисних окулярів вартістю 200 грн.; чоловічий манікюрний набір в шкіряному футлярі вартістю 180 грн.; гарнітуру «Bluetooth Plantronics» вартістю 400 грн.; поліетиленовий пакет вартістю 0,50 грн., грошові кошти в сумі 1450 грн., чим спричинив потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 5004,06 грн. після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 27.04.2012 року, близько 20.30год. ОСОБА_6 знаходячись на перехресті вул. І.Франка - Шевченка в м. Черкаси, повторно, вчинив замах на відкрите викрадення чужого майна, що виразилось в тому, що він побачивши гр. ОСОБА_9, яка йшла на вказаному перехресті та у якої на шиї знаходився золотий ланцюжок із золотим кулоном у вигляді ікони «Божої Матері», які ОСОБА_6 вирішив викрасти, після чого з вказаною метою він підбіг до ОСОБА_9 та схопившись за вказані золоті вироби зірвав золотий кулон у вигляді ікони «Божої Матері», при цьому намагався зірвати золотий ланцюжок, але ОСОБА_9 міцно тримала в руках золотий ланцюжок, в результаті чого ОСОБА_6 не вдалося заволодіти золотим ланцюжком. Таким чином ОСОБА_6 умисно, відкрито, з корисливих спонукань заволодів золотим кулоном у вигляді ікони «Божої Матері» вагою 0,96 гр., вартістю 480 гривень, та намагався заволодіти золотим ланцюжком вагою 3,31 гр., вартістю 1655 гривень, але свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_9 міцно тримала золотий ланцюжок, чим намагався завдати потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 2135 гривень, та після вчинення злочину з місця скоєння злочину зник.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 04.05.2012 року близько 17 години, ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по вул. Хрещатик в м. Черкаси, побачив гр. ОСОБА_12, яка йшла по вказаній вулиці та у якої на шиї знаходився золотий ланцюжок, який ОСОБА_6 вирішив викрасти, після чого з вказаною метою він прослідував за ОСОБА_12 з вул. Хрещатик по вул. Красіна в м. Черкаси та дійшовши до вул. Ломоносова в м. Черкаси, а саме перебуваючи біля будинку №63/1, що по вул. Ломоносова в м. Черкаси, близько 17.25 год., повторно, відкрито, умисно з корисливих мотивів, підбіг до ОСОБА_12 та схопившись за золотий ланцюжок вагою 9,96 гр., вартістю 4980 гривень, зірвав його та заволодівши викраденим з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв потерпілій матеріальні збитки на суму 4980 гривень.

В поданих апеляціях:

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_7 просив скасувати вирок районного суду від 22.06.2012р. стосовно ОСОБА_6 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання судом, ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок м'якості і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; за ст.ст. 15, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів до 5 років позбавлення волі. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на те, що засуджений раніше судимий і на шлях виправлення не став, а також зазначив, що судом не дотримано вимоги ст.65 КК України.

Засуджений ОСОБА_6 порушує питання про пом'якшення призначеного покарання, оскільки вважає, що районним судом під час розгляду справи не враховано було пом'якшуючі обставини, на підставі яких можливо призначити покарання нижче він найнижчої межі покарання.

В порядку ст.355 КПК України прокурор вніс зміни до апеляційної скарги від 22.10.2012р. де просив в мотивувальній частині вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2012 виправити технічну помилку в кваліфікації дій за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (грабіж) на (крадіжка)вчинене повторно, а в решті вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора, яка підтримала зміни до апеляції, а також заперечувала проти задоволення апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_6, який в останньому слові та судових дебатах просив задовольнити апеляцію та відмовити в задоволенні апеляції прокурора, оскільки на його думку районним судом не враховано пом'якшуючі обставини при постановленні вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить висновку проте, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а апеляція засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Згідно вимог ст.323КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, тобто, постановленим на матеріалах повністю зібраних, всебічно і повністю досліджених і правильно оцінених судом, а викладені в ньому висновки повинні відповідати фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим в судовому засіданні.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочині за які його засуджено ґрунтується на матеріалах справи та відповідає фактичним обставинам справи, які було досліджено судом в порядку ч.3 ст.299 КПК України та дано юридичну оцінку доказам.

Дії засудженого районним судом кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно; за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України - незакінчений замах з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, на відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно; ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно з чим і погоджується колегія суддів та вважає вірним.

При призначенні покарання суд першої інстанції обрав засудженому покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України та вимог Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що він вчинений особою, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, що свідчить про небажання ОСОБА_6 стати на шлях виправлення та перевиховання, дані про особу засудженого.

За таких обставин судом обґрунтовано призначено ОСОБА_6 покарання за вчинення злочинів передбачених ст.185 ч.2, 186 ч.2, 15 ч.3 186 ч.2 КК України на підставі ст.70 КК України у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі, що є найменшою мірою покарання за вищезгадані злочини.

Що ж стосується доводів засудженого ОСОБА_6 про неврахування районним судом пом'якшуючих обставин то колегія суддів не може погодитись з даними доводами ОСОБА_6 оскільки вони є безпідставним та необґрунтованими. Крім того при перевірці матеріалів справи жодного разу в суді першої інстанції ОСОБА_6 не порушував питання про витребування лікарських довідок, для приєднання до матеріалів справи та врахування при постановленні вироку, а тому колегія судів приходить до висновку про те, що подана апеляційна скарга ОСОБА_6 про неврахування судом першої інстанції пом'якшуючих обставин є ніщо інше як затягування справи та уникнення від реального відбування покарання.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2012року, посилання на кваліфікацію дій засудженого за ч.2 ст.185 КК України як (грабіж), оскільки у вироку судом правильно викладено диспозиція вказаної правової норми, а саме таємне викрадення чужого майна, тобто крадіжка. Тому колегія суддів вважає що районний суд допустився технічної помилки, яка носить формальний характер.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що вирок районного суду в іншій частині є законним та обґрунтованим, а тому підстав які б тягли обов'язкового скасування вироку судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.362, 366 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_7 - задовольнити.

В задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_6 - відмовити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про кваліфікацію дій засудженого за ч.2 ст.185 КК України як «грабіж».

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2012 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.

Головуючий :

Судді :