Р І Ш Е Н Н Я № 221/2768/12
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.10.2012 р. Вінницький міський суд Вінницької області
в складі судді Венгрин О.О.,
при секретарі Лихогляд Т.В.,
за участі позивача-відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
відповідача-позивача ФОП ОСОБА_3, його представника - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, мотивуючи його тим, що 26.08.2011 р., керуючи автомобілем Mercedes-Benz Vito 112 CDI, р/н НОМЕР_1, рухався містом Вінниця, помітив, що автомобіль почав диміти. Звернувся до найближчої СТО, що по АДРЕСА_1. Керівник СТО - ОСОБА_3 повідомив, що для встановлення причин несправності потрібно провести діагностику. Того ж дня він залишив авто на СТО та просив повідомити причину несправності і вартість ремонту. 12.09.2011 р. звернувся на СТО за результатами діагностики, побачив що машина у розібраному стані. ОСОБА_3 повідомив, що він уже розпочав ремонт машини, який буде коштувати 18145 грн. Він відмовився сплатити зазначену суму, оскільки про ремонт домовленості не було. На це ОСОБА_3 відмовився повернути авто, доки він не сплатить гроші. Він звертався до суду з позовом про витребування автомобіля, на вимогу суду відповідач запевнив, що він може забрати свій автомобіль. 28.02.2012 р. він хотів забрати авто, але машина була ще в розібраному стані, про що було складено акт. Автомобіль забрав 02.03.2012 р. згідно акту прийому-передачі. Повернувши автомобіль, відповідач вимагав у нього кошти за ремонт в сумі 18145 грн., що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.09.2011 р. За період з 26.08.2011 р. по 01.03.2012 р., коли його авто знаходилось на СТО, йому було завдано матеріальної шкоди в розмірі 54000 грн., оскільки він був вимушений укласти договір про надання транспортних послуг 01.09.2011 р. з ФОП ОСОБА_5 Вартість послуг складала 300 грн. за день. За період з 01.09.2011 р. до 23.03.2012 р. ( 180 днів, не враховуючи святкові дні ) він зобов»язаний сплатити ОСОБА_5 54000,00 грн. Крім того, відповідач, незаконно утримуючи його автомобіль, спричинив йому моральну шкоду, яку він оцінює у 10000 грн., яка полягає в порушенні нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, в погіршенні престижу перед діловими партнерами, зниженні ділової репутації, погіршенні самопочуття. (а.с. 23-26)
ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи його тим, що наприкінці серпня 2011 р. до нього на СТО звернувся ОСОБА_1, просив провести діагностику автомобіля Mercedes-Benz Vito 112 CDI, який був доставлений на буксирі, та визначити орієнтовну вартість ремонту, для цього залишив авто на СТО. Через кілька днів діагностику було зроблено, про що складено дефектна відомість від 02.09.2011 р. По телефону вони з ОСОБА_1 домовились про початок ремонту. Через декілька днів ОСОБА_1 заявив, що не погоджується з платою за ремонт, також відмовився сплатити кошти за проведену діагностику. Потім протягом жовтня-листопада 2011 р. ОСОБА_1 кілька разів телефонував і повідомляв, що хоче робити на його СТО ремонт машини, але у нього немає достатньо коштів. На пропозицію забрати авто і розрахуватись за проведену діагностику ОСОБА_1 відмовляв. В кінці грудня 2011 р. ОСОБА_1 звернувся з безпідставним позовом до суду про витребування автомобіля. Тільки після того, як суд зобов»язав забрати автомобіль, ОСОБА_1 забрав машину 02.03.2012 р., про що було складено акт, в якому визначено об»єм виконаних робіт з діагностики і їх вартість -2000 грн. Оплата за виконану роботу ОСОБА_1 не здійснена. Діями ОСОБА_1 йому спричинено моральну шкоду: ОСОБА_1 безпідставно звертався в міліцію, до суду, проводилась позапланова перевірка органом захисту прав споживачів, він давав пояснення, як наслідок - погіршення його самопочуття, психічного стану, у сім'ї та на роботі почали виникати сварки через його роздратованість, через це він постійно переживає. Моральну шкоду оцінює у 10000,00 грн. (а.с. 52-55)
В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 підтримали за викладених у позовній заяві обставин, позов ФОП ОСОБА_3 не визнали, додатково пояснили, що у ОСОБА_1 не було ніяких доказів передачі на СТО машини, він нервував, оскільки авто не повертали. Тривалий час велись переговори з ОСОБА_3 і його представником про ремонт автомобіля, неодноразово зустрічались, але вони вимагали від ОСОБА_3 гарантій. Представник ОСОБА_3 навіть складав проект угоди, але без гарантій. ОСОБА_1 в зв»язку з виконанням своїх трудових обов»язків був вимушений укласти угоду на транспортні послуги. Заборгував 54000 грн., з яких сплатив 10000 грн. ОСОБА_3 дефектну відомість склав пізніше, ОСОБА_1 сумнівається, що діагностика коштує 2000 грн. Просять позов ОСОБА_1 задоволити, а в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Відповідач-позивач ФОП ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнали, позов ФОП ОСОБА_3 підтримали, додатково суду пояснили, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим. Усі докази спричинення шкоди ОСОБА_1 виготовляв і подавав суду по мірі виникнення до нього запитань в суді. ФОП ОСОБА_3 виконав певну роботу -діагностику автомобіля, вартість якої 2000 грн. Кошти за роботу ОСОБА_1 не сплачено. ОСОБА_3 зазнав страждань моральних, моральну шкоду оцінено у 10000 грн.
