ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-66/1552-2012 22.02.12
Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Прудніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»
до відповідача: Відкритого акціонерного товариств ва «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 3353,43 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Галатенко Є.Є. -за довіреністю від 03.01.2012 року
від відповідача: не з'явились
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО»(надалі - позивач), звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(надалі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 3353,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним, у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту від 10.05.2010 року, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування в розмірі 3863,43 грн., а тому до позивача відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з відповідача сплачену суму страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач в судове засідання не з'явився, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
За договором добровільного страхування наземного транспорту № 180663-02-15-01, укладеного 10.05.2011 року між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «ВУСО», правонаступником якого є позивач (страховик), та Чувіло Галиною Михайлівною (страхувальник), було застраховано транспортний засіб -автомобіль MAZDA 6, державний реєстраційний номер ВЕ1769АМ.
Згідно із ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2011 року в м. Вознесенську Миколаївської області по вул. Будівельників, відбулась дорожньо-транспортна пригода з матеріальними збитками, за участю автомобіля MAZDA 6, державний реєстраційний номер ВЕ1769АМ під управлінням Чувіло Юрія Олексійовича, та автомобіля ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер ВЕ7672АМ, під управлінням Звягінцева Віталія Сергійовича.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Звягінцевим Віталієм Сергійовичем Правил дорожнього руху України, що підтверджується Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.09.2011 року, якою Звягінцева Віталія Сергійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту № 54 автотоварознавчого дослідження спеціаліста, складеного 22.08.2011 року членом Союзу експертів України -спеціалістом-автотоварознавцем підприємцем Ткаченко В.Б., на підставі проведених досліджень та розрахунків сума відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, легкового автомобіля MAZDA 6, державний реєстраційний номер ВЕ1769АМ, складає 4859,24 грн.
За страховим випадком -ДТП, що сталась 16.08.2011 за участю застрахованого автомобіля, згідно звіту № 333 від 06.09.2011 року та Страхового акту від 20.09.2011 року № 2962-02 за договором страхування № 180663-02-15-01 від 10.05.2011 року, позивачем визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3863,43 грн.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником у відповідності до вимог договору страхування наземних транспортних засобів № 180663-02-15-01 від 10.05.2011 року та перерахував страхове відшкодування в розмірі 3863,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11702 від 23.09.2011 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З матеріалів справи вбачається, що у судовому порядку було встановлено вину водія, який керував автомобілем ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер ВЕ7672АМ, на момент ДТП, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб, застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту.
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ 1102, державний реєстраційний номер ВЕ7672АМ, на момент ДТП була застрахована у Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/7364944).
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
За таких обставин, приймаючи до уваги приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування наземних транспортних засобів, суд робить висновок про те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги на суму шкоди, яка оцінена у встановленому законом порядку, в межах фактичних затрат, до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
При цьому, враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність такої особи, у даному випадку, до відповідача у даній справі.
Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 21.10.2011 року на виплату страхового відшкодування. Зазначена претензія була отримана повноважною особою відповідача 26.10.2011 року. Проте, відповідачем суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.
Згідно із ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у разі визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Як зазначалось, Відповідно до звіту № 54 автотоварознавчого дослідження спеціаліста, сума відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, легкового автомобіля MAZDA 6, державний реєстраційний номер ВЕ1769АМ, складає 4859,24 грн. Натомість, позивачем визначено суму страхового відшкодування в розмірі 3863,43 грн., та саме наведена сума сплачена позивачем в порядку страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/7364944 було встановлено франшизу в розмірі 510 грн. та ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, у сумі 50000,00 грн.
Враховуючи визначені полісом № АА/7364944 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, у відповідача наявний обов'язок відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3353,43 грн. (відшкодована позивачем вартість матеріального збитку - 510,00 грн. франшиза за полісом).
З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 6, 12, 22, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення страхового відшкодування в розмірі 3353,43 грн. -задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул.. Постишева, 60, ЄДРПОУ 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 3353,43 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
Суддя С.А. Гончаров
В судовому засіданні 22.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складено в повному обсязі та підписане 27.02.2012р.