У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 березня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 28.05.2002 р. за ч.3 ст.140 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді 4 років і 2 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18 травня 2005 року апеляції засудженого ОСОБА_1 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволено (першого частково, а другого - повністю), а вирок змінено: дії ОСОБА_1 перекваліфіковано з ч.2 ст.186 на ч.2 ст.185 КК України та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, а на підставі ст.71 КК України - 4 роки і 2 місяці позбавлення волі.

            З урахуванням унесених змін, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16.01.2005 р. у м. Тернополі, повторно, вчинив таємне викрадення майна ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» вартістю 599  грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступені тяжкості злочину та його особі, просить змінити судові рішення та пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що за свій 23 річний вік ОСОБА_1 удруге притягується до кримінальної відповідальності за крадіжки майна. Належних висновків із попереднього засудження з випробуванням він не зробив і у період іспитового строку знову вчинив крадіжку майна. Це свідчить про стійкість установки особи на ведення злочинного способу життя й у подальшому.

За таких обставин апеляційний суд призначив ОСОБА_1, як за окремий злочин так і за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі, яке відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення немає.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.   

          Судді:

  КОЛЕСНИК М.А.                   СЕЛІВОН О.Ф.          ШЕВЧЕНКО Т.В.