Провадження № 2/1304/308/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

головуючого -судді - ГОРОДЕЦЬКІЙ Л.М.

при секретарі - СИДОРАК М.М.

з участю представників позивача -ОСОБА_1

та відповідача - ОСОБА_2

представника органу опіки та піклування відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради -СТЕЦИШИН М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_4, з участю третіх осіб -Управління ГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України, Відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", з участю третіх осіб ОСОБА_4, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним іпотечного договору та договорів про внесення змін до нього, звільнення майна з -під іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" звернулося з позовом до ОСОБА_4, з участю третіх осіб -Управління ГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України, Відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за договором відновлювальної кредитної лінії № 2203-1293 від 27.10.2006 року (надалі -Кредитний договір) позивач надав відповідачеві кредит у сумі 27 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% річних на умовах відновлювальної кредитної лінії до 27.10.2007 року з кінцевим терміном повернення кредиту 27.10.2011 року.

В подальшому, сторони уклали договір про внесення змін до Кредитного договору від 14.03.2007 року та договір про внесення змін до Кредитного договору від 11.02.2008 року, згідно з якими суму кредиту збільшено до 49 500,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних на умовах відновлювальної кредитної лінії до 27.10.2008 року з кінцевим терміном повернення кредиту 27.10.2016 року, а згодом до 100 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних на умовах відновлювальної кредитної лінії до 27.10.2008 року з кінцевим терміном повернення кредиту 27.10.2016 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання ОСОБА_4, що випливає з Кредитного договору, 27.10.2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за №Д-1176 (надалі -Договір іпотеки), згідно з яким остання передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, а саме 14.03.2007 року та 11.02.2008 року сторонами укладалися договори про внесення змін та доповнень до вищевказаного договору іпотеки, у зв'язку із збільшенням суми отриманих кредитних коштів ОСОБА_4, а саме до 49 500 доларів США та до 100 000 доларів США відповідно.

ОСОБА_4 неодноразово, починаючи з вересня 2009 року, допускала порушення умов Кредитного договору, а саме прострочувала сплату процентів та повернення суми кредиту, тобто належним чином не виконала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач змушений сплачувати податки з неотриманих доходів, чим несе збитки з вини ОСОБА_4, а тому просить суд змінити умови кредитного договору, шляхом визначення терміну його виконання моментом набрання законної сили рішенням суду про зміну умов договору, стягнути з неї заборгованість в розмірі 116 202,30 доларів США, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, виселити ОСОБА_4 та її дочку ОСОБА_5 з квартири, зобов'язати ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області зняти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, а саме в частині зміни умов Кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, в задоволені решти позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Третя особа ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про таке належно та вчасно, про причини неявки не повідомили. Подали заяву про розгляд страви у їх відсутності.

Третя особа -представник органу опіки та піклування відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні не заперечила про стягнення заборгованості з відповідачки, однак заперечила про стягнення заборгованості на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації. В задоволенні позову ОСОБА_5 не заперечила, оскільки стягнення заборгованості на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації зачіпає інтереси неповнолітньої ОСОБА_5

ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", з участю третіх осіб ОСОБА_4, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсним іпотечного договору та договорів про внесення змін до нього, звільнення майна з -під іпотеки.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що однією з підстав для укладення вищевказаного договору іпотеки було розпорядження голови Галицької районної адміністрації №1536 від 18.10.2006 року, згідно з яким ОСОБА_4 було надано дозвіл на укладення договору застави квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вважає, що надаючи ОСОБА_4 такий дозвіл, Галицькою районною адміністрацією було здійснено, всупереч ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 177 Сімейного кодексу України, грубе порушення прав його дочки, яка була зареєстрована у квартирі, що передавалася в заставу (іпотеку).

Зважаючи на вищевикладене, а також на той факт, що у ОСОБА_4 та у ОСОБА_6 іншого нерухомого майна, достатнього для забезпечення можливості проживання їх дочки, у разі примусового відчуження квартири АДРЕСА_1, немає, - вважає, що розпорядження Галицької районної адміністрації №1536 від 18.10.2006 року, згідно з яким ОСОБА_4 було надано дозвіл на укладення договору застави квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 суперечить ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ч. З ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», ч.4 ст. 177 Сімейного кодексу України, оскільки не гарантувало збереження прав його неповнолітньої дитини на житло та порушувало її інтереси.

28.08.2012 року Львівським апеляційним адміністративним судом було прийнято ухвалу, якою апеляційні скарги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та філії -Львівське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" залишено без задоволення. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 17.04.2012 року за позовом ОСОБА_5 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа філія -Львівське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" про скасування розпорядження залишено без змін. Тобто, станом на момент розгляду цієї справи, іншим судом уже було скасовано вищевказане розпорядження Галицької районної адміністрації, яке було підставою для укладення Договору іпотеки, та на незаконність прийняття якого позивач покликався у зустрічній позовній заяві.

Крім того, у нотаріуса відсутні будь -які документи, які б засвідчували факт подання та отримання нотаріусом дозволів органу опіки і піклування на укладення договорів про внесення змін та доповнень від 14.03.2007 року та 11.02.2008 року до договору іпотеки від 27.10.2006 року, а згідно з умова цих договорів в договір іпотеки вносилися зміни, згідно з якими розмір кредиту зростав з 27 000,00 дол. США. до 49 500,00 дол. США. - з 14.03.2007 року, а з 11.02.2008 року до 100 000,00 дол. США., процентна ставка з 11,5% до 12,5%, що в свою чергу обтяжувало можливість ОСОБА_4 вчасно і повному розмірі повернути кредит, а отже, і зростав ризик звернення стягнення на квартиру, в якій проживала ОСОБА_5. Вважає, що в цьому випадку має місце порушення п. 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно з якою батьки малолітньої дитини не мають права без згоди органу опіки і піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації. Незважаючи на це, вищевказані договори були укладені та нотаріально посвідчені.

Просить зустрічний позов задовольнити та визнати недійсним договір іпотеки від 27.10.2006 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за № Д-1176, визнати недійсними договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки нерухомого майна від 14.03.2007 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за № Д-276 та договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки нерухомого майна від 11.02.2008 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за №1303, звільнити з-під іпотеки квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, та в якій зареєстрована та проживає ОСОБА_5

Представник позивача за зустрічною позовною заявою в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про уточнення підстав та предмета позову

Представник відповідача у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечив повністю з підстав, викладених у запереченні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов до задоволення, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір відновлювальної кредитної лінії №2203-1293 від 27.10.2006 року у сумі 27 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% річних на умовах відновлювальної кредитної лінії до 27.10.2007 року з кінцевим терміном повернення кредиту 27.10.2011 року. Згодом, сторони уклали договір про внесення змін до Кредитного договору від 14.03.2007 року та договір про внесення змін до Кредитного договору від 11.02.2008 року, згідно з якими суму кредиту збільшено до 49 500,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних на умовах відновлювальної кредитної лінії до 27.10.2008 року з кінцевим терміном повернення кредиту 27.10.2016 року, а згодом до 100 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних на умовах відновлювальної кредитної лінії до 27.10.2008 року з кінцевим терміном повернення кредиту 27.10.2016 року.

Кредит надавався для поточних потреб, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_4 (п.2.1.2 Кредитного договору).

Факт отримання коштів підтверджується заявами ОСОБА_4 про видачу готівки.

Нараховані проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше 30 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі траншу. Сплата нарахованих процентів здійснюється позичальником шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань (п.1.5.1.3 Кредитного договору).

Погашення кредиту здійснюється шляхом внесення готівки в каси банку або шляхом безготівкових перерахувань (п.1.6 Кредитного договору).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання ОСОБА_4, що випливає з кредитного договору, 27.10.2006 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за №Д-1176, згідно з яким остання передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. В подальшому, а саме 14.03.2007 року та 11.02.2008 року сторонами укладалися договори про внесення змін та доповнень до вищевказаного договору іпотеки, у зв'язку із збільшенням суми отриманих кредитних коштів ОСОБА_4, а саме до 49 500 доларів США та до 100 000 доларів США відповідно.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово, починаючи з вересня 2009 року, допускала порушення умов Кредитного договору, а саме прострочувала сплату процентів та повернення суми кредиту, тобто належним чином не виконала зобов'язання за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.3.2.2 кредитного договору банк має право у разі порушення позичальником умов цього договору стягнути кредит та суму нарахованих процентів та інших платежів, що підлягають оплаті.

Відповідно до п.3.3.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту, а також сплати штрафні санкції, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.

Згідно з п.4.1.1. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,032% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

19.11.2009 року за № 34/3798, 21.07.2010 року за №34-15/2312 та 28.02.2011 року за №27-02/810 банк повідомляв ОСОБА_4 про існуючу заборгованість та попереджав її про наслідки непогашення, проте ОСОБА_4 ці повідомлення проігнорувала, заборгованості по кредиту та процентам не сплатила.

Таким чином, станом на 31.10.2012 року заборгованість ОСОБА_4 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" становить 116 202,30 доларів США, в тому числі 93 825,03 доларів США -залишок несплаченого кредиту, 17 695,95 доларів США -прострочені проценти, 2 659,31 долари США -сума нарахованої пені по кредиту, 1 891,70 -сума нарахованої пені по процентам.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості ОСОБА_4 в суд не представила, а її представник в частині стягнення кредитної заборгованості позов визнав.

Окрім цього, нараховані позичальникові, але не сплачені ним відсотки за користування кредитом у відповідності до п.п. "а" ст.135.4.2 Податкового кодексу України відносяться до доходу банківських установ, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, і тому банк повинен сплачувати податки з неотриманих доходів, у зв'язку з чим отримує збитки з вини позичальника.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача-банку є підставними та підлягають до часткового задоволення.

Що стосується зустрічного позову, то такий підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Підставою для укладення вищевказаного договору іпотеки було розпорядження голови Галицької районної адміністрації №1536 від 18.10.2006 року, згідно з яким ОСОБА_4 було надано дозвіл на укладення договору застави квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1..

Суд погоджується з твердженням, що надаючи ОСОБА_4 такий дозвіл, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було порушено прав малолітньої ОСОБА_5, яка була зареєстрована у квартирі, що передана в іпотеку, зважаючи на доведеність цього факту в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 та з урахуванням наступного:

Згідно з положеннями ч. 3 та 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є, зокрема, місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Частиною 3 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 177 СК України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Згідно до ч.2 ст. 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав, зокрема, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Як зазначено в ухвалі суду від 28.08.2012 року нормами законодавства визначено, що при укладенні правочинів щодо нерухомого майна, права на яке мають неповнолітні, неприпустимо допускати зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей стосовно жилих приміщень; укладення правочинів стосовно нерухомого майна не допускається без згоди органів опіки і піклування, яка надається лише в разі гарантування збереження її права на житло. Зважаючи на те, що іншого власного житла на праві приватної власності ані в ОСОБА_4, ані в ОСОБА_6 немає, а тому суд дійшов висновку, що в разі задоволення вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" за рахунок предмета іпотеки, неповнолітня ОСОБА_5 буде виселена з квартири АДРЕСА_1, та залишаться без місця проживання, що, відповідно, суперечить її правам та інтересам, оскільки не гарантує збереження прав неповнолітньої ОСОБА_5 на житло.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Окрім цього, без відповідної згоди органу опіки і піклування, нотаріус не вправі був посвідчувати укладені сторонами договори про внесення змін та доповнень від 14.03.2007 року та 11.02.2008 року до договору іпотеки від 27.10.2006 року, оскільки згідно з умовами цих договорів в договір іпотеки вносилися зміни до істотних умов договору, згідно з якими розмір кредиту зростав з 27 000,00 доларів США до 49 500,00 доларів США - з 14.03.2007 року, а з 11.02.2008 року до 100 000,00 доларів США., а процентна ставка з 11,5% до 12,5%, що в свою чергу обтяжувало можливість ОСОБА_4 вчасно і повному розмірі повернути кредит, а отже, і зростав ризик звернення стягнення на квартиру, в якій проживала ОСОБА_5.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Як передбачено ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відтак, на підставі наведеного вище, зустрічний позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11,15, 60, 88, 154, 169, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст.16, 203, 204, 215, 612, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 17, 18 Законом України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст. 177 Сімейного кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити частково.

Змінити умови договору відновлювальної кредитної лінії № 2203-1293 від 27.10.2006 року, укладеного між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", шляхом визначення терміну його виконання моментом набрання законної сили рішенням суду про зміну умов договору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 116 202,30 доларів США, в тому числі 93 825,03 доларів США - залишок несплаченого кредиту; 17 695,95 доларів США -прострочених процентів; 2 659,31 долара США -сума нарахованої пені по кредиту; 1 891,70 -сума нарахованої пені по процентах; 130,31 долара США -проценти за лютий 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 1.820 грн. сплаченого судового збору.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 в інтересах якої діє її ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати недійсним іпотечний договір від 27.10.2006 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за № Д-1176.

Визнати недійсними договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки нерухомого майна від 14.03.2007 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за №Д-276 та договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки нерухомого майна від 11.02.2008 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 за №1303.

Звільнити з-під іпотеки квартиру АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 38,50 грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Городецька Л.М.

Оригінал рішення.