Справа № 1/2609/942/12p.

В И Р О К

Іменем України

1 листопада 2012 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

з участю прокурора Афєнкіної Н.М., Апаріна І.А., Марусечко Ю.С.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисник ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Новоосиво Куп’янського району Харківської області, українця, громадянина України, освіти середньої, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого та засудженого останній раз вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 травня 2009 року за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та цим же вироком звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим, необхідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставинах.

Так, 17 травня 2012 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля барної стійки кафе - бару ПП «ОСОБА_10», що розташоване в залі очікування АДРЕСА_2, що в Солом'янському районі міста Києва. В цей час, зайшовши за огорожу барної стійки, шляхом вільного доступу, побачив на полиці барної стійки два мобільні телефони моделі «Нокіа N 72», який належить ОСОБА_4, та «Нокіа 6060», який належить ОСОБА_1. У зв'язку з цим у ОСОБА_3, який перебував під дією терміну умовно-дострокового звільнення, винник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи протиправно і з корисливих мотивів, бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та скориставшись тим, що в цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спали на стільцях біля барної стійки кафе - бару ПП «ОСОБА_10», взяв з полиці барної стійки мобільний телефон «Нокіа N 72», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 81 від 06.06.12 становить 370 гривень 00 копійок, з сім карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходилось 20 гривень, та мобільний телефон марки «Нокіа 6060», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 181 від 06.06.12 становить 80 гривень 00 копійок, з сім карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 10 гривень та положив їх до правої зовнішньої кишені власної куртки та з викраденим чужим майном залишив місце вчинення злочину, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 120 гривень 00 копійок, а потерпілій ОСОБА_4 на загальну суму 420 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та суду показав, що в нього наміру вчиняти відкрите викрадення чужого майна не було, оскільки за його діями ніхто не спостерігав, в нього винник умисел на таємне викрадення чужого майна, а тому вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, ОСОБА_3 частково підтвердив показання данні ним на досудовому слідстві, в судовому засіданні пояснив, що в травні місяці 2012 року приблизно о 02 годині 00 хвилин перебуваючи на території Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, та маючи бажання вжити 50 грам алкогольного напою, зайшов до кафе - бару ПП «ОСОБА_10», де підійшов до барної стійки, та побачив, що в цей час бармен спала. Поряд з сплячою продавчинею на полиці лежали мобільні телефони, які він вирішив таємно взяти та положив їх до свого карману.

Показання підсудного ОСОБА_3 суд вважає достовірними і покладає в основу вказаного вироку, оскільки ці показання повністю об'єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів, зібраних у справі. Крім того такі показання ОСОБА_3 повністю збігаються з показаннями свідка ОСОБА_6 в частині того, що він дійсно вчинив саме таємне викрадення чужого майна.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, у повному обсязі підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Чіткими та послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка будучи допитана в судовому засіданні, в цілому підтвердивши показання дані нею під час досудового слідства пояснила, що вона працює на торговельній точці продавцем в кафе-бар ПП «ОСОБА_10», яка знаходиться в залі очікування АДРЕСА_2. В травні місяці 2012 року вона разом зі своєю напарницею ОСОБА_4 заступили на добову зміну. Оскільки було повідомлення про «мінування»вокзалу та людей не було, вона швиденько навела порядок та лягла відпочивати. Тієї ночі, десь о пів на другу, вона прокинулась від того, що біля каси стояв невідомий їй чоловік, який на даний час сидить на лаві підсудних. Після чого вона попросила його вийти за межі кафе-бару ПП «ОСОБА_10». Невдовзі нею було виявлено відсутність її мобільного телефонна. Згодом вона розбудила свою напарницю ОСОБА_4, та повідомила їй про відсутність свого мобільного телефонна, на що вона попросила перевірити свої речі. Прибиральниця, яка саме там прибирала, намагалася догнати невідомого чоловіка, викликала охорону та міліцію. Після чого, невідомий їй чоловік був зупинений при виході з четвертого залу Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський працівниками міліції та охороною ТСК. В подальшому підсудний, на прохання працівників міліції, сам діставав та показував викрадені телефони з своєї кишені.

