ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________П О С Т А Н О В А
Іменем України
26.06.2006 року Справа № 9/97н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Журавльова Л.І.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.06.06
при секретарі Мартинцевій Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача –не прибув;
від відповідача –Анохіна Г.О., дов. № 1/10-0 від 03.01.06, завідувач
юридичним сектором
В судовому засіданні 19.06.06 відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України було оголошено перерву на 26.06.06.
В судове засідання 26.06.06 представник позивача не прибув.
Розглянув матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”,
смт.Лотіково Слов”яносербського району Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 04.04.06
у справі № 9/97н-ад (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”,
смт.Лотіково Слов”яносербського району Луганської області
до відповідача Державної податкової інспекції у
Слов”яносербському районі Луганської області
про визнання податкових повідомлень– рішень
недійсними
Суддя –доповідач
Іноземцева Л.В.
Постановою господарського суду Луганської області від 04.04.06 у справі № 9/97н-ад (суддя - Ворожцов А.Г.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”, смт.Лотіково Слов”яносербського району Луганської області до Державної податкової інспекції у Слов”яносербському районі про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень:
- № 201/23-32672323 від 18.05.05, № 250/23-32672323/1 від 24.06.05, якими позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 1800 грн. 00 коп., у тому числі: 1500 грн. 00 коп. –основний платіж, 300 грн. 00 коп. –штрафні санкції;
- № 194/17-210/32672323 від 13.05.05, яким позивачу визначено податкове зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1365 грн. 00 коп., у тому числі: 455 грн. 00 коп. –основний платіж, 910 грн. 00 коп. –штрафні санкції.
Постанова суду мотивована доведеністю матеріалами перевірки факту порушення позивачем Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі по тексту –Закон про прибуток) при віднесенні до складу валових витрат вартості робіт з експертної оцінки майнового комплексу, що призвело до заниження податкового зобов”язання з податку на прибуток в сумі 1500 грн. 00 коп. та Закону України від 22.05.03 № 889-І\/ „Про податок з доходів фізичних осіб” при виплаті доходу за послуги адвоката без утримання та перерахування в бюджет податку з доходу фізичних осіб в сумі 455 грн. 00 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш” (ТОВ „Транслітмаш”) –позивач у справі не погодилося з постановою суду і подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права і постановити нову про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
При прийняті податкового повідомлення –рішення № 194/17-210/32672323 від 13.05.05 відповідач порушив пункт 3 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб”єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 16.09.02 № 429. Податкове повідомлення –рішення прийняте не на підставі акту документальної перевірки, а на підставі довідки, яка не була погоджена з посадовими особами позивача, проте суд не звернув на це уваги.
Суд також неправомірно не прийняв до уваги доводів позивача щодо необґрунтованого донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 455 грн. 00 коп., оскільки до матеріалів справи було надано договір про надання юридичних послуг від 10.08.04, згідно з яким позивач уклав угоду з адвокатом Каминіним М.Ю. Суд в своїй постанові не навів порядку оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську діяльність, тобто не вирішив спір по суті.
Не відповідає також дійсності висновок суду про порушення позивачем Закону про прибуток, витрати з експертної оцінки майна в сумі 6000 грн. 00 коп. проведені в межах господарської діяльності підприємства за договором оренди державного майна від 01.11.04 № 002034/09. І ці витрати відповідно до Закону про прибуток підприємство вправі віднести до валових.
Державна податкова інспекція у Слов”яносербському районі Луганської області (ДПІ у Слов”яносербському районі) –відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
встановив:
ДПІ у Слов”яносербському районі з 20.04.05 по 13.05.05 проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Транслітмаш” за період з 14.01.04 по 31.12.04, про що складено акт перевірки від 13.05.05 № 26/23-32672323 (а. с. 15-23).
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:
- підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток при віднесенні до складу валових витрат витрат на роботи з експортнії оцінцки майнового комплексу в сумі 6000 грн. 00 коп., сплачених платіжним дорученням від 26.08.04. № 115 ПП „ Істім” на підставі договору № 56/1 від 12.05.04.