Вислухавши пояснення сторін, їхніх представників, показання свідка ОСОБА_6, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, позов ФОП ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач-відповідач ОСОБА_1 за довіреністю від 16.08.2011 р. мав право керування автомобілем Mercedes-Benz Vito 112 CDI. ( а.с. 6 ) 26.08.2011 р. автомобіль був знятий з обліку. З облікової картки транспортного засобу вбачається, що двигун пошкоджено корозією, номер двигуна не встановлено. ( а.с. 8 зворот)
В кінці серпня 2008 р. ОСОБА_1 в зв»язку з несправністю автомобіля ( в позовній заяві зазначено: почав диміти -а.с. 23 ) машину залишив на СТО по АДРЕСА_1, одним із власників якого є відповідач-позивач ФОП ОСОБА_3, уклавши відповідно до ст. 633 ЦК України публічний договір на надання послуг - діагностування автомобіля. (а.с. 60)
Про залишення машини ОСОБА_1 на СТО по АДРЕСА_1, пояснив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_6
Роботу по діагностиці транспортного засобу було виконано, про що складено дефектну відомість № 0209/1. ( а.с. 56 ) Вартість виконаних ФОП ОСОБА_3 робіт становить 2000,00 грн. ( а.с. 57-58 )
Позивач-відповідач ОСОБА_1 виконані роботи не оплатив до цього часу, тому вимога ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт в розмірі 2000,00 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що позивачем-відповідачем ОСОБА_1 завдано ФОП ОСОБА_3 моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях останнього в зв"язку з незапланованими перевірками його підприємницької діяльності, дачею пояснень в міліції, що призвело до нервувань, докладень зусиль для організації змін у звичайному способі життя. Її відшкодування передбачено ст. ст. 1167 ч. 1, 23 ЦК України.
Згідно абзацу другого ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування
моральної шкоди визначається судом.
Враховуючи глибину душевних страждань, при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 300,00 грн. Тому позов про відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України стороною ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що автомобіль ОСОБА_1 утримувався ФОП ОСОБА_3 незаконно ( в порушенні кримінальної справи постановою ст. ДІМ Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 20.09.2011 р. відмовлено ( а.с. 59 ), судового рішення також немає). Навпаки, стороною ОСОБА_7 в судовому засіданні неодноразово наголошувалось на тому, що між сторонами тривалий час проводились переговори щодо ремонту транспортного засобу, про вартість цього ремонту і гарантію виконаної роботи. Представник ОСОБА_1 зазначав, що вже мав кошти для оплати ремонту, протилежною стороною було складено проект договору, сторони зустрічались неодноразово, тощо. ФОП ОСОБА_3 пояснив, що в зв»язку з цим ( переговорами про ремонт ) автомобіль не збирався, а коли суд запропонував вирішити спір мирно ( у іншій справі ) він зобов»язався зібрати авто, і по акту 02.03.2012 р. його отримав ОСОБА_1 на 28.02.2012 р., коли прийшов ОСОБА_1, машину ще не встигли зібрати, але перешкод у отриманні авто він не чинив.
Актом позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 0070 від 22.03.2012 р. також не встановлено незаконних дій щодо майна ( авто ) ОСОБА_1 з боку ФОП ОСОБА_3 (а.с. 47-49)
01.09.2011 р. між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_8 було укладено договір ( строком на 1 рік) про надання транспортних послуг. Вартість послуг за добу користування послугами автотранспортного засобу без врахування пального складає 300 грн. Надання послуг оформляється виконавцем у вигляді акта виконаних робіт. (а.с. 11)
02.03.2012 р. ОСОБА_1 забрав автомобіль з СТО, про що свідчить акт. (а.с. 16)
Згідно акта виконаних робіт № 01/03/2012 від 01.03.2012 р. ФОП ОСОБА_8 -виконавець і ОСОБА_1 -замовник склали акт про те, що виконавцем були надані послуги, згідно договору про надання транспортних послуг від 01.09.2011 р., загальна вартість наданих послуг становить 54000 грн. ( а.с. 38 ) На а.с. 39 -нагадування ФОП ОСОБА_8 від 16.03.2012 р. щодо погашення заборгованості в розмірі 54000 грн.
В акті не зазначено кількість днів, в які надавались транспортні послуги, але, виходячи з суми, послуги надавались 180 днів ( півроку, без жодного вихідного і святкових днів: Новий рік, Різдво ), що викликає сумнів.
З квитанції до прибуткового касового ордера № 3 від 22.03.2012 р. вбачається, що ФОП ОСОБА_8 прийняв 22 03.2012 р. від ОСОБА_1 за автопослуги аванс в розмірі 10000,00 грн. ( а.с. 33 ) На запитання суду про те, чому після складення акту виконаних робіт від 01.03.2012 р. і нагадування про погашення боргу від 16.03.2012 р. сплачено аванс, представник ОСОБА_1 відповів, що ОСОБА_1 помилився, заповнюючи документ. Але слід зазначити, що квитанція видана не платником коштів, а отримувачем - ФОП ОСОБА_8, посвідчена його печаткою.
В своїй позовній заяві ОСОБА_1 спочатку зазначає, що період, за який він зазнав шкоди, отримуючи транспортні послуги, становить з 26.08.2011 р. по 01.03.2012 р. (а.с. 25), що є незрозумілим, оскільки він в кінці серпня 2011 р. тільки здав авто на СТО, і зразу ж почав нараховувати ФОП ОСОБА_3 збитки. Потім в позовній заяві зазначає інший період, за який він зазнав шкоди: з 01.09.2012 р. по 23.03.2012 р. ( а.с. 25 ), що також не є зрозумілим, оскільки 02.03.2012 р. ОСОБА_1 забрав свій автомобіль з СТО. Далі в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що, повернувши автомобіль, ФОП ОСОБА_3 вимагав у нього кошти за ремонт в сумі 18145 грн., що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.09.2011 р. Слід зазначити, що автомобіль ОСОБА_1 забрав з СТО 02.03.2012 р., а в порушенні кримінальної справи було відмовлено ще 20.09.2011 р.
Все це свідчить про не зовсім правдиве викладення подій позивачем-відповідачем ОСОБА_1
Враховуючи те, що судом не встановлено неправомірності дій відповідача-позивача ФОП ОСОБА_3 щодо автомобіля ОСОБА_1, позивач-відповідач ОСОБА_1 сплатив лише частину коштів особі, яка надавала йому послуги ( причому 22.03.2012 р. і авансом, що було після того, як він забрав свій автомобіль), суд не вбачає підстав для задоволення позову про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 54000,00 грн. відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Оскільки заявлена ОСОБА_1 вимога про відшкодування моральної шкоди пов»язана з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди і з незаконним утриманням автомобіля, чого суд не встановив, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні і цієї вимоги.
Відповідно до ст. ст. 88, 84 ЦПК України з позивача-відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь відповідача-позивача ФОП ОСОБА_3 судові витрати: 214,60 грн. і 03,22 грн. судового збору, 2060,00 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 633, 629, 1166, 1167, 23 ЦК України,
ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 54000,00 грн. і моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. відмовити.
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість по оплаті виконаних робіт в розмірі 2000,00 ( дві тисячі ) грн., у відшкодування моральної шкоди 300,00 ( триста ) грн., судові витрати: 214,60 грн. і 03,22 грн. судового збору, 2060,00 грн. витрат на правову допомогу.
В решті вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( про відшкодування решти моральної шкоди в сумі 9700,00 грн. ) відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до апеляційного суду Вінницької області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду буде складено протягом п"яти днів.
Суддя