ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«29» жовтня 2012 р. Справа №5023/4014/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О. В., суддя Тихий П.В.,
при секретарі Вороні В. С.,
за участі представників сторін:
позивача -Гетьман П.С., дов. від 20.08.2012 року,
відповідача -Махонін О.С., дов. від 20.08.2012 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3171 Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року у справі №5023/4014/12,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС», м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ПОЛІГРАФПАК», м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2012 року ТОВ «АСС»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК»в якому просив суд зобов'язати ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК»відновити становище, яке існувало до порушення шляхом виконання умов договору оренди №А-9 від 01.04.2011 року у частині приведення у належний стан земельної ділянки на території орендованого приміщення по пров. Динамівський, 4, м. Харків. Витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року у справі №5023/4014/12 (суддя Аюпова Р.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року у справі №5023/4014/12 та прийняти нове рішення по суті первісних позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, та неповне з'ясування обставин що мають значення для справи.
Зокрема, апелянт посилається на те, що договором оренди №А-9 від 01.04.2011 року передбачено, що орендатор зобов'язаний утримувати орендоване приміщення та прилеглу територію у належному стані з урахуванням вимог протипожежних та санітарних норм.
На думку апелянта, відповідач не виконує зазначені умови договору щодо належного утримання прилеглої території, через що усі правові наслідки, які можуть настати під час перевірки органами місцевого самоврядування з питань дотримання чинного законодавства знайдуть відображення на господарській діяльності орендодавця, як власника земельної ділянки.
Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ТОВ «АСС-Поліграфпак»використовує у своїй господарській діяльності дерев'яні піддони, які стали предметом спору, вони не є відходами чи сміттям.
29.10.2012 року до судового засідання з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС-ПОЛІГРАФПАК» (орендатор) укладено договір оренди №А-9.
Згідно до умов вказаного договору позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 250,0м.кв., яке розташоване за адресою: пров. Динамівський, 4, м. Харків. Зазначене приміщення належить позивачу на праві власності.
В межах договору сторони погодили ряд умов та зобов'язань, спрямованих на утримання та використання орендованого об'єкту. Зокрема, згідно з п. 3.2.2. вказаного договору оренди, відповідач зобов'язався утримувати орендоване приміщення та територію навколо нього у належному стані з урахуванням вимог протипожежних та санітарних норм, а також норм з охорони навколишнього середовища.
Вказане приміщення перебуває на земельній ділянці, яка орендована позивачем у Харківської міської ради на підставі відповідного договору оренди.
Згідно з договором №12 від 07.02.2012 ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК»придбало у ТВ «АСС»піддони у кількості 50 одиниць на загальну суму 1775,00 грн., про що свідчить податкова накладна №РН-0000204 від 29.02.2012 року.
Вказані піддони рахуються на бухгалтерському рахунку 20.1 ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК»як сировина та матеріали.
ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК» дані піддони використовує для відвантаження продукції клієнтам, збереження її товарного вигляду, про що свідчить договір №33 від 15.03.2012 року поставки поліграфічної продукції, згідно з яким ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК»поставляє продукцію клієнтам з використанням дерев'яних палетів (піддонів).
Про вищевказане свідчать акти №44 від 01.03.2012 року, №48 від 03.03.2012 року, №50 від 06.03.2012 року, та №74 від 10.04.2012 року, згідно з якими піддони загальною кількістю 50 одиниць направлено на виробництво з метою пакування готової продукції.
Відповідно до наказу №04/1 від 04.03.2012 року, відповідачем прийнято рішення про проведення поточного ремонту вказаних піддонів. Актами про виконання робіт щодо поточного ремонту дерев'яних піддонів від 06.03.2012 року, від 10.03.2012 року, та від 29.03.2012 року, керівник виробничої ділянки відповідача Мінаков О.В. зафіксував готовність піддонів для подальшого використання у господарській діяльності.
Відповідачем надано документи, що підтверджують подальше використання піддонів для пакування готової продукції: накладна на передачу готової продукції №44 від 01 березня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №48 від 03 березня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №50 від 06 березня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №74 від 10 квітня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №80 від 19 квітня 2012 року, акт списання №44 від 01 березня 2012 року, акт списання №48 від 03 березня 2012 року, акт списання №50 від 06 березня 2012 року, акт списання №74 від 10 квітня 2012 року, акт списання №80 від 19 квітня 2012 року.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2012 року інспекцією з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області стосовно відповідача здійснено перевірку. За результатами вказаної перевірки інспекцією складено акт №219/09-18 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Серед іншого у акті перевірки зазначається про наявність біля приміщення дерев'яних пошкоджених піддонів.
