ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"07" липня 2008 р. | Справа № 10/2-08-1637 |
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до відповідача Державне підприємство «Одеська залізниця»
про стягнення 19531,22 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: Ярош О.М. за довіреністю від 20.12.2007р. №20-553
від відповідача: не з’явився
Суть спору: ВАТ „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці вартості недостачі вантажу в сумі 19531,22 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов від 15.05.2008р. №НЮ-14, який 13.06.2008р. залучений господарським судом до матеріалів справи. Так, відповідач вважає, що позивач не вжив відповідні заходи щодо збереження вантажу під час його перевезення, зокрема позивач не наніс захисне маркування та не застосував покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу, а тому вина залізниці у недостачі вантажу відсутня. Також відповідач посилається на те, що відповідачем пропущений строк шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки комерційний акт був складений 22.10.2007р. Водночас представник відповідача заперечував проти розрахунку недостачі вантажу, який здійснений позивачем із застосуванням норми недостачі лише до маси пошкодженої пачки металу, та виходячи із вартості вантажу в сумі 2474,50 грн. за 1 тону, тобто із врахуванням провізної плати, відшкодування якої у разі недостачі вантажу не передбачено Статутом залізниць України.
В процесі розгляду справи сторонами надані додаткові документи, що витребувані судом та залучені до матеріалів справи. Також в процесі розгляду справи господарський суд задовольнив клопотання сторін і продовжив строк розгляду даної справи на один місяць, про що 13.06.2008р. виніс відповідну ухвалу.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.07.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.07.2008р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
19.10.2007р. на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у піввагоні №66113952 залізницею прийнятий до перевезення вантаж (прокат чорних металів не пойменований в алфавіті) 11 пачок у кількості 62335 кг., що підтверджується наявною у матеріалах справи залізничною накладною та квитанцією про приймання вантажу за №№47547028 (а.с.9-10).
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (ВАТ «Запоріжсталь»). Вантаж розміщено і закріплено відправником згідно з рис.6 МТУ №МО10/130 від 26.08.2005р. із застосуванням засобів кріплення підкладок 50х100х2800 мм 8-12 шт. Вантаж прямує водним шляхом в Гайана, замовлення 800981-9458, сертифікати 537737.
На вимогу суду позивачем наданий рис.6 Місцевих технічних умов розміщення і кріплення листової сталі у пачках, який є додатком до Місцевих технічних умов розміщення і кріплення листової сталі від 26.08.2005р. №МО-10/130, що затверджені головним інженером ДП «Придніпровська залізниця»26.05.2005р. та технічним директором ВАТ «Запоріжсталь»23.05.2005р. У вказаному додатку передбачено, що пачки однакового розміру і маси у вагоні розміщуються симетрично продовжної і поперечної осі вагону в один або два яруси. Перед завантаженням поперечно вагону укладаються підкладки розміром 50х100х2800. Кількість підкладок визначається із розрахунку, що кожна пачка повинна опиратися на не менш ніж дві підкладки. В місцях розміщення пачок поперечно вагону укладаються три прокольні підкладки перетином 50х100 мм, розташовані: одна на хребтовій балці, а дві на кришках люків на відстані 300…400 мм від прокольної стіни вагону між гофрами поперечних балок. Довжина підкладок залежить від довжини завантаження і складає не менше 1650 мм. На підкладки укладають пачки листового металу як одної, так і різної ширини і довжини комбіновано впродовж вагону.
Також судом встановлено, що в процесі перевезення цього вантажу на станції Знам’янка Одеської залізниці 22.10.2007р. складений акт загальної форми №9806, згідно з яким, було виявлено, що у вагоні на одній пачці обірвані всі окантовачні стрічки, мається доступ до вантажу. Вагон відчеплений на знеструмлену колію для перевірки.
За наслідками перевірки на знеструмленій колії залізницею складений акт загальної форми №9807, згідно з яким, виявлено, що по документам у вагон завантажено 11 пачок, а фактично - 10 пачок. Пачки завантажені в один ярус, в головній частині вагону 6 пачок по 3 пачки впродовж правого і лівого бортів та в хвостовій частині 4 пачки по 2 пачки впродовж правого і лівого бортів. Пачки ув’язані по три прокольні і три поперечні окантовачні стрічки. В головній частині вагону ліворуч по ходу потягу на третій пачці обірвані всі окантовачні стрічки. Мається доступ до ватажу. Доступ до вантажу усунули шляхом ув’язнення пачки проволокою і нанесенням маркування вапном. Між пачками головної і хвостової частини вагону поперек вагону мається вільне місце. На всіх залишкових пачках всі окантовачні стрічки справні не порушені. Доступу до вантажу не має.
В додаток до вказаних актів загальної форми станцією Знам’янка Одеської залізниці цією ж датою складений комерційний акт АЄ 879558/908/189, згідно з яким, залізницею здійснено комісійне перевантаження вантажу і виявлено його недостачу у кількості 7920 кг. При цьому, в комерційному акті засвідчені також наступні обставини: пачки завантажені у вагоні на дерев’яних підкладках, фактично виявилося 10 пачок, що менш документів і сертифіката якості №537737 на одну пачку. При звірянні упакованих ярликів виявилася недостача пачки № плавки 000173499, № партії 210797, марка 08КП, розміром 300х1000х2000 мм, брутто 5745 кг, нетто 5725 кг. Пачки завантажені в один ярус. В головній частині вагону завантажено 6 пачок, по три пачки впродовж правого і лівого борту. У хвостовій частині вагону завантажено 4 пачки, по дві пачки впродовж правого і лівого борту. Між пачками головної і хвостової частини вагону мається вільне місце розміром: довжиною 2000 мм шириною по всій ширині вагону. У вільному місці на полу вагону маються дерев’яні підкладки. В головній частині вагону третя пачка ліворуч по ходу потягу ув’язана нестандартним способом у трьох місцях. Пачка маркована вапном. Доступу до вантажу не має. Інші 9 пачок по три прокольні і три поперечні окантовані стрічки справні, не порушені, доступу до вантажу не має.
При надходженні вантажу на станцію призначення (ст. Іллічівськ Одеської залізниці) різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам’янка виявлено не було і вантаж 26.10.2007р. виданий одержувачу - ДП «Іллічівський морський торговельний порт». Останній в свою чергу передав право на пред’явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу (прокат чорних металів) в сумі 19531,22 грн.
При цьому, при здійсненні розрахунку вартості недостачі вантажу позивач застосував передбачену вимогами п.27 Правил видачі вантажів норму недостачі 0,5% лише до маси пошкодженої пачки металу вагою 5395 кг, а вартість вантажу визначена позивачем в сумі 2474,50 грн. за 1 тону.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ВАТ „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», виходячи з наступного.
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №47547028 свідчить про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.
При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як вище встановлено господарським судом, вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до з рис.6 МТУ №МО10/130 від 26.08.2005р., який є додатком до Місцевих технічних умов розміщення і кріплення листової сталі від 26.08.2005р. №МО-10/130, що затверджені як позивачем так і залізницею. Водночас обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті підтверджують саме такий спосіб розміщення і закріплення вантажу вантажовідправником.
Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт того, що вантажовідправником вжиті відповідні заходи щодо забезпечення транспортабельності та збереження вантажу в процесі його перевезення і вантаж зданий до перевезення залізниці.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Між тим, із врахуванням схеми завантаження вантажу відправником (рис.6 МТУ №МО10/130 від 26.08.2005р.), якою передбачається завантаження однієї пачки між пачками головної і хвостової частини вагону, обставини, що встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті свідчать про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, а саме: відсутність однієї пачки прокату чорних металів, наявність між пачками головної і хвостової частини вагону вільного місця розміром: довжиною 2000 мм шириною по всій ширині вагону, наявність у вільному місці на полу вагону дерев’яних підкладок, обірвання всіх окантовачних стрічок на третій пачці, що розташована в головній частині вагону ліворуч по ходу потягу.
Такі обставини підтверджують вину відповідача у недостачі вантажу і є підставою для покладення на нього відповідальності за цю недостачу.
