30.10.2012
Справа№11/2190/1272/2012Головуючий у 1-й інстанції Францішко Ю.В.
Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач Черства Є.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2012 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі :
Головуючої судді: Черствої Є.О.
Суддів: Чупини С.П., Красновського І.В.
За участю прокурора: Пержинського А.А.
Адвоката: ОСОБА_2
Засудженого: ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні апеляційні скарги засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 липня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком: ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
судимостей не має,-
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, засуджений ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, і на нього, згідно ст. 76 КК України, покладені слідуючі обов'язки: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; - періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишена -підписка про невиїзд;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
раніше судимий: 27.08.2004 року
Снігурівським районним судом
Миколаївської області за ч.2 ст.289
КК України, на п'ять років позбавлення
волі; 21.12.2007 року звільнений
умовно-достроково на 1 рік
6 місяців 22 дні,-
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3 змінена з підписки про невиїзд на взяття під варту; взятий під варту в залі суду.
Строк відбування покарання рахується з моменту затримання - 25 липня 2012 року.
Вирішене питання щодо речових доказів.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за те, що 01 березня 2012 року о 00:00 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, проникли до будинку, розташованого по АДРЕСА_1, належного ОСОБА_5, звідки таємно викрали телевізор марки «LG»вартістю 450 гривен, завдавши останньому матеріальну шкоду на цю суму.
У апеляціях
- адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи та
правильність кваліфікації злочинних дій його підзахисного, вказує на те, що судом призначене занадто суворе покарання. Просить врахувати всі пом'якшуючі покарання обставини по справі. Вирок щодо нього змінити, призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням до нього ст.ст. 75, 76 КК України. Змінити запобіжній захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.
- засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації його злочинних дій, вказує на те, що судом йому призначене занадто суворе покарання. При цьому зазначає, що при винесенні вироку щодо нього, суд не врахував, що він свою винність визнав повністю, викрадене майно повернув; на його утриманні перебуває дружина та п'ятеро дітей. Просить врахувати всі пом'якшуючі покарання обставини. Вирок в частині призначення йому покарання змінити, застосувати до нього ст.ст. 75, 76 КК України. Звільнити з-під варти.
Інші учасники процесу апеляції не подавали.
Вислухавши суддю-доповідача по справі, думку прокурора, який заперечував проти поданих апеляцій адвокатом ОСОБА_2 та засудженим ОСОБА_3; адвоката ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію та апеляцію свого підзахисного і прохав задовольнити; засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію та апеляцію адвоката ОСОБА_6, в його інтересах, і просив їх задовольнити, провівши судові дебати, в яких учасники процесу залишилися при своїй думці, останнє слово засудженого ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що подані апеляції задоволенню не підлягають із слідуючих підстав.
Справа судом першої інстанції слухалася за правилами ч.3 ст.299 КПК України, а тому в такому випадку засуджені та інші учасники судового розгляду позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та правильність кваліфікації злочинних дій засуджених.
При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції належно, на думку колегії суддів, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що впливають на покарання, в тому числі й ті, на які посилаються апелянти, і дійшов правильного висновку про його виправлення тільки в умовах ізоляції від суспільства, бо засуджений раніше був судимий за скоєння корисних злочинів, але на шлях виправлення не став, і знову вчинив злочин в період незнятої та непогашеної судимості за попередній злочин.
Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_3 покарання, повністю відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, призначене в мінімальних межах санкції статті кримінального закону, за злочин, що його засуджено. Тому воно є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
З вищезазначених підстав апеляції задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 - залишити без зміни.
Судді: