Справа № 22ц-1532/ 2007 р.                                   Головуючый 1-ї інстанції: Батченко О.В.

Категорія 5                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівійський І.B.

РІШЕННЯ

іменем України

21 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

судді в:                 Лівійського І. В.,

Шолох З.Л.,  при секретарі судового засідання Негрун І.О.,  за участю:     позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_3 ,  розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м.  Миколаєва від 18 квітня 2007 року

за позовом ОСОБА_1  до  приватного підприємця ОСОБА_2про усунення перешкод в праві користування майном та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2.,  про усунення перешкод в праві користування майном та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка зазначала,  що вона мешкає в квартирі АДРЕСА_1 Поряд з її квартирою знаходиться магазин відповідача,  над входом до якого встановлено рекламну вивіску та ліхтар. Світло від цих освітлювальних приладів в темний час доби потрапляє в спальну кімнату її квартири та перешкоджає нормальному відпочинку

Посилаючись на викладене,  позивачка просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні її квартирою шляхом демонтажу рекламної вивіски та ліхтаря,  встановлених відповідачем над входом до магазину. А також,  стягнути з відповідача на її користь 1500 грн. моральної шкоду.

Рішенням Центрального районного суду м.  Миколаєва від 18 квітня 2007 року позов задоволено частково.

Постановлено зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2. обладнати ліхтар зовнішнього освітлення магазину по АДРЕСА_1 світло-відбивачем та перевстановити його таким чином,  щоб пряме проміння не потрапляло до вікон квартири АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.,  посилаючись на незаконність рішення суду,  просила його змінити та задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів прийшла до висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається,  що позивачка мешкає в квартирі АДРЕСА_1 В підвальному приміщенні цього ж будинку розташовано магазин,  який належить відповідачу.

Судом    встановлено,     що   ліхтар   зовнішнього   освітлення,    який   встановлений

відповідачем над входом до свого магазину,  перешкоджає нормальному користуванню позивачкою своєї квартири. В зв'язку з чим,  суд обгрунтовано зобов'язав відповідача усунути зазначені перешкоди.

Разом з тим,  вирішуючи спір за позовними вимогами ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, - місцевий суд виходив з того,  що сам факт поновлення порушеного права позивачки буде достатньою компенсацією моральної шкоди.

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може,  оскільки характер та обсяг заподіяних ОСОБА_1. моральних страждань не дають підстав для такого висновку.

Адже допущені відповідачем дії призвели до глибоких душевних переживань позивачки,  вимушених змін у її повсякденному житті,  а також погіршення стану її здоров'я. Зазначене дає підстави для відшкодування ОСОБА_1. моральної шкоди в розмірі 100 грн.

Таким чином,  рішення суду в частині відмови стягнення моральної шкоди,  на підставі п.3 ч.1  ст.  309 ЦПК України,  підлягає скасуванню,  з постановлениям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог

Крім того,  суд першої інстанції без достатніх підстав,  не навівши у рішенні відповідних мотивів,  відмовив позивачці у стягненні судових витрат.

Відповідно до вимог  ст.  ст.  79,  88 ЦПК України,  на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати,  однак в меншому розмірі ніж вона помилково сплатила при подачі позову.

Так,  п/п „д",  „ж" п. І  ст.  З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7- 93 (з наступними змінами) передбачено ставку державного мита за аналогічний позов в розмірі 25 грн. 50 коп.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21 грудня 2005 року (з наступними змінами),  витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів,  пов'язаних з розглядом даної категорії цивільних справ,  складають 7 грн. 50 коп.

В зв'язку з чим,  на користь позивачки підлягають стягненню 33 грн. судових витрат,  пов'язаних з розглядом справи в суді першої інстанції та 20 грн. 25 коп. - за апеляційну скаргу.

Виходячи з наведеного,  на підставі п. 4 ч.1  ст.  309 ЦПК України,  рішення в цій частині також підлягає скасуванню,  з постановлениям нового рішення про часткове задоволення вимог позивачки.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  309,  316 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м.  Миколаєва від 18 квітня 2007 року в частині відмови стягнення моральної шкоди та судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 моральної шкоди та судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 грн. моральної шкоди та 53 грн. 25 коп. судових витрат. 

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,  але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.