копія

Справа 1/2215/7/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Сеньков О.Г.

№11/2290/489/2012 року

Категорія:ч.1 ст.191 КК України Доповідач Ващенко С.Є. У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Ващенка С.Є.,

суддів Кобріна І.Г., Курдзіля В.Й.,

з участю прокурора Войтюка М.П.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника -адвоката ОСОБА_2 на вирок Старокостянтивського районного суду від 23 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в сумі 600 грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній -підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь кооперативу «Яремицький»в особі його голови ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 12000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 831 грн. 34 коп. судових витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, код 255753309 «за дослідження»).

За вироком суду ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови кооперативу «Яремицький», який утворений з метою газифікації села, і будучи наділений правом розпорядження коштами відповідно до п.3.7. Статуту, в один із днів першої декади квітня 2008 року на підставі видаткового касового ордера без номера і дати отримав від касира кооперативу ОСОБА_4 12000 грн. для оплати виконаних робіт Хмельницьким ВАТ «будівельно-монтажне управління по газифікації». Однак вказану суму грошей в касу товариства не здав, а привласнив.

За змістом апеляцій засудженого та його захисника, посилаючись на однобічність та неповноту досудового та судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просять вирок скасувати, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування. При цьому стверджують, що ОСОБА_1 коштів не привласнював і вважають, що це могла зробити касир кооперативу ОСОБА_4, яка має сумнівну репутацію. Зазначають, що саме ОСОБА_4 за своїми функціональними обов'язками збирала з членів кооперативу кошти і повинна була згідно з чинним законодавством передавати їх товариству, яке проводило газ в село, однак належного обліку руху коштів (на їх думку, умисно) не вела, звірки щодо оплати виконаних робіт не робила. Звертають увагу на те, що на час виявлення нестачі нічого про видатковий ордер на суму 12000 грн. касир не говорила і надала його лише слідчому, що закінчував розслідування кримінальної справи, з яким перебувала у добрих стосунках. Заявляють, що показання в якості підозрюваного, у яких ОСОБА_1 визнав, що отримував від ОСОБА_4 11000 та 12000 гривень і що підпис у видаткових касових ордерах на ці суми схожий на його, він дав під тиском прокурора та інших працівників Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури, у тому числі слідчого, який розслідував справу, дії яких він відразу оскаржив до обласної прокуратури. Наголошують на тому, що почерк, яким зроблено записи від імені ОСОБА_1, на видатковому касовому ордері на 12000 грн. та на інших ордерах має очевидні істотні відмінності, а дві попередні почеркознавчі експертизи з цього приводу проводив один і той же експерт, але суд відмовив у задоволенні їх клопотань про призначення повторної експертизи, проведення якої вони просили доручити іншим експертам, у тому числі з метою перевірки, чи не могли вчинити цей запис і підпис ОСОБА_4 та її чоловік.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляцій з посиланням на зазначені у них доводи, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 КПК України підсудний, крім іншого, має право подавати докази та просити суд про призначення експертизи. А згідно з вимогами ст.21 КПК України суд зобов'язаний надати підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Як убачається з матеріалів справи, саме ОСОБА_1 як голова кооперативу ще 20.10.2008 року звернувся до правоохоронних органів про притягнення касира ОСОБА_4 до відповідальності за розтрату чи привласнення коштів кооперативу, а в суді отримання ним 12000 грн., вчинення про це запису у видатковому касовому ордері та підпису в ньому заперечував і разом із захисником неодноразово заявляв клопотання про призначення повторної експертизи з метою перевірки, чи не підроблені вказаний запис та підпис від його імені самою ОСОБА_4 або її чоловіком.

Не дивлячись на це та на те, що ОСОБА_1 від своїх показань у якості підозрюваного відмовився, заявивши, що він дав їх під тиском працівників Старокостянтинівської міжрайонної прокуратури, суд повторної експертизи не призначив, чим позбавив підсудного можливості захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Отже судом при розгляді справи було порушено право підсудного на захист, що відповідно до п.3 ст.370 КПК України є підставою для скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки вирок скасовується з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, інші доводи апеляцій, у тому числі щодо застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства та розслідування справи особою, об'єктивність якої викликає сумніви, не обговорюються, але вони підлягають перевірці під час нового судового розгляду справи.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, зокрема й з наявних у ній прибуткових касових ордерів та квитанцій до прибуткових касових ордерів, виданих Хмельницьким ВАТ „БМУ по газифікації", до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 ним з належних до оплати 166836,00 грн. вказаному товариству було передано 166776,00 грн., а саме: 145550,00 грн. - до 01.11.2008 року та 21226,00 грн. - 28.11.2008 року. При цьому за показаннями свідка ОСОБА_5 (начальника дільниці №3 ВАТ „БМУ по газифікації") та самого ОСОБА_1 у квітні 2008 року останній тричі передавав ОСОБА_5 по 10000 грн. для передачі їх товариству, але, як видно з квитанцій до прибуткових касових ордерів№785 та №03 (т.2 а.с.2) ОСОБА_5 лише 30 грудня 2008 року та 5 січня 2009 року (більше, ніж через півроку) з невідомих причин здав товариству 14000,00 грн. та 17226,00 грн. відповідно, тобто на загальну суму 31226,00 грн., що на 1226 грн. більше, ніж йому передав ОСОБА_1

Однак суд вказаних суперечностей не усунув, цих доказів до уваги не взяв, належної оцінки їм не дав, хоча вони могли істотно вплинути на його висновки.

У зв'язку з наведеним під час нового судового розгляду справи необхідно перевірити й те, чи мали місце привласнення або нестача коштів кооперативу взагалі. З цією метою слід встановити, скільки коштів було зібрано з членів кооперативу, яка з них сума, коли і через кого в дійсності була передана ВАТ „БМУ по газифікації", у випадку необхідності слід призначити судово-бухгалтерську експертизу та провести інші дії і залежно від встановленого прийняти відповідне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляції засудженого та захисника задовольнити частково.

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 23 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко