Судове рішення #2585023
Справа № 2-а-348/2008

                                                                                                                  Справа № 2-а-348/2008

 

 

 

     ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

25 липня 2008  року                   Рокитнянський районний суд Київської області  в складі:

 

 головуючого судді                           Корбута В.М.

 при секретарі                                    Божок Н.В.,

за участю  позивача                          ОСОБА_1

та представника відповідача            Мовчан О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про стягнення недоотриманих сум пенсії за 2005-2007 роки,-

 

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він являється  постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території радіактивного забруднення, а тому згідно з вимогами чинного законодавством України відповідач зобов'язаний виплачувати йому:

-     у відповідності до ч.3 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну доплату до пенсії громадянам які працюють на території радіоактивного забруднення у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

-     у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

  Проте, відповідач сплачує йому щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію в значно менших розмірах ніж передбачено вимогами вищевказаного Закону. Звернення  до відповідача про проведення перерахунку та виплати йому недоотриманих сум до пенсії залишилось без задоволення. Тому він звернувся до суду з даним позовом і просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної допомоги та додаткової пенсії за 2005-2007 року протиправними та стягнути недоотримані суми до пенсії у загальному розмірі 14009 грн. 52 коп.

 

В судовому засіданні позивач, посилаючись на вищенаведені обставини зменьшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на його користь недоотримані суми до пенсії у загальному розмірі 13911 грн. 72 коп., в тому числі: 10194 грн. 00 коп. щомісячну доплату до пенсії за 2007 рік та 3717 грн. 72 коп. щомісячну додаткову пенсію за 2005-2007 роки та визнати дії відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної допомоги та додаткової пенсії за 2005-2007 року протиправними.

Представник відповідача за дорученням позов не визнала та в судовому засіданні  пояснила, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у Рокитнянському районі з 17.09.2003 року, йому виплачується щомісячна доплата до пенсії та щомісячна додаткова пенсія  в порядку та розмірах визначених  постановами КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».Тому у задоволенні позову просила відмовити.

 

Заслухавши позивача, представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1,  являється  лівідатором наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер з 17.09.2003 року, є зареєстрованою особою і постійно проживає в с. Синява  Рокитнянського району  Київської області, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, що сторонами не оспорюється

Відповідач  нараховує та виплачує позивачу  щомісячну доплату до пенсії та  щомісячну додаткову пенсію не у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а  керуюється вимогами постанов КМ України від 26.07.1996 року № 836 та від  03.01.2002 року №1, тому розмір цих виплат є значно меншим ніж передбачено Законами України. 

Викладене підтверджується поясненнями  позивача, представника відповідача та оглянутими в судовому засіданні письмовими матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях забруднення, проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Проте, позивач ОСОБА_1 не є працюючою собою, а є непрацюючим пенсіонером, тому в цій частині позовних вимог йому необхідно відмовити. Також необхідно відмовити у задоволені вимоги позивача про визнання дій відповідача щодо відмови у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної допомоги за 2007 рік  протиправними.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до другої категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії,  відповідно і позивач має право на таку додаткову пенсію.

Таким чином, розмір  додаткової пенсії, яка фактично нарахуваються та виплачуються відповідачем позивачу відповідно до вищевказаних постанов КМ України, суперечить вимогам ст. 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позиція представника відповідача  щодо обставин даного спору ґрунтується виключно на положеннях постанов КМ України є хибною тому, що у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

За ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України, актами Президента України.

Відповідно до  Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон статтею 71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, тому суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосування саме положення ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови КМ України від 26.07.1996р.  №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

Згідно ч.3 ст.9 КАС України при вирішенні справи суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що  відмова відповідача у донорахуванні та виплаті позивачу недоотриманих сум додаткової пенсії за 2005-2007 роки є протиправною.

Суд не знаходить підстав для обговорення питання про пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки на цьому не наполягав відповідач.

Проте, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком.

Керуючись ст.ст.8, 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, ст.ст. 6, 9, 17, 121, 158-163 КАС України, суд -

 

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду у Рокитнянському районі Київської області про  відмову ОСОБА_1  у донарахуванні та виплаті недоотриманих сум щомісячної додаткової пенсій за 2005-2007 роки протиправними.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області  на користь ОСОБА_1  щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю за 2005-2007 роки в сумі 3717 грн. 72 коп. у відповідності до ст.51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В задоволені решті позовних вимог відмовити.

Звільнити  ОСОБА_1    від сплати судового збору у відповідності до п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Звільнити Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області від сплати судового збору у відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито»  від 21.01.1993 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку визначеному ч.5 ст.186 КАС України.

 

 

 

 Суддя                                                                                                                         Корбут В.М.

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація