УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р. Справа № 175228/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Пліша М.А., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 09.06.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати, як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 09.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2011 року по 09.06.2011 року включно.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області щодо не нарахування та невиплати підвищення пенсії як дитині війни позивачу за період з 09.12.2010 року по 09.06.2011 року та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області провести нарахування та виплату підвищення пенсії як дитині війни позивачу з 09.12.2010 року по 09.06.2011 року включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та раніше виплачених сум.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року N 3491-VI, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України N 745«Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено підвищення дітям війни у розмірі 49,80 грн., яка набрала чинності 23.07.2011 року. Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у позові відмовити повністю.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183- 2.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Стосовно позовних вимог, щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії з 09.12.2010 року по 09.06.2011 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Розміри державних соціальних гарантій на 2010-2011 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області - залишити без задоволення, постанову Золочівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року у справі № 2а-2161/11/1310 - без змін.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді М.А. Пліш

О.М. Довгополов