Оголошеними у судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4 яка показала, що 16 травня 2012 року о 08 годині вона заступила на добову зміну разом зі своєю напарницею ОСОБА_1 до 08 години 00 хвилин 17 травня 2012 року. Так, 17 травня 2012 року приблизно о 02 годині 00 хвилин вона перебувала на вище вказаній точці та відпочивала. Прокинулася від того, що її розбудила напарниця ОСОБА_1, яка повідомила про те, що до них за прилавок зайшов невідомий чоловік та в неї зник мобільний телефон, на що вона провила подивитися чи в неї нічого не пропало. Однак, перевіривши всі свої речі, нею було виявлено відсутність мобільного телефонна моделі «Нокіа N72»», який лежав біля неї на полиці барної стійки. В цей час, вона побачила раніше не відомого їй чоловіка, який швиденько виходив із-за барної стійки в двері. Оскільки вхідні двері вони зав'язували мотузкою, яка була заціплена за крючок, що знаходився на стіні -була порвана. Після чого, її напарниця ОСОБА_1 почала кричати в сторону даного чоловіка, та згодом почала кликати на допомогу охоронців ТСК. Через декілька хвилин підійшли працівники міліції, після чого вони разом з ОСОБА_1 заявили про крадіжку своїх речей та просили невідому їм особі повернути їм їхнє майно. На що підсудний ОСОБА_3, у присутності працівників охорони та міліціонерів зі своєї кишені куртки дістав два мобільних телефони, серед яких був і її та показав їм, після чого знову швиденько поклав їх до своєї кишені. Побачивши свої мобільні телефони вона разом зі своєю напарницею ОСОБА_1 повідомили, що дані речі належать їм, та невдовзі даний чоловік був забраний працівниками міліції до чергової частин.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив показання данні ним під час досудового слідства про те, що навесні о 01 годині 30 хвилин ночі, він був на чергуванні та робив обхід в четвертому залі очікувань Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-Пасажирський, оскільки було повідомлення про «мінування»зали Центрального вокзалу. Через деякий час до нього звернулася прибиральниця, яка побачила, що підсудний щось робив підозріле у кафе - бару ПП «ОСОБА_10». Після чого він звернувся до невідомого йому чоловіка з питанням: «Чого ви там лазили в барі?», на що невідома йому особа відповіла: «потрібно розібратися». В подальшому, підійшовши до підсудного, який стояв біля вікна та не тікав, разом з охоронцем його вивели та віддали наряду міліції який був неподалік. Наряд міліції перевірив кармани невідомого на той час йому чоловіка, оскільки видувались його внутрішні кармани та виявив два мобільних телефони, внаслідок чого були покликані працівники вказаного кафе-бару, які в цей час відпочивали.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив показання данні ним під час досудового слідства про те, що перебуваючи на вокзальному комплексі станції Київ-Пасажирський, виконував свої службові обов'язки під час нічної зміни. Перебуваючи опівночі в вестибюлі Центрального вокзалу, точного часу не пам'ятає, звернув свою увагу на громадянина, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. В цей час, слідом за ним, вибігли дві жінки та охоронник із зали, які кричали: «Стій»та показували на підсудного. Після чого він відправився відразу за ним, в результаті чого невідомого було зупинено та затримано. Чи бачили особисто продавчині кафе-бару, як підсудний брав їхні мобільні телефони він сказати не може. В подальшому, при поверхневому огляді куртки затриманого, прощупувався телефон, в результаті чого ним було запропоновано пройти обом жінкам та охороннику в чергову частину міліції, де в присутності понятих у ОСОБА_3 були виявленні та вилучені зазначені викрадені ним мобільні телефони.

Показаннями свідка ОСОБА_9, який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив показання данні ним під час досудового слідства та показав, що опівночі приблизно з 01 год. 00 хв. до 02 год. 00 хв. він працював на зміні, оскільки надійшло повідомлення про замінування Центрального залізничного вокзалу на ст. Київ-Пасажирський. Через деякий час його було визвано понятим в лінійне відділення міліції, де на лаві знаходився нині підсудний та двоє жінок потерпілих. ОСОБА_3 вів себе коректно та намагався переконати всіх в тому, що він ні в чому не винен. Хоча під час обшуку ОСОБА_3, в присутності понятих у нього було виявлено два мобільні телефони, як в подальшому виявилися, вони належать потерпілим.

Показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 17 травня 2012 року приблизно 02 годині 00 хвилин ночі вона прибирала біля каси № 13 залу АДРЕСА_2. В цей час вона випадково обернулася та її погляд припав в сторону кафе-бару ПП «ОСОБА_10», де вона на території кафе побачила невідомого їй чоловіка, яким виявився ОСОБА_3, що вів себе підозріло та неадекватно (перебував в стані алкогольного сп'яніння). Чи брав він будь-які речі вона не бачила. Після цього чоловік вийшов з зали очікування. Повернувся він приблизно через п'ять хвилин та почав про щось розмовляти з пасажирами, що сиділи в залі очікування. ОСОБА_6 в цей час підійшла до продавчинь, які в цей час відпочивали, та голосно сказала останнім, щоб ті перевірили касу та все майно. Разом з тим невідомий чоловік пішов до дверей. ОСОБА_6 також повідомила охоронцю ТСК, що вказаний чоловік, яким виявився підсудний ОСОБА_3 побував у кафе. В цей момент вибігли продавчині ОСОБА_1 та ОСОБА_4, та повідомили, що в них пропали мобільні телефони. Після чого, ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції.

Дослідженим у судовому засіданні протоколом пред'явлення особи для впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала чоловіка під № 3, а саме підсудного ОСОБА_3, який 17.05.12 викрав в неї мобільний телефон марки «Нокіа N 72»(а.с. 74-76).

Дослідженим у судовому засіданні протоколом пред'явлення особи для впізнання, згідно якого. ОСОБА_1 впізнала чоловіка під № 1, а саме підсудного ОСОБА_3, який 17.05.12 викрав в неї мобільний телефон марки Нокіа 6060 (а.с. 77-79).

Дослідженим у судовому засіданні протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3, під час якої останні підтвердили покази, надані ними раніше (а.с.83-85).

Дослідженим у судовому засіданні протоколом пред'явлення для впізнання предметів, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 під № 2 впізнала свій мобільний телефон марки «Нокіа N 72»(а.с. 66).

Дослідженим у судовому засіданні протоколом пред'явлення для впізнання предметів, згідно якого потерпіла ОСОБА_1 під № 2 впізнала свій мобільний телефон марки «Нокіа 6060». (а.с. 72).

Дослідженою постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів, а саме: мобільного телефону марки Нокіа 6060, з сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар»та мобільний телефон марки «Нокіа N 72», з сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар»(а.с. 50-51).

Дослідженим у судовому засіданні висновком товарознавчої експертизи: № 181 від 06.06.12, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа N 72»на момент скоєння злочину, 17 травня 2012 року з урахуванням зносу та наявності дефектів, без урахування вартості зарядного пристрою та гарнітури могла становити 370 гривень 00 копійок (а.с.37-45).

Дослідженим у судовому засіданні висновком товарознавчої експертизи № 181 від 06.06.12, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону марки «Нокіа 6060»на момент скоєння злочину 17 травня 2012 року з урахуванням зносу та наявності дефектів, без урахування вартості зарядного пристрою та гарнітури могла становити 80 гривень 00 копійок (а.с. 37-45).

