Судове рішення #2576316
Справа № 22ц-1424/2007

Справа 22ц-1424/2007                      Головуючий у першій інстанції РОЗИНКО В.М.

Категорія - цивільна                                                                        Доповідач - Лазоренко М.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня    2007 року                                                                                                    місто Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:         БОБРОВОЇ І.В.

суддів:     ЛАЗОРЕНКА М.І. РЕДЬКИ А.Г.

при секретарі:         РЯБЧУК С.В.

за участю:        ОСОБА_2, ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", Державного Департаменту України з питань виконання покарань про виплату страхової суми в розмірі 2550 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2007 р. скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в стягненні страхової суми з ВАТ HACK "Оранта" .

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"(поточний рахунок 26507001006967 в ОПЕРУ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь ОСОБА_1 2550 грн. страхової суми. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнено з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"(поточний рахунок 26507001006967 в ОПЕРУ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) держмито в розмірі 51 грн..

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що під час ухвалення рішення судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначає, що ухвалюючи рішення, суд керувався нормативними актами, які втратили силу, зокрема Положенням про порядок і умови обов"язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1991 р. №59, яка втратила чинність у зв"язку з прийняттям КМУ Постанови від 12.05.2007 р. №707 "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті) або інвалідності працівника міліції"" та статтею 23 Закону України "Про міліцію", до якої Законом України від 01.01.2007 р. внесено зміни, згідно яких у разі загибелі(смерті ) або каліцтва працівника міліції виплачується одноразова грошова допомога. Таким чином виплата вказаних допомог не є страховою діяльністю, компетенцію по здійсненню

 

вказаних грошових виплат здійснює Держдепартамент України з питань виконання покарань . Крім того, апелянт вважає, що в несвоєчасному оформленні документів позивачки по виплаті їй страхової суми немає вини ВАТ HACK "Оранта", винним в цьому є ДДУПВП, оскільки проведення тендеру для визначення уповноваженого страховика є його компетенцією, також на момент оформлення Управлінням ДДУПВП заяви щодо ОСОБА_1між вказаним управлінням та ВАТ БАСК "Оранта" не існувало договірних відносин. Згідно листа Управління ДДУПВП у Чернігівській області від 07.06.07 р. №5-1272, залученого до матеріалів справи, документи ОСОБА_1прийнято управлінням 15.05.2007 p., і у зв"язку з ухваленням оскаржуваного рішення позивачка може отримати кошти у ВАТ HACK "Оранта" та у Управління ДДУПВП у Чернігівській області, що є незаконним.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1щодо стягнення з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" страхової суми - 2550 грн., суд 1 інстанції виходив з того, що позивачка перебувала на службі в системі Державного Департаменту України з питань виконання покарань. 30.12.2005 року звільнилась у зв"язку виходом на пенсію. Під час проходження служби ОСОБА_1двічі отримувала травми при виконанні службових обов'язків, які призвели до стійкої втрати працездатності. Згідно довідки МСЕК № 474387 серії МСЕ-ЧНВ від 27 березня 2006 року їй встановлена 3 група інвалідності. 15.12. 2006 року управлінням Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області до Чернігівського відділення HACK „Оранта" оформлена заява на виплату позивачці страхової суми, яку позивачка пізніше надала Чернігівській обласній дирекції HACK "Оранта". В зв"язку з викладеним суд 1 інстанції керуючись ст.. 23.Закону України „Про міліцію" та Положенням про порядок і умови обов"язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1991 р. №59 вважав, що у позивачки виникло законне право на отримання страхової суми, яке не було реалізоване з причин, що не залежали від позивачки. Страхову суму повинна бити нарахована і виплачена органом страхування , а саме HACK „Оранта".

Проте з висновком суду 1 інстанції в частині того, що саме HACK „Оранта" повинна виплатити позивачці 2555 грн., апеляційний суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, щодо проходження служби ОСОБА_1., отримання нею травм під час проходження служби, які призвели до стійкої втрати працездатності, встановлення їй 3 гр., інвалідності та часу оформлення управлінням Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області до Чернігівського відділення HACK „Оранта" заяви на виплату позивачці страхової суми. Проте суд 1 інстанції не врахував того, що ОСОБА_1до Чернігівської обласної дирекції HACK „Оранта" наведену вище заяву подала тільки 15 січня 2007 року, а строк   дії договору №08-03-21/286-06   державного

 

обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу Державної кримінально - виконавчої служби України , укладеного 21.12.2006 року між Державним Департаментом України з питань виконання покарань та HACK „Оранта", закінчився 31.12.2006 року./а.с.147-158/

Враховуючи, що позивачка звернулася за виплатою до HACK „Оранта"

після 1 січня 2007 року, апеляційний суд дійшов висновку, що виплата

позивачці суми відшкодування у зв'язку з втратою нею працездатності

повинна     виплачуватись   відповідно   до                 діючого     на     час     звернення

законодавства.

А саме, відповідно до ч.5 ст. 23 Законом України „Про Державну

кримінально - виконавчої службу України", яка передбачає, що на осіб

рядового    і начальницького    складу                 кримінально -    виконавчої    служби

поширюється дія статі 23 Закону України „ Про міліцію"/ набрала чинності з 1 січня 2007 року/, яка передбачає, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків , а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 „Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції" постанова Кабінету міністрів України від 29.06.1991 року № 59 "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільно найомного складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки" на яку посилався суд 1 інстанції у своєму рішенні, втратила чинність.

Таким чином, з 1 січня 2007 року особам рядового і начальницького складу кримінально - виконавчої служби у разі настання нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби, повинне виплачуватись не страхове відшкодування, а одноразова грошова допомога.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню з постановлениям рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до HACK „Оранта" про стягнення 2550 грн. страхової суми.

Провадження у справі ОСОБА_1до Державного Департаменту України з питань виконання покарань підлягає закриттю, ув'язку з тим, що наведений спір повинен вирішуватись не в порядку цивільного судочинства, а у порядку адміністративного  судочинства.

 

Керуючись ч.5 ст.23 Закону України „Про Державну виконавчу службу України", ст. 23 Закону України „Про міліцію" та ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 310,313,314,315,317,319   ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2007 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного Департаменту України з виконання покарань   - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація