копія
Справа 2218/14484/2012 року Головуюча в 1-й інстанції Заворотна О.Л.
Категорія: ст.1652 КПК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.07.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Бондар В.В., Курдзіля В.Й.,
з участю прокурора Мельника В.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
його захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
Цією постановою відмовлено в задоволенні подання старшого слідчого ОВС СВ ДПС України в Хмельницькій області, затвердженого заступником прокурора Хмельницької області, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янець-Подільського Хмельницької області, громадянина України, з вищою юридичною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, працює юрисконсультом ПАТ «Модуль», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Як зазначено у постанові суду, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що упродовж жовтня-грудня 2008 року, працюючи директором ТОВ «Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат», будучи службовою особою підприємства, шляхом заниження об'єкта оподаткування та використання підроблених документів про придбання шкір ВРХ у фіктивного товариства з обмеженою відповідальністю «Константа-С»м. Києва незаконно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, в результаті чого умисно ухилився від сплати ПДВ в розмірі 1467729 гривень, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів в особливо великих розмірах.
В результаті господарської діяльності у ТОВ «Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат»виникали зобов'язання перед державним бюджетом по сплаті податку на додану вартість. З метою несплати податків, у жовтні - грудні 2008 року директором підприємства ОСОБА_1 було використано незаконну схему мінімізації податків, яка полягала у заниженні об'єкту оподаткування з ПДВ за рахунок використання неправдивих документів з придбання шкір ВРХ у фіктивного підприємства, яке фактично такі поставки не здійснювало.
Так, упродовж жовтня - грудня 2008 в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ «Кам'янець-Подільський м'ясокомбінат»відображено ряд неправдивих документів з нібито придбання шкір великої рогатої худоби у ТОВ «Константа-С»м. Києва на загальну суму 8 806 374 гривні, що призвело до несплати податку на додану вартість у сумі 1467729 гривень. За вказаних обставин діями ОСОБА_1 державі заподіяні збитки у вигляді фактично не сплачених податків в особливо великих розмірах.
30 вересня 2011 року слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Хмельницькій області щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками ч.3 ст.212 КК України.
27 червня 2012 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
09.07.2012 року слідчий звернувся до суду з поданням, затвердженим прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Подання обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбаченого основне покарання у вигляді штрафу у розмірі понад 15 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Станом на 09.07.2012 року збитки не відшкодував.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд виходив з матеріального стану обвинуваченого, зокрема з того, що він має на утриманні малолітню дитину, матір інваліда 2-ої групи, яка потребує догляду, та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і не може внести розмір застави, передбачений ст.154-1 КПК України, а інші фізичні та юридичні особи бажання вносити таку заставу не виявили.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд. При цьому вважає постанову невмотивованою і посилається на не правильне застосування кримінально-процесуального закону. Звертає увагу на те, що згідно зі ст.165 КПК України у справах про злочини, за які передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту. Наголошує на тому, що заподіяні злочином збитки є особливо великими. На думку апелянта, за таких обставин, набувши процесуального статусу обвинуваченого, ОСОБА_1 може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію з посиланням на зазначені в ній доводи, пояснення обвинуваченого та його захисника, на думку яких постанова суду є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
За змістом частини другої цієї статті запобіжні заходи застосовуються лише за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, відповідно до ст.150 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.148 цього Кодексу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Відповідно до ст.154-1 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (ч.2); розмір застави визначається суддею, судом з урахуванням обставин справи, майнового стану та інших даних про підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (ч.3). Тобто зміст статті 154-1 КПК України передбачає можливість, а не обов'язок внесення застави при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, але її розмір визначається з обов'язковим урахуванням майнового стану особи, щодо якої він обирається.
На думку колегії суддів, при розгляді подання слідчого суд дотримався зазначених вимог закону, при цьому врахував матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, зокрема й відсутність у нього можливості внести заставу, розмір якої, відповідно до ч.4 ст.154-1 КПК України, не може бути меншим розміру збитків, у заподіянні яких він обвинувачується.
Доводи ж прокурора, у тому числі з посиланням на те, що відповідно до ст.165 КПК України у справах про злочини, за які передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту, є необґрунтованими.
У частині 6 цієї статті дійсно зазначено, що у справах про злочини, за які передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту у випадках та в порядку, передбачених цією главою. Тобто, за змістом вказаної норми, застосування цих запобіжних заходів можливе тільки у випадках та в порядку, передбачених у главі 13 КПК України - „Запобіжні заходи". Однак цією главою такі випадки передбачені лише щодо запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ст.155). Що стосується застави, то випадки її застосування у ній не визначені. У ст.154-1, яка входить до глави 13, визначено лише, у чому полягає застава і ким вона може бути внесена, хто визначає її розмір і що при цьому враховується, межі розміру застави і строки її внесення, наслідки порушення цих строків та наслідки, що наступають у випадку дотримання умов застави чи їх порушення. Пряма ж вказівка про обов'язок суду застосувати запобіжний захід у вигляді застави без згоди чи можливості підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, інших фізичних чи юридичних осіб у ст.154-1, як і в інших статтях, що входять до глави 13 КПК України, відсутня.
Відтак обрання запобіжного заходу у вигляді застави до особи, яка не згідна на застосування щодо неї цього заходу і заявила про неспроможність внести заставу у відповідному розмірі (а в даному випадку, згідно з ч.4 ст.154-1 КПК України, її розмір не може бути меншим, ніж 1467729 грн.) буде порушенням ст.57 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом (частини 1 і 2 ст.57).
До того ж, як видно з матеріалів справи, від ОСОБА_1 в порядку ст.148 КПК України відібрано зобов'язання про явку у відповідні органи на їх виклик та про те, що він повідомить про зміну свого місця перебування, порушень цих зобов'язань не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам закону, і підстав для його скасування не убачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2012 року про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко