№ 1-643/08
ВИРОК
Іменем України
12.08. 2008 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі :
|
головуючого судді |
Підпалого В.В., |
|
при секретарі |
Новіковій Н.І., |
|
за участю прокурорів |
Морозова В.Ю., Панова В.Є., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Чернівці, українця, гр- на України, не одруженого, маючого неповну середню освіту, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2004 року за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.12.2004 року за ст. 296 ч. 1 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі, звільненого 12.01.2008 року з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 будучи раніше судимим 01.04.2004 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, 28.12.2004 року Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 296 ч. 1 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі та звільнившись 12.01.2008 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, маючи не погашену та не зняту встановленим законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин.
Так, 03.06.2008 року, приблизно о 23 год. 15 хв., ОСОБА_1 знаходячись в парку по вул. Залізничне шосе, 1 в м. Києві помітивши ОСОБА_2 з метою повторного відкритого викрадення чужого майна наблизився до останньої та реалізуючи свій умисел, з метою подолання опору потерпілої, однією рукою схопив її за шию, а іншою за сумку, яку став намагатись вирвати з рук ОСОБА_2, яка стала чинити опір. Проте, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочині дії, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, повалив ОСОБА_2 на асфальтну доріжку, завдавши останній фізичного болю. Подолавши опір потерпілої, ОСОБА_1 повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме: жіночку сумку вартістю 200 грн., в якій знаходились- мобільний телефон «Соніеріксон W-910І» вартістю 2 000 грн. з карткою мобільного оператора «Лайф» вартістю 50 грн. з коштами на рахунку в сумі 20 грн., загальною вартістю 2 070 грн.; чохлом для мобільного телефону вартістю 50 грн., мобільний телефон «Самсунг Е-530» вартістю 500 грн. з карткою мобільного оператора «Киевстар» вартістю 50 грн. з коштами на рахунку в сумі 15 грн., загальною вартістю 565 грн.; дзеркальце вартістю 250 грн., гребінець вартістю 10 грн., блиск для губ вартістю 50 грн., гаманець вартістю 150 грн., в якому знаходились гроші в сумі 50 грн., всього майна на загальну суму 3 395 грн., після чого з місця вчинення злочину зник.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, повністю підтвердив свої показання під час досудового слідства, в яких показав, що 03.06.2008 року, приблизно о 22 год. 30 хв., він гуляючи по парку, розташованому по вул. Залізничне шосе в м. Києві побачивши на лавці раніше не знайому підсів до неї лавку та хотів завести розмову. Проте, ОСОБА_2 встала з лавки та пішла по доріжці в середину парку. Щоб продовжити розмову з ОСОБА_2 він пішов за нею, продовжуючи робити спроби познайомитись. Коли вони пройшли біля десятку метрів в середину парку, ОСОБА_2 почала повертатись, йдучи йому на зустріч. Так як поряд не було сторонніх осіб, він вирішив забрати у неї її сумку, яка була з нею на плечі, розраховуючи що в ній можуть бути цінні речі. Коли ОСОБА_2 повертаючись минула його і пройшла декілька метрів, він її наздогнав із заду, однією рукою схопив за її шию, щоб не надати можливість чинити опір, а другою за її сумку, намагаючись зірвати її з плеча. ОСОБА_2 не відпускаючи свою сумку прижимаючи її до тіла стала кричати, але він сильніше потягнув за неї. ОСОБА_2 впала на асфальтну доріжку, а він продовжував виривати з її рук сумку, і протягнув саму ОСОБА_2 декілька метрів за собою по доріжці. Через декілька секунд Коваленко Ю.В відпустила свою сумку і він утримуючи її в свої руках став тікати. Відбігши на декілька метрів в середину парку він зупинився і відкривши сумку ОСОБА_2 взяв з неї два мобільний телефони « Самсунг», « Соніеріксон» та гаманець, після чого продовжив тікати, а саму сумку викинув в парку. Через деякий час коли він знаходився на вул. Філатова в м. Києві його затримали працівники міліції, які доставили до Печерського РУ по вул. Московська, 30 в м. Києві, де в присутності понятих у нього вилучили з кишень штанів викрадені у ОСОБА_2 два мобільних телефон та гаманець. Гроші, які були в гаманці, він витратити на власні потреби. Зазначив, що показання під час досудового слідства давав добровільно. Не заперечував зазначену у обвинувальному висновку кількість і вартість викраденого майна. Цивільний позрв визнав в повному обсязі. Свої дії оцінив негативно.
Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.
Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж- відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 ч. 1 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.
Обставин, що обтяжує покарання підсудному, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого підсудним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;
- особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, характеризується задовільно, тимчасово не працює, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.
Тому, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочині за ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті Особливої частини КК України.
На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 враховуючи тяжкість вчинених ним злочинів, його особу, та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.
По справі заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на суму 50 грн. про стягнення матеріальної шкоди. Цивільний позов підсудний ОСОБА_1 визнав в повному обсязі. Тому, заявлений ОСОБА_2 цивільний позов підлягаєть задоволенню в повному обсязі.
Тому, з підсудного ОСОБА_1 належить стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2- 50 грн. матеріальної шкоди.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд-
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді - 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 слід обраховувати з моменту його затримання, починаючи з 04.06.2008 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з засудженого ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 - 50 грн.
Речовий доказ у справі -жіночу сумку, мобільний телефон «Соніеріксон W- 910І» з карткою мобільного оператора «Лайф», чохол для мобільного телефону, мобільний телефон « Самсунг Е-530» з карткою мобільного оператора «Киевстар», дзеркальце в металевій оправі, пластиковий гребінець, блиск для губ, гаманець, які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - залишити їй же, як власниці- за належністю.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Суддя В.В. Підпалий