ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 118/6693/12
29.10.2012 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді : Л.А.Захарченко
При секретарі : Ю.Г.Рожаєвій
за участю прокурора : Фурмана В.О.
захисника : ОСОБА_1
підсудного : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєверодонецьк Луганської області, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 286 ч.2 КК України,
УСТАНОВИВ:
16.07.2012 року приблизно о 19-00 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - автобусом «Мерседес - Бенз 412», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта, на 677 км. + 640 м. (с. Перевальне Сімферопольського району) зі сторони м.Алушта у напрямку м. Сімферополь, на дільниці дороги, де проводилися ремонтні роботи, у порушення вимог п.п 10.1., 12.3., 12.9 б), 13.1. ПДРУ, не обрав безпечну дистанцію з автомобілем, який рухався попереду у попутному напрямку, і який застосував заходи гальмування, з метою уникнення зіткнення з останнім ОСОБА_2 застосував негайне гальмування та маневр ліворуч, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок ДТП водію автомобіля «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітини у виді перелому четвертого та п'ятого ребер справа з пошкодженням тканини правої легені та розвитком правостороннього гемопневмоторакса, синців тулубу, правого плеча, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на час ушкодження (Згідно п.2.1.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
Своїми діями ОСОБА_2 . порушив вимоги п.п 10.1., 12.3., 12.9 б), 13.1. Правил дорожнього руху України, згідно з якими: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1. ПДРУ); у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди ( п.12.3.ПДРУ); водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 ПДРУ (п.12.9 п.п.б) ПДРУ); водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1. ПДРУ).
Свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину ОСОБА_2 визнав повністю та пояснив, що він займається перевезенням пасажирів. 16.07.2012 року приблизно о 19-00 год. він дійсно керував автобусом «Мерседес - Бенз 412», реєстраційний номер НОМЕР_1. Рухаючись по автодорозі Харків - Сімферополь - Алушта - Ялта, зі сторони м. Ялта у напрямку м. Сімферополь, він на дільниці дороги, де проводилися ремонтні роботи, прийняв заходи гальмування, але оскільки на дорозі була смола , ОСОБА_2 не встиг зупинити ам до повної зупинки та прийняв маневр ліворуч, внаслідок чого сталося зіткнення з ам потерпілого. Після ДТП він відвідував потерпілого у лікарні та відшкодував йому збитки у розмірі 16000 грн. У скоєному розкаявся.
Суд, в порядку ст.299 КПК України, визначив обсяг і порядок досліджуваних доказів допитом підсудного, дослідженням письмових доказів, зазначених в обвинувальному висновку, і дані про особу підсудного.
Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:
протоколом огляду місця події від 16.07.2012 року з схемою до нього та з фото таблицею, згідно я ким оглянуте місце ДТП ад Харків-Сімферополь - Алушта - Ялта, 677 км + 640 м. На місці ДТП зафіксовано розташування транспортних засобів щодо меж проїзної частини (л.с. 4-10);
висновком авто технічної експертизи № 3\640 від 28.09.2012 року, згідно з якою за обставинами ДТП, водій ам Мерседес - Бенз ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.10.1.,.12.3., 12.9 б), 13.1. ПДРУ. При зазначених обставинах ДТП водій ам Мерседес - Бенз ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зазначеній пригоді. Технічна можливість запобігти зіткненню полягала у комплексному виконанні останнім вимог п.10.1., 12.3. ПДРУ, згідно з якими перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди ( п.12.3.ПДРУ). ОСОБА_3 у даній ситуації повинен був керуватися вимогами п.12.3. ПДРУ та при зазначених обставинах не мав технічної можливості запобігти ДТП (л.с.44-48);
Перелічені докази підтверджують висновки суду про час, місце та обставини порушення підсудним ОСОБА_2 вимог п.п 10.1., 12.3., 12.9 б), 13.1. Правил дорожнього руху України , напрямок руху автомобілів та місця і обставинах зіткнення.
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується висновком судово - медичної експертизи № 1648 від 25.07.2012г., згідно з якою ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітини у виді перелому четвертого та п'ятого ребер справа з пошкодженням тканини правої легені та розвитком правостороннього гемопневмоторакса, синців тулубу, правого плеча. Зазначені ушкодження заподіяні в результаті дії тупого предмета (предметів), в даному випадку можливо о частини салону автомобіля у водія в у мовах ДТП, яка мала місце 16.07.2012 р. Дані ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на час ушкодження (Згідно п.2.1.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.), що підтверджує висновки суду про вид тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому ОСОБА_3, ступень їх тяжкості, способу нанесення, їх локалізації та наявність прямого причинного зв'язку їх утворення з діями підсудного ОСОБА_2 (л.с.34-37).
Суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_2 по ст. 286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вірна.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд враховує щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує перелічені обставини в їх сукупності, суспільну небезпечність скоєного підсудним злочину - скоїв тяжкий злочин, враховуючи особистість підсудного ОСОБА_2: раніше не судимий ( л.с. 69), посередньо характеризується за місцем проживання ( л.с.66). Суд вважає, що за таких обставин ОСОБА_2, при призначенні йому покарання по ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, відповідно до ст.75 КК України можливо звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, як особу, виправлення якої можливе без відбування покарання.
Суд вважає, що до підсудного ОСОБА_2 , незважаючи на наявність обставини, що пом'якшує покарання та відшкодування потерпілому шкоди, належить застосувати покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами реально. Суд при цьому виходить з того, що хоча ОСОБА_2 скоїв злочин, який характеризується як необережний (по відношенню до наслідків), однак ДТП сталася внаслідок умисного грубого порушення підсудним ПДРУ, що на думку суду свідчить про його підвищену небезпеку, як водія, для інших учасників дорожнього руху.
На думку суду призначене покарання дозволить повною мірою реалізувати мети кримінального покарання, передбачені ст.50 КК України - виправлення підсудного, а так само попередження вчинення ОСОБА_2 нових злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
З підсудного ОСОБА_2 необхідно стягнути в дохід держави судові витрати за проведення судової авто технічної експертизи у розмірі 735 грн. 60 коп. ( л.с.44-48).
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ПРИГОВОРИВ:
Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 ( чотирьох ) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням.
Встановити ОСОБА_2 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки і зобов'язати його, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити колишню - підписку про невиїзд, строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 29 жовтня 2012 року.
Речові докази: автомобіль «Мерседес - Бенз 412», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, передати за належністю ОСОБА_4 (л.с.20, 50); автомобіль «ВАЗ 21011», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 і знаходиться у нього на зберіганні, залишити останньому за належністю (л.с. 18, 51).
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведення авто технічної експертизи у розмірі 735 грн. 60 коп. (сімсот тридцять п'ять гривен 60 копійок)( л.с.44-48).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя