ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 429/6142/12

01 жовтня 2012 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого -судді Перекопського М.М.

при секретарі судового засідання -Шевченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа: відділ Держкомзему у м.Павлограді Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому, згідно уточнених позовних вимог, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку за набувальною давністю. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07.06.1995 року вона за договором купівлі продажу придбала у відповідача ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1. Зазначена земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 17.05.1995 року з ОСОБА_2 Відділом Держкомзему у м. Павлограді відмовлено позивачу у видачі державного акту на земельну ділянку, у зв'язку з неможливістю внесення до автоматизованої системи відомостей про земельну ділянку відомостей про попередніх власників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позивач вважає, що набула право власності на вказану земельну ділянку за набувальною давністю, у зв'язку з тим, що відкрито користувалася нею з 1995 року, тому просить задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, підстави позову та обставини, зазначені у позові підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник позивача у судовому засіданні наполягав на визнанні за позивачем права власності на зазначену земельну ділянку саме за набувальною давністю.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки представника позивача, який у судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Рішенням Виконкому Павлоградської міської ради від 23.03.1995 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення, 03.04.1995 року видано державний акт на земельну ділянку площею 0,0561 га., розташовану за вказаною адресою, на ім'я ОСОБА_2 /а.с.5,6/.

07.06.1995 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, та зареєстровано у Павлоградському БТІ. З зазначеного договору вбачається, що продавцю - ОСОБА_3, зазначена земельна ділянка належала на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу 17.05.1995 року /а.с.7,10/.

Листом відділу Держкомзему у м. Павлограді Дніпропетровської області від 24.05.2012 року позивачу було відмовлено у видачі державного акту на земельну ділянку та внесенні відомостей про земельну ділянку до автоматизованій системі даних, у зв'язку з тим, що не можливо встановити місцезнаходження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.14/.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, умовою набуття права власності за набувальною давністю є добросовісне заволодіння чужим майном. Укладення договору купівлі-продажу між позивачем та ОСОБА_3 свідчить про те, що спірна земельна ділянка не є чужим майном для позивача.

У випадку вирішення спору, предметом якого є право власності на земельну ділянку, до правовідносин підлягають застосуванню норми Земельного Кодексу України, які є нормами спеціальної дії.

Відповідно до ч.1 ст.119 Земельного кодексу України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Згідно п.1 розділу ІХ Прикінцевих положень Земельного Кодексу України, він набирає чинності з 1 січня 2002 року. Земельний кодекс України у питаннях, що стосуються набуття права власності за набувальною давністю, не має зворотної дії у часі, тобто не поширюється на правовідносини, які існували до введення його в дію. Отже, розгляд питання про визнання права власності позивача на спірну земельну ділянку саме з підстав набувальної давності є передчасним.

Крім того, користування земельною ділянкою на протязі 15 років не є єдиною та безпосередньою підставою для виникнення в особи права власності або права користування земельною ділянкою. Вона є лише умовою для застосування інших способів встановлення цих прав. Набувальна давність користування земельною ділянкою згідно з указаною статтею є лише підставою для звернення до органу державної влади, або органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку з інших підстав не заявлялися. У судовому засіданні представник позивача уточнив, що звертається з позовом саме з підстав набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Підстава позову позивачем не змінювалась.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем не було доведено наявність передбачених законом умов, які є підставою для набуття права власності саме за набувальною давністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: відділ Держкомзему у м.Павлограді Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 05 жовтня 2012 року.

Суддя: М. М. Перекопський

Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський