УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2012 р.Справа № 1670/2а-1958/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. по справі № 1670/2а-1958/12
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області , Полтавська міська рада , Полтавська обласна рада , Державна податкова адміністрація України в Полтавській області , Державна податкова інспекція у м. Полтаві
про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 3000 грн.;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року відмовлено позивачу в задоволенні адміністративного позову.
Позивач, ОСОБА_1, не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явивлися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Верховної Ради України від 09 вересня 2010 року «Про звільнення суддів» суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 звільнено з посади у зв язку з поданням заяви про відставку (а.с.6-7). Наказом начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області від 05 жовтня 2010 року № 206/К позивач звільнений з посади 05 жовтня 2010 року та йому призначено вихідну допомогу у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожний повний рік роботи на посаді судді, тобто за 18 років (а.с.9). При виході у відставку позивачу нараховано вихідну допомогу у розмірі 94572,00 грн, з якої був утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 14185,80 грн., що підтверджується довідкою з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 26 січня 2011 року №50.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погодився з вказаним утриманням та оскаржив його до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області повернути ОСОБА_1 утриманий податок з доходів фізичних осіб у сумі 14185,80 грн (а.с.10-11).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року залишено без змін (а.с.12).
Згідно з ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження та ч. 4 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, не виконав вказане рішення у встановлений строк, внаслідок чого позивач повторно звернувся до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч наведеному у позовній заяві та уточненні до неї ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих пояснень та реальних обставин чи інших доказів, які б свідчили про заподіяння моральних страждань позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, наслідки таких страждань та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» надано роз яснення, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Колегія суддів вважає, що доводи викладені ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що він зазнав моральну шкоду у зв'язку з порушенням життєвих планів, витрачанні часу, коштів та нервової енергії та позбавленні можливості придбання санітарно - курортних путівок внаслідок судової тяганини яку своїми незаконними діями спричинив відповідач не наведено реальних обставин, доказів та обґрунтованих пояснень.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавським окружним адміністративним судом від 28 травня 2012р. по справі № 2а-1670/1958/12 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. по справі № 1670/2а-1958/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.