УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2012 р.Справа № 2а-5808/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бенедик А.П. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-5808/12/2070
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс-Україна"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс-Україна", в якому просив стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6336,83 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, всупереч вимогам у строк, встановлений законодавством, повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, не виконав свого обов'язку, чим спричинив збитки державі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі; справу просив розглянути без участі його представника.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до звіту товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс-Україна" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 9 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач у порядку, встановленому чинним законодавством, протягом 2011 року інформував Харківський міський центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою №3-ПН, що підтверджується копіями звітів та листа Харківського міського центру зайнятості від 07.05.2012 №9415.
У листі Харківського міського центру зайнятості від 07.05.2012 №9415 також зазначено, що з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Мегасервіс-Україна" не було відмов у працевлаштуванні особам з обмеженими фізичними можливостями за результатами направлень центру зайнятості
Відмовляючи в задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форм власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцем знаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 19 грудня 2005 р. за №420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), яку повинні подавати підприємства, установи організації щомісяця відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Тобто, на підприємство хоча і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.
З довідок наданих центрами зайнятості вбачається, що відповідач протягом 2011 року повідомляв центри зайнятості про наявні вакантні міста для інвалідів, за формою статистичної звітності № 3-ПН, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціального політики України за № 420 від 19.12.2005 року. Відповідно до цих звітів товариство з обмеженою відповідальністю «Мегасервіс - Україна» належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
В той же час позивач не довів суду, що органи, на які покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, направляли у 2011 році до відповідача інвалідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивач не надав суду доказів того, що інваліди звертались безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм так само було відмовлено у прийнятті на роботу.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду, що відповідач у 2011 р. здійснив всі передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та вжив заходів щодо інформування вищезазначеного органу про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 197 п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2012р. по справі № 2а-5808/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.