ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 21/37-20/575 | 31.10.06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича
група»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»
Третя особа без самостійних
вимог на предмет спору на
стороні відповідача Компанія «LG Electronics Inc.»
Про стягнення компенсації за порушення авторських прав у розмірі 365200,00грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Кваша О.В.- директор, (протокол №9/3 від 18.12.2003р.)
Від відповідача Шаманіна А.В.- предст. (дов. від 26.07.2006р.)
Від третьої особи не з”явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за порушення авторських прав позивача у розмірі 365200,00грн., визнання неправомірними дій відповідача стосовно використання музичного твору (пісні) «Седьмой лепесток», шляхом публічного сповіщення без договору та виплати авторської винагороди, про заборону відповідачеві використання музичних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, а також просить стягнути судові витрати з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2006р. порушено провадження у справі №21/37 та призначено розгляд справи на 02.02.2006р.
Ухвалою від 21.02.2006р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Компанію «LG Electronics Inc.».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2006р. №21/37 позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 192500,0грн. компенсації за порушення авторських прав, 19250,00грн.-штрафу в дохід Державного бюджету України, 1925,00грн.-державного мита, 118,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. №21/37 рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2006р. у справі №21/37 скасовано, у задоволенні позову про стягнення компенсації за порушення авторських прав відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2006. №21/37 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група»задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2006р.та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. зі справи №21/37 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 28.09.2006р. справу передано для розгляду по суті судді Палію В.В.
Ухвалою від 29.09.2006р. №21/37 справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., справі присвоєно №21/37-20/575 та призначено до розгляду на 11.10.2006р.
У зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та третьої особи, розгляд справи 11.10.2006р. відкладено.
У судовому засіданні 24.10.2006р. представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2006р. №21/37, у яких зазначає, що здійснювати трансляцію рекламного ролика могла лише особа, яка має ліцензію Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення. Такою особою є відповідач. А отже і публічне сповіщення частини музичного твору «Седьмой лепесток»при трансляції рекламного ролику було здійснено відповідачем.
Представник позивача надав суду договір на розповсюдження реклами від 31.01.2005р., який укладений між позивачем та компанією «Innova Film GmbH». Відповідно до додатків №1/3 та №1/4 до договору від 31.01.2005р. рекламодавцем за договором виступає Компанія «LG Electronics Inc.». В усних поясненнях представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 24.10.2006р. оголошено перерву до 31.10.2006р., з метою виготовлення повного тексту рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
За договором №4001/05 від 22.12.2004р. між ТОВ «Перове музыкальное издательство» та позивачем, останньому передано виключне майнове авторське право на музичний твір (пісню «Седьмой лепесток», авторів Є. Чантурія та П. Єсеніна) строком з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. на території України.
23.03.2005р. ТОВ «Перове музыкальное издательство»уклало ліцензійний договір №35/05-р з ТОВ «Іммедіа Холдинг», за умовами якого дана особа набула невиключних прав на багаторазове використання фрагменту Твору (включаючи відтворення і багаторазове ефірне сповіщення, з правом передачі третім особам) на території Росії.
12.04.2005р. ТОВ «Перове музыкальное издательство»і ТОВ «Іммедіа Холдинг»уклали додаткову угоду до договору від 23.03.2005р. №35/05-р про внесення змін до пункту «б», відповідно до якого у (новій редакції), укладаючи договір, сторони виходять з наміру ТОВ «Іммедіа Холдінг»отримати дозвіл на використання фрагменту Твору на території не лише Росії, але й країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД).
10.04.2005р. ТОВ «Іммедіа Холдинг»за договором №GSM-F2300.2005 зобов’язалося на замовлення «AlphaNetwork»GmbH розробити сценарій та здійснювати по замовленню контроль за виробництвом рекламних матеріалів (відео-ролика №GSM-F2300), а також передати замовнику виключні права на використання цього ролика, в тому числі й право на використання фрагменту Твору (територія використання - Росія та держави-учасниці СНД).
«AlphaNetwork»GmbH за договором від 29.03.2005р. №05-03-29 про створення рекламних фільмів/роликів передала Компанії «LG Electronics Inc.»невиключне право на використання фрагменту Твору на території Росії та держав-учасниць СНД на період до 08.04.2006р;
У період з 09.05.2005р. по 12.06.2005р. відповідачем використовувався фрагмент Твору, шляхом публічного сповіщення (передачі в ефір) рекламного ролика «LG Mobile F 2300».
Причиною спору є питання про те, чи мало місце з боку відповідача порушення авторських прав ТОВ «Українська музична видавнича група»та чи має відповідач нести за це відповідальність.
Преамбулою Закону України від 23.12.1993 №3792-ХІІ «Про авторське право і суміжні права»визначено, що ним охороняються особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використання творів науки, літератури і мистецтва-авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Ст. 52 Закону визначає грошову компенсацію як один із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.
У той же час, засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу», який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження а споживання реклами, що відповідає приписам статті 2 цього Закону щодо сфери його застосування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно із ст. 4 зазначеного Закону використання у рекламі об’єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.
Ч. 1 ст. 7 Закону визначено, що основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу»особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
- рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та /або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
- виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
- розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Відповідач здійснював розповсюдження реклами з використанням фрагменту Твору на підстав договору про розповсюдження реклами від 31.01.2005р., який укладений між відповідачем та Компанією ««Innova Film GmbH». Згідно з умовами даного договору відповідач на замовлення Компанії ««Innova Film GmbH»надає їй за плату рекламні послуги. Так відповідно до п. 3.3.1 договору відповідач зобов’язався на умовах та в порядку, передбаченим цим Договором та Додатками до нього, розмістити Рекламу в своєму ефірі.
Як вбачається із додатків №1/3 та 1/4 до договору від 31.01.2005р. рекламодавцем за договором виступає Компанія «LG Electronics Inc.»
Таким чином, відповідач, як розповсюджувач реклами, не повинен нести відповідальності за порушення прав третіх осіб при виготовленні реклами, оскільки відповідач не виступав виробником реклами, яка містить фрагмент Твору, а лише зобов’язався розмістити зазначену рекламу в своєму ефірі на підставі договору про розповсюдження реклами від 31.01.2005р.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимогу позивача про визнання дій відповідача неправомірними стосовно використання музичного твору (пісні) «Седьмой лепесток», шляхом публічного сповіщення без договору та виплати авторської винагороди і вимогу позивача про зобов’язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача у розмірі 365200,00грн.
Суд також вважає необґрунтованою вимогу позивача про заборону відповідачу використання музичних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, без відповідного дозволу Асоціації «Дім Авторів Музики в Україні», оскільки позивачем не доведено, що відповідач здійснював використання музичного твору, виключні майнові авторські права на які належать позивачу. Відповідач не виступав виробником реклами, а здійснював її розповсюдження на підставі договору про розповсюдження реклами, а тому не повинен нести відповідальність за порушення прав позивача при виготовленні реклами.
Не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов’язання відповідача укласти договір з Асоціацією «Дім Авторів Музики в Україні», отримати дозвіл та сплачувати авторську винагороду за використання творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, оскільки позивачем не доведено факту здійснення відповідачем неправомірного позадоговірного використання фрагменту Твору «Седьмой лепесток».
Зважаючи на викладене, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 86-89 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя | В.В. Палій |