Враховуючи можливу наявність порушеного права, позивачем було сформовано власну комісію для здійснення контролю за благоустроєм території.
За результатами роботи вказаної комісії було складено акт, яким дійсно зафіксовано наявність дерев'яних пошкоджених піддонів. Під час візуального огляду, вказані піддони були класифіковані позивачем як відходи.
На адресу відповідача було направлено претензію з вимогою привести прилеглу до приміщення територію у належний стан та утилізувати піддони як того вимагає діюче законодавство.
В свою чергу, відповідачем було надано відповідь, в якій він зазначив, що наявні піддони не є відходами, вони використовуються у господарській діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ПОЛІГРАФПАК», а отже необхідності у їх утилізації немає.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, керувався ст. ст. 1, 17 Закону України «Про відходи», з огляду на відсутність порушення прав позивача, оскільки спірні піддони не являються відходами.
Колегія суддів погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи», відходи -будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Класифікаційними ознаками відходів є втрата споживчих властивостей та неможливість подальшого використання за місцем утворення чи виявлення.
Статтею 17 Закону України «Про відходи»визначено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами. Зокрема, суб'єктів господарської діяльності зобов'язані, серед іншого, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів.
Вказана норма кореспондується зі ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»згідно до якої, суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що піддони, які стали предметом спору у даній справі, не втратили своїх споживчих властивостей та власник не має намір утилізувати піддони, вони були використанні відповідачем у подальшій господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (договір №33 від 15.03.2012 року поставки поліграфічної продукції, згідно з яким ТОВ «АСС-ПОЛІГРАФПАК»поставляє продукцію клієнтам з використанням дерев'яних палетів (піддонів); акти №44 від 01.03.2012 року, №48 від 03.03.2012 року, №50 від 06.03.2012 року, та №74 від 10.04.2012 року, згідно з якими піддони загальною кількістю 50 одиниць направлено на виробництво з метою пакування готової продукції; накладна на передачу готової продукції №44 від 01 березня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №48 від 03 березня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №50 від 06 березня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №74 від 10 квітня 2012 року, накладна на передачу готової продукції №80 від 19 квітня 2012 року; акт списання №44 від 01 березня 2012 року, акт списання №48 від 03 березня 2012 року, акт списання №50 від 06 березня 2012 року, акт списання №74 від 10 квітня 2012 року, акт списання №80 від 19 квітня 2012 року), тому в розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи»спірні піддони не є відходами.
За таких умов, у відповідача відсутній обов'язок відносно утилізації, знешкодження або спеціального розміщення спірних піддонів відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи»та ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», так як вони не є відходами.
Таким чином, висновки, викладені у акті обстеження від 28 березня 2012 року, складеному позивачем, у акті від 28 березня 2012 року, складеному позивачем та відповідачем, та у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №219/09-18, складеному інспекцією з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області, щодо віднесення спірних піддонів до відходів є хибними та необґрунтованими.
Твердження апелянта про порушення умов договору щодо належного утримання прилеглої території та порушення цим прав позивача не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки відсутні достатні докази щодо порушення відповідачем протипожежних та санітарних норм, а також норм з охорони навколишнього середовища під час розміщення спірних піддонів.
В судовому засіданні в своїх поясненнях сторони підтвердили, що спірні піддони знаходяться на території земельної ділянки, яку відповідач використовує в якості прилеглої території орендованого нежитлового приміщення.
Пунктом 1 ст. 796 Цивільного кодексу України встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
Оскільки земельна ділянка, на якій знаходяться піддони, відповідно до вищезазначених норм, перебуває у користуванні саме відповідача і саме він, таким чином, є суб'єктом відповідальності за недотримання норм природоохоронного законодавства.
Відповідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист є наявність порушеного або оспорюваного права.
Враховуючи наявні в судовій справі матеріали, колегія суддів констатує відсутність порушеного права позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, вірно застосував положення діючого законодавства при повному з'ясуванні всіх обставин справи.
Зважаючи на наведене та керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.09.2012 року у справі №5023/4014/12 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 05.11.2012 року.
Головуючий суддя Россолов В. В.
Суддя Ільїн О. В.
Суддя Тихий П. В.