Так, в акті перевірки вказано, що позивач і Регіональне відділення Фонду державного майна України в Луганській області уклали договір оренди державного майна № 002034/09 від 01.11.04, предметом якого є цілісний майновий комплекс Відособленого підрозділу „Лотиковський ремонтно –механічний завод” Державного підприємства „Луганськвугілля”. За умовами договору оренди орендар –ТОВ „Транслітмаш” приєднує до свого майна орендоване майно у встановленому порядку і виступає правонаступником усіх прав та обов”язків Відособленого підрозділу „Лотиковський ремонтно –механічний завод” ДП „Луганськвугілля” в частині активів і пасивів, переданих відповідно до передавального (розподільного) балансу.
Оскільки передавальний баланс до перевірки не наданий, в бухгалтерському обліку в головній книзі за 2004 рік операція по отриманню в оренду майна не відображена на за балансовому рахунку 01 „Орендовані необоротні активи”, податківці дійшли висновку про відсутність зв”язку витрат на роботи по експертній оцінці майнового комплексу в сумі 6000 грн. 00 коп. з валовими витратами, пов”язаними з підготовкою, організацією, веденням виробництва, тобто відсутній зв”язок з господарською діяльністю (а. с. 21 - 22);
- пункту 8.1.1 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. При виплаті доходу в сумі 3500 грн. 00 коп. адвокату Каминіну М.Ю. за надані юридичні послуги не утриманий та не перерахований в бюджет податок з доходів фізичних осіб в сумі 455 грн. 00 коп. (а. с. 22).
За результатами перевірки ДПІ у Слов”яносербському районі відповідно до підпункту 4.2.2 „б” пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту –Закон 2181) прийняті податкові повідомлення –рішення:
- № 201/23-32672323 від 18.05.05, яким ТОВ „Транслітмаш” за порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток в сумі 1800 грн. 00 коп., у тому числі: 1500 грн. 00 коп. –основний платіж; 300 грн. 00 коп. –штрафні санкції (підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181) (а. с. 24);
- № 194/17-210/32672323 від 13.05.05, яким ТОВ „Транслітмаш” за порушення статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1365 грн. 00 коп., у тому числі: 455 грн. 00 коп. –основний платіж; 910 грн. 00 коп. –штрафні санкції (підпункт 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181) (а. с. 53).
В адміністративній процедурі оскарження суми податкового зобов”язання за податковим повідомленням –рішенням № 201/23-32672323 від 18.05.05 ДПІ у Слов”яносербському районі рішенням від 22.06.05 № 4533/23-215 скарга ТОВ „Транслітмаш” залишена без задоволення, сума податкового зобов”язання без змін (а. с. 8 - 10).
На адресу ТОВ „Транслітмаш” надіслане податкове повідомлення –рішення від 24.06.05 № 250/23-32672323/1 на ту ж саму суму податкового зобов”язання з податку на прибуток з зазначенням нових граничних строків її сплати (а. с. 13).
07.02.06 ТОВ ”Транслітмаш” подало позов у господарський суд Луганської області до ДПІ у Слов”яносербському районі Луганської області про визнання недійсними податковий повідомлень –рішень № 201/23-32672323 від 18.05.05, № 194/17-210/32672323 від 13.05.05, № 250/23-32672323/1 від 24.06.05.
Постановою господарського суду від 04.04.06 у задоволенні позову відмовлено.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права з огляду на наступне.
Висновок суду про порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток при віднесенні до складу валових витрат 6000 грн., сплачених за проведення експертної оцінки майна, є неправомірними і не відповідає нормам Закону про прибуток.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва і обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність згідно пункту 1.32 статті 1 Закону про прибуток визначається як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
За правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток до складу валових витрат включаються суми будь –яких витрат, сплачених (направлених) протягом звітного періоду у зв”язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.
Проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що витрати в сумі 6000 грн. 00 коп. з експертної оцінки майна понесені позивачем при укладанні договору оренди цілісного майнового комплексу, тобто ці витрати безпосередньо пов”язані з господарською діяльністю платника податку а тому за правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону про прибуток відносяться до валових витрат.
Згідно статті 10 Закону України від 10.04.99 № 2269 –ХІІ „Про оренду державного та комунального майна” (далі по тексту –Закон про оренду) істотними умовами договору оренди є склад і вартість майна з урахуванням її індексації.
Відповідно до статті 11 Закону про оренду оцінка об”єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України і передує укладанню договору оренди.
Таким чином, враховуючи наведені норми Законів, витрати з експертної оцінки майна, що понесені при укладанні договорів оренди, пов”язані з господарською діяльністю і відносяться до валових витрат платника податку.
Доводи податкової інспекції про те, що до перевірки не наданий передавальний баланс, орендовані активи не відображені на за балансовому рахунку у даному випадку є безпідставними, оскільки обставини на які посилається відповідач і зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, приймаючи рішення на користь податкового органу, мають значення при розгляді питання щодо виконання сторонами договору оренди, вони не є доказом відсутності господарської операції з експертної оцінки, яка проведена при здійсненні господарської діяльності.
Договір оренди майнового комплексу має місце, він не розірваний і не визнаний недійсним.
Взагалі Закон про прибуток надає право платнику податку відносити до валових витрат всі документально підтверджені витрати, що пов”язані з підготовкою, організацією і веденням виробництва, до яких відносяться і витрати пов”язані з переддоговірною роботою, наслідком якої навіть не завжди є безпосередньо укладання договору.
Таким чином, податкові повідомлення –рішення № 201/23-32672323 від 18.05.05 і № 250/23-32672323/1 від 24.06.05 про донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 1800 грн. 00 коп. прийняті в порушення Закону про прибуток, у зв”язку з чим підлягають визнанню недійсними.
Інші доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови у позові про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення №194/17-210/32672323 від 13.05.05, яким позивачу визначено податкове зобов”язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1365 грн. 00 коп. є необґрунтованими, не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на нормах Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, позивач при виплаті доходу адвокату не утримав і не перерахував в бюджет прибутковий податок з громадян, чим порушив статтю 8, підпункти 17.1, 17.2 ”а” статті 17 Закону „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Посилання позивача на те, що при прийнятті рішення суд не взяв до уваги, що адвокат перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником Єдиного податку, апеляційною інстанцією відхиляються як необґрунтовані.
Договір про надання юридичних послуг укладений позивачем не з суб”єктом підприємницької діяльності Каминіним М.Ю., а з адвокатом Каминіним, який у даному випадку є самозайнятою особою і здійснює незалежну професійну діяльність.
Отже, у даному випадку, при виплаті доходу адвокату позивач за правилами Закону „Про податок з доходів фізичних осіб” є податковим агентом і був зобов”язаний відповідно до статті 8 цього Закону, чинній у перевіряємий період, утримати і перерахувати податок в бюджет.
Таким чином, податкові зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1365 грн. 00 коп., у тому числі: 455 грн. –основний платіж, 910 грн. 00 коп. –штрафні санкції обґрунтовано донараховані податковим органом, а вимоги апеляційної скарги про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 194/17-210/32672323 від 13.05.05 задоволенню не підлягають.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Транслітмаш” підлягає задоволенню частково, постанова господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від18.05.05 № 201/23-32672323 і від 24.06.05 № 250/23-32672323/1 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову в цій частині вимог, в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ст. 207 п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Транслітмаш”, смт.Лотіково Слов”яносербського району Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 04.04.06 у справі № 9/97н-ад задовольнити частково.
Постанову господарського суду Луганської області від 04.04.06 у справі № 9/97н-ад скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Слов”яносербському районі від 18.05.05 № 201/23-32672323 і від 24.06.05 № 250/23-32672323/1, якими ТОВ „Транслітмаш” визначено податкове зобов”язання за платежем податок на прибуток в сумі 1800 грн. 00 коп., у тому числі : 1500 грн. 00 коп. –основний платіж, 300 грн. 00 коп. –штрафні санкції.
В решті постанову господарського суду залишити без змін.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови складено 03.06.06.
Головуючий суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Р.Є.Якушенко