Як встановлено у комерційному акті загальна маса недостачі вантажу становить 7920 кг (5725 кг –недостача цілої пачки металу та 2195 кг–недостача пошкодженої пачки металу).
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Між тим, розрахунок недостачі вантажу здійснений позивачем із застосуванням норми недостачі вантажу 0,5% лише до маси пошкодженої пачки прокату чорного металу. Норма недостачі вантажу 0,5% не застосовувалася позивачем до маси недостачі цілої пачки прокату чорного металу.
Оскільки всупереч вимог ст.33 ГПК України правові підстави для здійснення саме такого розрахунку позивачем суду не доведені, а маса металу має властивості до зменшення при перевезенні як у пошкодженій пачці, так і у цілої пачці, то господарський суд вважає, що розрахунок недостачі маси вантажу необхідно здійснювати із застосуванням 0,5% норми недостачі вантажу виходячи із загальної маси недостачі вантажу, а саме з 7920 кг.
На вимогу господарського суду відповідачем наданий розрахунок недостачі вантажу, згідно з яким, недостача вантажу із застосуванням норми недостачі 0,5% до загальної маси недостачі вантажу становить 7864 кг. Саме цей розрахунок приймається до уваги господарським судом.
Окрім того, при здійсненні розрахунку, вартість вантажу визначена позивачем в сумі 2474,50 грн. за 1 тону на підставі довідки головної бухгалтерії від 19.02.2008р. №16/153, рахунків позивача №332042 від 21.10.2007р. та відповідних специфікацій, згідно з якими, до вартості вантажу (2474,50 грн. за 1 тону) включена і провізна плата цього вантажу, а вартість вантажу за виключенням провізної плати становить 2390,19 грн. за 1 тону.
Між тим, в силу вимог п. а ст.114 Статуту залізниць України, за втрату чи недостачу вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Оскільки Статутом залізниць України не передбачено відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу, а матеріалами справи підтверджені обставини саме недостачі вантажу під час його перевезення, господарським судом здійснений розрахунок вартості недостачі вантажу виходячи із дійсної вартості вантажу, без врахування провізної плати, що становить 18796 грн. 45 коп. (7864 кг х 2390,19 грн.).
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ВАТ „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»в частині стягнення з відповідача вартості недостачі вантажу в сумі 18796,45 грн., а в решті позовних вимог –відмовити.
Посилання відповідача на те, що саме позивачем не вжиті відповідні заходи щодо схоронності вантажу під час його перевезення спростовуються встановленими обставинами справи, згідно з якими, вантаж завантажувався позивачем відповідно до з рис.6 МТУ №МО10/130 від 26.08.2005р., який є додатком до Місцевих технічних умов розміщення і кріплення листової сталі від 26.08.2005р. №МО-10/130, що затверджені як позивачем так і залізницею. До того ж, обставини, що встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті підтверджують саме такий спосіб завантаження і кріплення вантажу позивачем.
Посилання відповідача на пропуск позивачем шестимісячного строку позовної давності є недоцільними, а тому не приймаються до уваги господарським судом.
Так, в силу вимог ст.136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту. Згідно з п. а ст.134 Статуту залізниць України, позови до залізниці про недостачу вантажу подаються протягом шести місяців з дня видачі вантажу. Відмітка у залізничній накладній №47547028 свідчить, що вантаж виданий одержувачу 26.10.2007р., а відтак, шестимісячний строк позовної давності закінчується 26.04.2008р. Між тим, поштовий штемпель на конверті, в якому до суду надійшла дана позовна заява свідчить, що позов поданий позивачем до суду 16.04.2008р., тобто у межах встановленого ст.136 Статуту залізниць України шестимісячного строку позовної давності.
В силу вимог ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р 26003000001 у РУ «ПІБ»м. Одеса, МФО 328801, ЗКПО 1071315) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(м. Запоріжжя, вул. Південне шосе,72, р/р 26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, ЗКПО 00191230) вартість недостачі вантажу в сумі 18796 (вісімнадцять тисяч сімсот дев’яносто шість) грн. 45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113 (сто тринадцять) грн. 65 коп.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 08 липня 2008 року.
Суддя Смелянець Г.Є.