копія
Справа 2213/394/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Дідек М.Б.
№11/2290/485/2012 року
Категорія ч.2 ст.185 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11.07.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Кобріна І.Г., Курдзіля В.Й.,
з участю секретаря Купельської Н.П.,
прокурора Лугового О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Полонського районного суду від 08 травня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 10.02.2012р. Полонським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.186 КК України до 120 годин громадських робіт,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Полонського районного суду від 10 лютого 2012 року за ч.1 ст.186 КК України у виді 120 годин громадських робіт більш суворим, остаточно визначено покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
Запобіжний захід щодо засудженого змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженим постановлено обчислювати з 08 травня 2012 року.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування завданої матеріальної шкоди 422 грн.
Речові докази: шкіряні кросівки чорного кольору зі вставками сірого кольору - вирішено залишити засудженому ОСОБА_1; роздруківку ПАТ "КБ "ПриватБанк" - залишено в матеріалах кримінальної справи.
За вироком суду ОСОБА_1, являючись членом сім'ї ОСОБА_3, яка проживає у фактичних шлюбних відносинах з його батьком ОСОБА_4, та спільно проживаючи в будинку АДРЕСА_2, з метою викрадення пенсійних коштів ОСОБА_3, які щомісячно надходили та зберігалися на рахунку Полонського відділення ПАТ комерційний банк "Приватбанк", наприкінці грудня 2011 року вилучив на її ім'я електронну пластикову картку.
Будучи обізнаним про доступ до рахунку, підсудний ОСОБА_1 після вчинення 29.11.2011 року злочину проти власності, повторно, діючи умисно і з корисливих спонукань, 05 січня 2012 року близько 23 год. із застосування вилученої електронної пластикової картки зняв через банкомат Полонського відділення ПАТ КБ "Приватбанк", розташованого по вул. Л. Українки в м. Полонному, з рахунку ОСОБА_3 кошти в сумі 720 грн., які привласнив.
06 січня 2012 року близько 10 год. підсудний ОСОБА_1 таким же способом через той же банкомат зняв з рахунку ОСОБА_3 кошти в сумі 50 грн., які привласнив.
07 січня 2012 року близько 10 год. підсудний ОСОБА_1 аналогічним способом через той же банкомат зняв з рахунку ОСОБА_3 кошти в сумі 2 грн., які привласнив.
В результаті вчинених вищенаведених дій підсудний ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 772 грн.
В апеляції засуджений просить вирок змінити: перекваліфікувати його дії з ч.2 на ч.1 ст.185 КК України, призначити йому більш м'яке покарання, від відбування якого звільнити з випробуванням, і звільнити з-під варти. При цьому посилається на суворість призначеного покарання, звертає увагу на те, що він вину визнав і щиро кається.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого та його захисника на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, міркування прокурора, який просив вирок в частині засудження ОСОБА_1 за епізодами крадіжок 6 і 7 січня 2012 року скасувати, справу в цій частині закрити, а в решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, у тому числі шляхом часткового проведення судового слідства, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки 720 гривень у ОСОБА_3 за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та правильно оцінених доказах і сторонами не оскаржуються.
Разом з тим, визнавши ОСОБА_1 винним у повторному викрадені ним 6 і 7 січня 2012 року 50 грн. і 2 грн. відповідно, суд припустився помилки.
Як видно з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, з нього однозначно не випливає, що він обвинувачується у тому, що, заволодівши електронною банківською карткою ОСОБА_3, він мав єдиний умисел на заволодіння усіма наявними на її рахунку коштами.
Про відсутність у нього такого єдиного умислу свідчать і дії ОСОБА_1, зокрема те, що він, маючи вільний доступ до банківської картки, а відтак і до коштів, які знаходилися на рахунку, він знімав їх у різні дні, тобто кожного разу вчиняв окремі неправомірні дії, пов'язані із заволодінням чужих коштів у різних розмірах.
У зв'язку з цим кожний з епізодів заволодіння коштами слід оцінювати виходячи з їх розміру.
Оскільки, за змістом п.169.1. ст.169 Податкового кодексу України, п.1 Розділу ХІХ „Прикінцеві положення" та п.5 Розділу ХХ „Перехідні положення" цього Кодексу, ст.12 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" та ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, кримінальна відповідальність за ст.185 КК України настає лише у випадку, якщо вартість викраденого чужого майна на момент вчинення правопорушення перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто, якщо сума викраденого у 2012 році майна перевищує 107,30 грн., а ОСОБА_1 було окремо викрадено: 06 січня 2012 року - 50 грн. та 07 січня 2012 року - 2 грн., то у цих його діях відсутній склад злочину.
За таких обставин, відповідно до ст.376 КПК України, вирок у цій частині підлягає скасуванню, а справа -закриттю. Однак це не тягне за собою перекваліфікації його дій на ч.1 ст.185 КК України.
Враховуючи, що крадіжка 720 грн. ОСОБА_1 була вчинена 05 січня 2012 року, тобто після скоєння ним 27 листопада 2011 року злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, за який його засуджено вироком Полонського районного суду від 10.02.2012р., його дії за цим епізодом вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як крадіжка чужого майна, вчинена повторно.
Разом з тим, оскільки обсяг обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України зменшується, на думку колегії суддів, слід зменшити і призначений засудженому строк арешту за цей злочин, а відтак і за сукупністю злочинів.
Враховуючи тяжкість злочину, наведені у вироку дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, колегія суддів вважає, що покарання у виді арешту строком на 3 місяці буде необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Інших підстав для зміни вироку в межах апеляції не убачається, оскільки статтею 75 КК України звільнення від відбування покарання у виді арешту з призначенням іспитового строку не передбачене. На підставі цієї статті звільнення з випробуванням можливе лише від покарань у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого задовольнити частково.
Вирок Полонського районного суду від 08 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Цей вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України за епізодами крадіжок 6 і 7 січня 2012 року скасувати, а справу в цій частині закрити за відсутністю складу злочину.
За ч.2 ст.185 КК України (за епізодом крадіжки 5 січня 2012 року) призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту строком на 3 місяці.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.1 ст.186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді арешту строком на 3 місяці.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко