ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1440/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Дніпровського публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд"

до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спеціалізований кар'єр"

про стягнення в сумі 40 052 грн. 95 коп.

за участю представників:

від позивача: Кузнєцова Т.І., довіреність № 01/35 від 23.10.2012 року;

від відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У вересні 2012 року Дніпровське Публічне акціонерне товариство "Гідроспецбуд" (далі Дніпровське ПАТ "Гідроспецбуд") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спеціалізований кар'єр" (далі ВАТ "Берестовецький спеціалізований кар'єр") про стягнення суми основного боргу в розмірі 39 200 грн. 00 коп., пені в розмірі 710 грн. 79 коп., 142 грн. 16 коп. 3% річних та судові витрати.

В обґрунтування зазначеного позову посилається на те, що на виконання умов договору № 01/11 від 01 листопада 2011 року (далі Договір), позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 66 000 грн. 00 коп., зокрема за листопад 2011 року - 42 000 грн. 00 коп., за грудень 2011 року - 24 000 грн. 00 коп. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, перед позивачем, утворилась заборгованість в розмірі 39 200 грн. 00 коп. А тому, позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості, пеню, 3% річних та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 вересня 2012 року порушено провадження по даній справі розгляд якої призначено на 25 вересня 2012 року.

25 жовтня 2012 року представником відповідача через канцелярію суду супровідним листом надані оригінали платіжних доручень, та зазначено, що станом на день подачі вказаних документів борг перед позивачем складає 28 200 грн. 00 коп.

26 жовтня 2012 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 11 000 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 26 жовтня 2012 року просив позов задоволити, провадження припинити в частині стягнення 11 000 грн. 00 коп.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не надав, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 року між Дніпровським ПАТ "Гідроспецбуд" (далі виконавець) та ВАТ "Берестовецький спеціалізований кар'єр" (далі замовник) був укладений договір № 01/11 (а.с.7), за умовами якого виконавець згідно з попередніми заявками надає замовнику спеціальну техніку для виконання робіт, а саме ескаватор Volvo EC 290 BLC з гідро молотом (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.4 замовник проводить оплату за дані послуги протягом трьох днів з моменту надання виконавцем рахунку на розрахунковий рахунок виконавця.

Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується актами здачі прийняття робіт № ОУ-0000375, та актом здачі прийняття робіт без номера, що виконавцем в листопаді - грудні 2011 року були проведені роботи (надані послуги) на загальну суму 66 000 грн. 00 коп. Акти підписані повноважними представниками виконавця та замовника. Крім того у вказаних актах сторони погодили, що претензій одна до одної не мають (а.с. 8, 9).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даної угоди.

11 липня 2012 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 01/125 від 11.07.2012 року разом з рахунком-фактурою №СФ-0000077, з вимогою сплатити 46 000 грн.00 коп., яка була отримана останнім 14 липня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення до цінного листа, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 10-12).

Однак відповідач взятий на себе за договором обов'язок щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на момент звернення позивача з даним позовом становила 39 200 грн. 00 коп.

У той же час до початку розгляду даної справи по суті ВАТ "Берестовецький спеціалізований кар'єр" було надано ряд платіжних доручень, що свідчать про часткову оплату наданих послуг за Договором. Так, згідно платіжних доручень: № 1040 від 5 вересня 2012 року, № 1044 від 6 вересня 2012 року, № 1086 від 13 вересня 2012 року, № 1097 від 14 вересня 2012 року та № 1342 від 23 жовтня 2012 року в рахунок погашення боргу відповідачем було перераховано позивачу кошти на загальну суму 11 000 грн. 00 коп. (а.с. 72-76).

Факт отримання вищезазначеної суми також підтверджується поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмету спору.

За приписами пункту 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 17 травня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Оскільки на час прийняття рішення у даній справі відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу сплачено позивачу 11 000 грн. 00 коп., даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи належними доказами та не спростовується позивачем, суд відповідно до вищезазначеної норми дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача цієї суми боргу.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором №01/11 від 1 листопада 2011 року, яка складає 28 200 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги про стягнення з ВАТ "Берестовецький спеціалізований кар'єр" вказаної суми.

У зв'язку з неналежним виконанням ВАТ "Берестовецький спеціалізований кар'єр" взятих на себе за договором зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач також просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 710 грн. 79 коп., з яких: 372 грн. 49 коп. -пеня, нарахована з 21 липня 2012 року по 14 серпня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 41 200 грн. 00 коп. та 338 грн. 30 коп. -пеня, нарахована з 15 серпня 2012 року по 5 вересня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 39 200 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 710 грн. 79 коп. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором позивач просив суд стягнути з останнього три проценти річних в сумі 142 грн. 16 коп., з яких: 74 грн. 50 коп. - три проценти річних, нараховані з 21 липня 2012 року по 14 серпня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 41 200 грн. 00 коп. та 67 грн. 66 коп. - три проценти річних, нараховані з 15 серпня 2012 року по 5 вересня 2012 року на суму основного боргу в розмірі 39 200 грн. 00 коп.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягає задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Пунктом 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 вищезазначеного Закону припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з вказаним позовом Дніпровським ПАТ "Гідроспецбуд", згідно платіжного доручення №210 від 22 серпня 2012 року, було перераховано до Державного бюджету України 1609 грн. 50 коп. судового збору (а.с. 5).

Оскільки провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 11 000 грн. 00 коп. основного боргу згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України підлягає припиненню, суд на підставі вказаної норми Закону дійшов висновку про необхідність повернення позивачу частини сплаченого ним судового збору в розмірі 442 грн.03 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спеціалізований кар'єр" (35043, Рівненська область, Костопільський район, село Берестовець, вулиця Сидорова, будинок 3, ідентифікаційний код: 05471856) на користь Дніпровського публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород Проммайданчик, ідентифікаційний код: 04630494) 28 200 (двадцять вісім тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 710 (сімсот десять) грн. 79 коп. пені, три проценти річних у розмірі 142 (сто сорок дві) грн. 16 коп., а також 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн. 47 коп. судового збору.

3. Ухвалою суду повернути Дніпровському публічному акціонерному товариству "Гідроспецбуд" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород Проммайданчик, ідентифікаційний код: 04630494) з Державного бюджету України 442 (чотириста сорок дві) грн. 03 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Провадження у справі № 5019/1440/12 в частині позовних вимог Дніпровського публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спеціалізований кар'єр" 11 000 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено «31»жовтня 2012 року.

Суддя Пашкевич І.О.