УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1403/2012Головуючий суду першої інстанції:Муратова Ж.А.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.
"16" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівПолянської В.О., Редько Г.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на дії старшого державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ АР Крим, скасування постанови державного виконавця, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2012 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ АР Крим Антюшко О.Г., вважая їх неправомірними, та про скасування постанови державного виконавця від 20.06.2012 року щодо повернення виконавчого документу.
Вимоги мотивовані тим, що на виконані в ВДВС Керченського МУЮ АР Крим знаходиться виконавчий лист №2-2843, виданий Керченським міським судом 10.03.2011 року про стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_8 боргу в сумі 478512,26 грв., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1.
20.06.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана постанова мотивована тим, що звернути стягнення на описане майно -квартиру АДРЕСА_1 неможливо, оскільки комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради на підставі ст..12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» заперечує проти продажу квартири, що є предметом іпотеки, що вбачається з протоколу засідання комісії від 31.05.2012 року.
Заявник вважає, що вказана постанова державного виконавця є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не містить норм, які зобов'язують отримати попередній дозвіл органів опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, що є предметом іпотеки, право власності або право користування на яке мають неповнолітні діти.
Крім того, на думку заявника, неповнолітній ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент укладення іпотечного договору від 22.02.2008 року проживав за іншою адресою, тобто на момент укладення вказаного договору діти право власності на квартиру і право користування нею не мали, їх права при укладенні договору іпотеки порушені не були, чого не врахував державний виконавець.
Заявник також вважає, що до прийняття постанови про повернення виконавчого документу без виконання державний виконавець повинен був звернутись до суду з заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2012 року у задоволенні скарги ПАТ «Укрсоцбанк» на дії державного виконавця та у скасуванні постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу було відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» зазначив, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що на виконанні державного виконавця знаходилось рішення суду про звернення стягнення на конкретно вказане судом нерухоме майно.
Апелянт вважає, що порядок передачі майна у заставу ( іпотеку) та звернення стягнення на це майно визначений ст..572-597 ЦК України, Законами України «Про іпотеку», «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Тобто, приписи вказаних норм спеціальних законів підлягають переважному застосуванню при примусовому виконанні судових рішень.
На думку апелянта, судом не було враховане тих обставин, що на момент укладення договору іпотеки між Банком та ОСОБА_8, що мало місце 22.02.2008 року, неповнолітній ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, не був зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживав за іншою адресою, не був її співвласником, в зв'язку з чим комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради, посилаючись на ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей», безпідставно заперечує проти продажу вказаної квартири, яка є предметом іпотеки, а державний виконавець неправомірно прийняв до уваги протокол засідання комісії від 31.05.2012 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи ухвалу суду про відмову у задоволенні скарги Банку суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець правомірно застосував до спірних правовідносин положення ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», відповідно до якої для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна , право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Оскільки комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради 31.05.2012 року відмовила у наданні дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_8 і є предметом іпотеки, суд дійшов висновку про те, що існує заборона щодо звернення стягнення на майно боржника, іншого майна чи коштів у боржника не має, що є підставою для повернення виконавчого документу без виконання відповідно до п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд першої інстанції також вказав, що виконавчий лист був виданий на підставі рішення Апеляційного суду АРК в м.Феодосії від 22.12.2010 року, яким встановлений певний порядок і спосіб його виконання, в зв'язку з чим у державного виконавця не було підстав для звернення до суду з питання про встановлення чи зміни способу виконання судового рішення.
З такими висновками суду першої інстанції частково погоджується колегія суддів. .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. ( а.с.25). В якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_7 за кредитним договором, укладеним з «Укрсоцбанком» 22.02.2008 року, ОСОБА_8 уклала з Банком договір іпотеки №1108 від 22.02.2008 року, згідно якого передала останньому в іпотеку належну їй на праві приватної власності спірну квартиру. Рішенням апеляційного суду АРК в м.Феодосії від 22.12.2010 року з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 солідарно на користь Банку була стягнута заборгованість за станом на 01.10.2010 року за кредитним договором №500\12 від 22.02.2008 року в сумі 478521,26 грв., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1., шляхом продажу квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження , передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».( а.с.32-33) За вказаним рішенням суду 10.03.2011 року було видано виконавчий лист і відкрите виконавче провадження ( а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення виконавчих дій був проведений опис нерухомого майна, яке є предметом іпотеки та встановлено, що у спірній квартирі зареєстровані 4 особи - ОСОБА_8, як власник квартири, її чоловік ОСОБА_12, син ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с.31).
Ухвалюючи постанову про повернення виконавчого документу державний виконавець виходив з того, що у квартирі АДРЕСА_1, на яку звернено стягнення, зареєстровані малолітні діти ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відмовляючи у задоволенні скарги банку на дії та постанову державного виконавця, суд першої інстанції діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження», однак не звернув уваги на те, що підстава, на яку посилався державний виконавець, а саме повернення виконавчого документу у зв.язку з наявною реєстрацією у квартирі, на яку звернуто стягнення, малолітніх дітей, не передбачено вищезазначеним законом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що державним виконавцем здійснені усі заходи , необхідні для своєчасного виконання рішення суду , у спосіб та порядок , які встановлені виконавчим документом і діючим законодавством України.
Висновки суду першої інстанції про те, що виконавчий лист був виданий на підставі рішення Апеляційного суду АРК в м.Феодосії від 22.12.2010 року, яким встановлений певний порядок і спосіб його виконання, в зв'язку з чим у державного виконавця не було підстав для звернення до суду з питання про встановлення чи зміни способу виконання судового рішення, колегія суддів вважає обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства..
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Керченського міського суду від 07 серпня 2012 року підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень п.1 ч.1 ст.311 ЦПК України.
Відповідно до положень ст..88 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в АРК судовий збір, сплачений за апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.
Керуючись статтею 88, 303, пунктом 1 частини 1 статті 311, статтями 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.
Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2012 року, в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ «Укрсоцбанк» на дії старшого державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ АР Крим Антюшко О.Г. та відмови у скасуванні постанови державного виконавця від 20.06.2012 року щодо повернення виконавчого документу - скасувати, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в АРК на користь Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 53 (п.ятдесят три) грв.65 коп., сплачений за платіжним дорученням №0000062579 від 14.08.2012 року.
В решті ухвалу Керченського міського суду АРК від 07.08.2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Т.І.Моісеєнко В.О.Полянська Г.В.Редько