ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  8/55

16.05.08

За позовом    Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»    

до                    Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

про                 стягнення 5740,03 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       не з’явилися

Від відповідача   представник –Гаврилюк В.М. (дов. № 23-03/94 від 05.11.2007р.)

Рішення приймається 16.05.2008р., в зв’язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 5740,03 грн. заборгованості за адміністративний та корабельний збори.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 25.02.2008р. розгляд справи був призначений на 03.04.2008р.

02.04.2008р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Міністерство транспорту та зв’язку України.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав подане ним клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Міністерство транспорту та зв’язку України.

Представник відповідача заперечував проти подано позивачем клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Міністерство транспорту та зв’язку України.

Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення третьої особи, відмовив в його задоволенні, оскільки суд вважає що прийняте у даній справі рішення жодним чином не впливатиме на права та обов’язки Міністерства транспорту та зв’язку України.  

Представник позивача пояснив, на чому ґрунтуються заявлені позовні вимоги, та з яких підстав останній вважає, що його право порушене відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає заявлені позовні вимоги, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2006р. судно Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»- теплохід «Дніпр-2»проходило через Херсонський канал для здійснення вантажних операцій у Херсонському річковому порту.

13.10.2006р. Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт»було виставлено Акціонерній судноплавній компанії «Укррічфлот»рахунок-фактуру № СФ-1354д за канальний, корабельний та адміністративний збори, який оплачений відповідачем лише в частині сплати канального збору.

Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот»у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє з наступних підстав:

Теплохід Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»- «Дніпр-2»у жовтні 2006р. проходив Херсонським каналом для здійснення вантажних операцій у Херсонському річковому порту, за що сплачено канальний збір. Корабельний збір нараховано безпідставно, оскільки він нараховується за кожний вхід у порт і вихід з нього, однак судно проходило транзитом через Херсонський канал і не заходило до Херсонського торгівельного порту, а прямувало до Херсонського річкового порту.

Адміністративний збір, як зазначає відповідач, також нарахований необґрунтовано, враховуючи, що він сплачується під час кожного заходження судна в порт, а теплохід «Дніпр-2»до Херсонського морського торгівельного порту не заходив.

Відповідно до ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України, у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний.

Таким чином, корабельний та адміністративний збори є цільовими зборами, що сплачуються у морському порту.

Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 84 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до вказаної норми, Кабінетом Міністрів України, постановою від 12.10.2000р. № 1544 «Про портові збори»затверджено Положення про портові збори.

Пунктом 1 зазначеного Положення визначено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах, із суден визначених у цьому пункті груп.

Так, корабельний збір, відповідно до п.12 Положення для суден А, Б і Г нараховується за кожний вхід у порт і вихід з нього за 1 куб. метр об'єму судна за визначеними цим пунктом ставками.

Адміністративний збір, відповідно до п.32 Положення, нараховується під час кожного заходження судна у порт.

Відповідно до ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Територією морського порту є відведені порту землі. До території морського порту також належать намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата. Акваторією морського порту є відведені порту водні простори (ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України).

Нормою ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України також передбачено, що територія і акваторія морського порту є державною власністю і надаються порту в користування. Відведення земельних і водних ділянок для морського порту, а також вилучення цих ділянок здійснюються в порядку, встановленому чинним законодавством України. 

В силу п.2 ч.1 ст. 14 Водного кодексу України передбачено, що розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення належить до компетенції Кабінету Міністрів України. При цьому, відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, до водних об’єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, внутрішні морські води.    

Пунктом 3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 269 дано визначення поняттю «внутрішні морські води». За змістом вказаного пункту, це у тому числі і води портів України, обмежені лінією, що проходить через постійні портові споруди, які найбільше виступають у бік моря.

Таким чином, твердження відповідача про те, що акваторія морського порту повинна бути відведена у встановленому порядку саме Кабінетом Міністрів України є обґрунтованим.

Зокрема, саме у такому порядку відведені акваторії Іллічівськом морському торговельному порту (постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2007р. № 1278), Севастопольському морському торговельному порту (постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2002р. № 1581), Державному підприємству «Морський торговельний порт «Южний»(постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2007р. № 1073).

Посилання ж позивача на лист Міністерства транспорту та зв’язку України №1991/27/10-07 від 28.03.2007р., зі змісту якого вбачається, що локальний нормативний акт Херсонського морського торговельного порту, а саме «Обов’язкові постанови Херсонського морського торговельного порту»2005р., який виданий начальником порту відповідно до вимог ч. 1 ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України та який погоджено із усіма зацікавленими особами у т.ч. із керівником Державного департаменту морського і річкового транспорту та Головою Херсонської обласної адміністрації, що цілком відповідає вищенаведеним вимогам ч. 1 ст. 12 Кодексу торговельного мореплавства України та вимогам чинного законодавства згідно ч. 3 ст. 74 Кодексу торговельного мореплавства України є безпідставним з огляду на слідуючі обставини:  

Відповідно до ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що начальник морського порту видає обов'язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту і громадського порядку, проведення санітарних і протипожежних заходів у порту, охорони навколишнього природного середовища, порядку заходу суден у морські порти і виходу з них, видає звід звичаїв порту, а також розпорядження про затримку суден і вантажів у випадках і у порядку, передбачених статтею 80 цього Кодексу, забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден. 

Начальник морського торговельного порту за погодженням з начальниками рибних, річкових портів і адміністрацією судноремонтних підприємств, що мають акваторії, суміжні з акваторією морського торговельного порту, встановлює порядок руху суден у портах і на підходах до них (ч. 2 ст. 78 Кодексу торговельного мореплавства України). 

В силу ст. 3 Кодексу торговельного мореплавства України Міністерство транспорту України від імені держави здійснює лише регулювання торговельного. При цьому, вказаному державному органу не передані повноваження щодо розпорядження водними об’єктами загальнодержавного значення, зокрема, відведення акваторії морського порту.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Таким чином встановлення меж акваторії морського торговельного порту у Обов’язкових постановах Херсонського морського торговельного порту, затверджених Державним департаментом морського в річкового транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України 16.12.2005р. та погоджених із Херсонською обласною адміністрацією, здійснено з перевищенням повноважень, тому зазначені положення Обов’язкових постанов не підлягають застосуванню відповідно до ст. 4 ГПК України.

Постанова або рішення Кабінету міністрів України про акваторію Херсонського морського торгівельного порту у матеріалах справи відсутні, позивачем суду не надано.  

Таким чином позивачем не доведено наявність у відповідача обов’язку сплатити корабельний та адміністративний збори у зв’язку з проходженням у жовтні 2006р. теплоходу Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»- «Дніпр-2»через Херсонський канал для здійснення вантажних операцій у Херсонському річковому порту.

Позивачем також не доведено, що судно відповідача заходило на територію Херсонського морського торговельного порту, зокрема, його акваторію, відведену йому у встановленому чинним законодавством порядку. З огляду на викладене, підстави для задоволення позову у суду відсутні, у позові слід відмовити.   

Керуючись ст. ст. 12, 73, 74, 78, 84 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. ст. 5, 14 Водного кодексу України, п. 1, 12, 32 постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 «Про портові збори», п. 3 Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 269, ст. ст. 4, 33,  49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

             

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

   

Суддя

В.С. Катрич