30 червня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину будинку; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 серпня 2005 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 6 вересня 1997 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 На весілля їм було подаровано 2 000 доларів США, які вони вирішили використати для придбання спільного будинку. Їхні батьки допомогли їм придбати будинок, доплативши 2 500 доларів США, в рівних частках. У зв'язку з тим, що перед купівлею будинку він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду і, побоюючись накладення арешту на майно, та за спільною домовленістю, між ним, його дружиною та їх батьками вони оформили договір купівлі-продажу будинку на його тещу - відповідачку по справі. У 2000 році він поставив вимогу переоформити будинок, але відповідачка зволікала з вирішенням вказаного питання, а в червні 2004 року, коли його дружина звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, взагалі відмовила йому в цьому. Просив визнати за ним право власності на 1\2 частину жилого будинку.

ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 18 травня 2005 року в задоволенні основного та зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 серпня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання  про скасування ухвали апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм   процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги його висновків не спростовують .

Доводи касаційної скарги про те що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими , оскільки суперечать фактичним обставинам справи.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги. 

Керуючись ст.ст.331,332,337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 серпня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.