КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.07.06 р. № 84/19-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Фаловська І.М.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О
при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Безвербна А.О., дов. № 5 від 03.01.2006р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1;
розглянувши матеріали апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 06.04.2006 року
у справі № 84/19-06 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, Київська область, м. Біла Церква
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Київська область, м. Біла Церква
про примусове звільнення приміщення
В С Т А Н О В И В:
Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про примусове звільнення приміщення.
Позивач обґрунтував позов порушенням відповідачем ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки останній не повернув позивачу індивідуально визначене майно, а саме: приміщення загальною площею 117,9 кв. м, яке розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1. Зазначене приміщення прийнято відповідачем в строкове платне користування за договором НОМЕР_1, який розірвано в судовому порядку про, що винесено рішення від 02.12.2005 року по справі № 247/15-05 господарським судом Київської області.
Відповідач участі у засіданні суду першої інстанції не приймав.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.04.2006 року позовні вимоги задоволені повністю на підставі статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та статті 188 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає, що дане рішення прийняте із порушенням норм процесуального права, а саме: суд належним чином не повідомив відповідача про дату та час судового засідання.
Позивач надав відзив, в якому проти апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у ньому.
Представник скаржника (відповідач) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.07.2006 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Андрейцева Г.М., суддя Швець В.О.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що між позивачем (за договором -орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) 02.10.2003 року укладено договір НОМЕР_2 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що відноситься до державної власності. На виконання умов договору відповідачу за актом приймання-передачі передано в оренду приміщення загальною площею 117,9 кв. м на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.
Апеляційним судом також встановлено, що рішенням від 02.12.2005 року господарського суду Київської області у справі № 247/15-05 розірвано договір оренди НОМЕР_2, укладений між Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1. Зазначене рішення набрало законної сили 26.12.2005 року.
Однак, відповідач не виконує правомірні вимоги позивача звільнити спірне приміщення.
З довідки НОМЕР_3 Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (а.с. 23) вбачається, що станом на 24.03.2006 року спірне приміщення використовується відповідачем під кафе.
Відповідно до п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку чинності не встановлено за рішенням суду.
Приписами п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Враховуючи ту обставину, що відповідачка добровільно відмовляється від звільнення приміщення, права позивача є порушеними та підлягають захистові шляхом звернення до суду з позовом
Таким чином, позовні вимоги Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості є обґрунтованими належними доказами та правомірно задоволені місцевим судом з вірним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з підстав порушення судом при прийнятті рішення норм процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, ухвали про порушення провадження у справі від 27.02.2006 року, остання була своєчасно направлена відповідачу, про що свідчить вихідний номер відправлення та дата відправлення, що вказані на звороті ухвали (вих. НОМЕР_4). Разом з тим, місцевий суд у відповідності з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув спір без участі відповідача чи її представника, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зібраних у справі доказів достатньо для вирішення справи по суті.
Не підтверджені матеріалами справи і інші, вказані відповідачкою в апеляційній скарзі порушення процесуального права судом при прийнятті рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що при прийнятті рішення у справі № 84/19-06 від 06.04.2006 р. місцевим судом відповідно ст. 43 ГПК України належним чином досліджено обставини справи та наведено цим обставинам відповідну правову оцінку, а також господарським судом Київської області дотримано вимог процесуального законодавства, а отже оскаржуване рішення не суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 99 -102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 06.04.2006 року у справі № 84/19-06 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 06.04.2006 року у справі № 84/19-06 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий Фаловська І.М.
Судді
Андрейцева Г.М.
Швець В.О