Дослідженими у судовому засіданні висновком амбулаторної комплексної комісійної нарколого-психіатричної експертизи № 535 від 07.06.12, згідно якої встановлено, що «в период, к котрому относится инкриминируемое ему деяние страдал: психическими и поведенческими расстройствами вследствии употребления алкоголя, синдром, зависимости, признаков кокого -либо временного болезненного растройства психической деятельности в этот период испытуемый не обнаруживал». ОСОБА_3 в настоящее время страдает Психическими и поведенчискими расстройствами употребления алкоголя, синдром зависимости.ОСОБА_3 по своєму психическому состоянию в настоящее время может осозновать значение своих действий и руководить ими»(а.с.59-60)

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового слідства були кваліфіковані за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 в частині пред'явленого йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто скоєння відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, суд вважає не правильним та таким, що не знайшло свого підтвердження під час судового слідства, виходячи з наступних підстав.

Так, обґрунтовуючи свою позицію суд виходить з вимог Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.09 в якій зазначено, що розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон). Крадіжка і грабіж потрібно вважати закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.

Як встановлено в судовому засіданні підсудний таємно взяв з барної стійки два мобільні телефони та на деякий час з місця вчинення зник, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.

Крім того, основною відмінністю крадіжки від грабежу є таємність при якій скоюється крадіжка і відкритість викрадення для інших осіб. Потерпілі та свідки, які були присутні на місці вчинення злочину самого факту викрадення майна не бачили, а тому дії підсудного ОСОБА_3 повинні кваліфікуватись, саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У своїй сукупності, викладені обставини у даному вироку, характер дій підсудного, свідчить про вчинення таємного викрадення чужого майна, у зв'язку з чим суд перекваліфіковує дії ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України. Саме таку кваліфікацію дій підсудного суд вважає правильною.

Таким чином, суд дослідивши, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, прийшов до переконання, що дійсно своїми умисними протиправними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, ОСОБА_3, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначення виду і міри покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані, що характеризують підсудного.

Зокрема, судом враховується, що ОСОБА_3 вчинив злочин під час дії щодо нього іспитового строку, на обліку у лікаря-нарколога перебуває з діагнозом «синдром зависимости алкоголя», на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.

Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 злочину, особу підсудного, наявність обтяжуючої та відсутність пом'якшуючої покарання обставин, з урахуванням повторного вчинення ним корисливого злочину, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у кримінально - виконавчій установі. Таке покарання є необхідним для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 травня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Цим же вироком останнього звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки.

У зв'язку з цим на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного останньому за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 травня 2009 року.

У справі цивільні позови не заявлено. Арешт на майно не накладався.

По справі було проведено судове товарознавче експертне дослідження, загальна вартість якого становить 392 гривні 00 копійок, що є судовими витратами, а тому зазначена сума грошових коштів підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_3 на користь експертної установи, що проводила дослідження.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Нокіа 6060»з сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар», (переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1) - підлягають залишенню у власності потерпілої ОСОБА_1; мобільний телефон марки «Нокіа N72»з сім карткою мобільного оператора зв'язку «Київстар», (переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4) -підлягають залишенню у власності потерпілої ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 342 КПК України,суд -

З А СУ Д И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_3 за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 травня 2009 року, остаточно призначивши йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 17 травня 2012 року, зарахувавши до нього термін перебування останнього під вартою в Київському СІЗО.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Нокіа 6060»з сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар», (переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1) -залишити у власності потерпілої ОСОБА_1; мобільний телефон марки «Нокіа N72»з сім карткою мобільного оператора зв'язку «Київстар», (переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4) -залишити у власності потерпілої ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ, Код ЗКПО: 25576445, реєстраційний рахунок 31257272210703, Банк ГУДКУ в Київській області, МФО 821018 -392 гривні 99 копійок судових витрат по справі за проведення судової товарознавчої експертизи.

Вирок суду на протязі 15 діб можу бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва, а засудженим ОСОБА_3 на протязі вказаного строку з моменту отримання копії вироку.

Суддя Солом'янського районного суду

міста Києва Мартинов Є.О.