ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 429/7293/12

07 вересня 2012 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого -судді Перекопського М.М.

при секретарі судового засідання -Шевченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою №1, розташованою в будинку АДРЕСА_1. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що зазначена квартира повністю належить їй на підставі договору купівлі-продажу. Відповідач був зареєстрований за вказаною адресою, оскільки на момент його реєстрації вони підтримували сімейні відносини. Сімейні відносини між сторонами припинились та останні 2 роки відповідач проживає за іншою адресою, але зареєстрований у зазначеній квартирі. Наявність реєстрації відповідача у квартирі не дає можливості позивачу оформити субсидію на оплату комунальних послуг, вона несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг. Позивач вважає, що наявність реєстрації відповідача у квартирі заважає їй користуватись її власністю, а тому просить визнати відповідача таким, що втратив право кристування квартирою.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить суд про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки представника позивача, який згідно наданої заяви не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира №1, розташована в будинку АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2005 року /а.с.5,6/.

Крім позивачки у квартирі за вказаною адресою також зареєстрований її син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідач по справі /а.с.8/.

Як вбачається з акту, складеного 31.05.2012 року комісією КП «Житлосервіс-2», відповідач більше дванадцяти місяців не мешкає у зазначеній квартирі /а.с.9/.

Крім того, з наданої відповідачем заяви вбачається, що він зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1, але зазначає, що проживає за адресю: АДРЕСА_2 /а.с.24/. Факт його непроживання за адресою АДРЕСА_1, також підтверджується тим, що ним не було отримано судову повістку за зазначеною адресою, а отримано за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 23

Отже, позивач, відповідно до ст.10 ЦПК України, довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст.57-59 ЦПК України, зазначені обставини, того, що у квартирі за адресою : АДРЕСА_1, відповідач не проживає більше дванадцяти місяців, а лише зареєстрований в ній.

В зв'язку з тим, що відповідач зареєстрований у спірній квартирі, позивач не має можливості реалізувати своє право на розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування ним при його відсутності без поважних причин понад один рік.

Згідно ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням проводиться в судовому порядку.

За таких обставин, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі за вищезазначеною адресою.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп., тому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,88,174, 212-215,224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття її з реєстрації -задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у сумі 107 гривень 30 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. М. Перекопський