Справа № 2303/1032/12
10.10.2012
Справа № 1/2303/105/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2012 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого –судді Чепурного О.П.,
при секретарі –Добробог Ю.В.,
за участю прокурора – Тимошенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Драбів кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, пров.Краматорський, 3-А кв.2, проживає без реєстрації в смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області вул. Чапаєва, 27, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, невійськовозобов’язаний, у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 в листопаді 2011 року в лісозахисній смузі, яка розташована понад автодорогою Шрамківка-Мойсівка та в межах Мойсівської сільської ради Драбівського району Черкаської області знайшов, тобто незаконно умисно придбав предмет схожий на зброю, який згідно висновку судово-балістичної експертизи № 1/593 від 15.06.2012 року являється коротко ствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю –обрізом гладкоствольної двухствольної мисливської рушниці з горизонтально-спареними стволами 16 калібру моделі ТОЗ-Б заводського виробництва СРСР 1960 року, заводський номер № Ш 1443, придатним для стрільби та цього ж дня переніс до себе додому в смт. Шрамківку по вул. Чапаєва, 27, де зберігав без передбаченого законом дозволу до 14 травня 2012 року, коли цього дня під час огляду домоволодіння його виявили та вилучили працівники міліції.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю, розповів про обставини вчинення злочину та щиро покаявся у скоєному.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного.
Аналізуючи здобуті докази у справі з точки зору їх допустимості, об’єктивності та достатності, суд приходить до переконливого висновку про повну доведеність пред’явленого підсудному обвинувачення, останній себе не обмовляє, оскільки його вина підтверджується достатньою сукупністю належних доказів по справі.
Суд дійшов до висновку про те, що дії підсудного ОСОБА_1Ф слід кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується негативно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
До обставини, що пом’якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які передбачені п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України, при призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1Ф суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Проте, врахувати те, що підсудний ОСОБА_1, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, суд вважає, що його виправлення можливе в умовах без відбування покарання, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк.
Запобіжний захід, обраний відносно підсудного ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд, залишити без змін, до вступу вироку суду у законну силу.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст. 81 КПК України.
Судові витрати по справі становлять 705 грн. 60 коп. та підлягають стягненню з підсудного на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обраний засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити без змін, до вступу вироку у законну силу.
Речові докази по справі, а саме, обріз гладкоствольної двухствольної мисливської рушниці з горизонтально-спареними стволами 16 калібру моделі ТОЗ-Б заводського виробництва СРСР 1960 року, заводський номер № Ш 1443, що зберігається в Драбівському РВ УМВС –знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведення судово-балістичного дослідження та судово-балістичної експертизи у сумі 705 гривень 60 копійок на користь держави.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту проголошення
Головуючий: