АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/610/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ст.ст. 115 ч.2 п.7, 304, 70 КК України; ст.ст.407, 411 КПК України Смоляр А.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБиби Ю.В.

суддівВавріва І.З., Євтушенка В.Г.

з участю прокурораСвищ Л.А.

засудженого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси судові матеріали за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2012 року, якою стосовно

ОСОБА_6 , 1981 р.н., уродженця м. Кременчук,

Полтавської області, українця, громадянина України, з неповною

середньою освітою,

засудженого 04.02.2003р. апеляційним судом Полтавської області за ст.ст. 115 ч.2 п.7, 304, 70 КК України до 15 років позбавлення волі з відбуттям перших 5 років на тюремному ув'язненні з подальшим відбуттям у ВК посиленого режиму, який відбуває покарання в Черкаській ВК №62

в с т а н о в и л а :

18 квітня 2012 року начальник Черкаської ВК-62 за погодженням спостережної комісії Черкаської міської ради звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з поданням відповідно до ст. 407 КПК України про заміну засудженому ОСОБА_6 не відбутої частини покарання більш м'якою у вигляді обмеження волі. Мотивуючи своє подання тим, що ОСОБА_6 відбув більше 2/3 частини призначеного судом строку покарання. Під час утримання в СІЗО м. Полтава допустив порушення режиму утримання, за що мав стягнення. До праці не залучався, заохочень не мав. В установі ЧВК-62 перебуває з 15 жовтня 2008 року. За час відбування покарання в установі характеризується позитивно. Працевлаштований на виробництві установи, до праці ставиться сумлінно, за що 11 разів заохочувався правами начальника установи. Дотримується встановлених правил поведінки та розкладу дня установи. Порушень вимог режиму відбування покарання не допускає, стягнень не має. За характером спокійний, врівноважений. В колективі засуджених вживається, не конфліктує. По відношенню до представників адміністрації ввічливий, тактовний, виконує їхні законні вимоги. На міри виховного та профілактичного характеру реагує правильно, робить для себе належні висновки, а тому заслуговує на заміну не відбутої частини покарання на більш м'яким у виді обмеження волі.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2012 р. відмовлено в задоволенні спільного подання адміністрації ЧВК № 62 та спостережної комісії Черкаської міської ради про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким, а саме на обмеження волі.

Вказане рішення суд обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 не довів того, що він твердо став на шлях виправлення. Від початку відбування покарання засуджений не проявляв жодної активності, та фактично вів інертний спосіб життя, та не отримував ні стягнень ні заохочень, але в той час, коли почав наближатись термін, з якого до засудженого може бути застосована пільга у вигляді заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, він почав «заробляти» заохочення. В судовому засіданні засуджений, хоча формально і заявляв про розкаяння та виправлення, але разом з тим заявляв, що відшкодовувати завдану злочином шкоду буде колись, потім, та не вбачає нічого поганого в тому, що вона до цього часу не відшкодована, а тому суд вважає що ОСОБА_6 не довів зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці, протягом строку відбування покарання, що він твердо став на шлях виправлення.

Не погоджуючись з постановою районного суду ОСОБА_6 подав апеляцію в якій порушує питання про скасування постанови та переглянути подання більш ретельно, оскільки під час відбування покарання у Черкаській ВК №62 за сумлінну поведінку і ставлення до праці, отримав одинадцять подяк від начальника ВК 62, порушень режиму не допускався, а також накладень стягнень. Разом з тим ОСОБА_6 звертає увагу на те, що в м. Кременчук має дружину та неповнолітню дитину та батька інваліда, яким би було легше його відвідувати в виправному центрі Полтавської області.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, думку прокурора про законність і обґрунтованість постанови суду, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Згідно ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким. Заміна не відбутої частини покарання може бути застосована, до особи засудженого, яка стала на шлях виправлення.

Таким чином висновок суду про виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання про заміну не відбутої частини покарання більш м'якою у вигляді обмеження волі.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції правильно вказав, що ОСОБА_6 від початку відбування покарання не проявляв жодної активності, та фактично вів інертний спосіб життя, не отримував стягнень, але й також не отримував заохочень. А коли почав наближатись термін, з якого до ОСОБА_6 могло бути застосована пільга у вигляді заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, він почав заробляти заохочення.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», судам при розгляді справ, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 при розгляді справи 27.04.2012 р., на той час шкоду потерпілим не відшкодував, що в першу чергу свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови районного суду не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.362, 366, 377КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2012 р. про відмову в задоволенні спільного подання адміністрації ЧВК № 62 та спостережної комісії Черкаської міської ради про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким - обмеження волі ОСОБА_6 - без змін.

Головуючий :

Судді :