УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 118/5518/12

20.08.2012 року                                                                       м. Сімферополь

Суддя Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим Л.А. Захарченко, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

УСТАНОВИВ:

16.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця ВДВС Сімферопольського РУЮ ОСОБА_2 з приводу винесення постанови про накладення штрафу.

Вивчивши матеріали справи вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження по справі.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Зі змісту даної норми вбачається, що у порядку ЦПК України належить розглядати справи на дії державних виконавців, пов’язаних саме з виконанням судових рішень. Зі змісту скарги ж вбачається, що заявник оскаржує дії державного виконавця з приводу накладення штрафу за неявку за викликом державного виконавця, що за своєю природою є санкцією за невиконання вимог державного виконавця.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України що спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні роз’яснення містяться у ПП ВАСУ № 3 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності

державної виконавчої служби».

Так, у п. 6 Постанови зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі.

Судам слід ураховувати, що спори щодо оскарження рішень,

дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання

постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або

накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких

виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної

юрисдикції та господарських судів, належать до

адміністративної юрисдикції.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. ст. 122 ч.2 п.1, 383 ЦПК України вважаю необхідним відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі, оскільки скарга не підлягає розгляду у суді у порядку цивільного судочинства.

Оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства і у відкритті провадження у справі відмовлено, вважаю неможливим вирішувати питання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою.

Керуючись ст.ст. 122, 208-210, 383 ЦПК України , ст.ст. 17- 18 КАС України , суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі за скаргою на дії державного виконавця.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у порядку, передбаченому ст.ст. 292-294 ЦПК України.

Суддя