Справа №22- 7166 \06                                    Головуючий у 1 інстанції Корочиста O.I.

Категорія  -18                                                 Доповідач Дем *яносов М.В.

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ РІШЕННЯ

6 жовтня 2006 року     Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Краснощоковій Н.С. Суддів : Єлгазіної Л.П., Дем,яносова М.В.

При секретарі : Білявській І.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  „Про стягнення суми інфляції у зв*язку з несвоєчасним поверненням боргу та стягнення моральної шкоди „

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені судом по справі докази , суд-

ВСТАНОВИВ   :

ОСОБА_1   в   апеляційній  скарзі  оспорює     обгрунтованість                           рішення

Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 травня 2006 року, яким ій було відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляції у зв*язку з несвоєчасним поверненням суми боргу та стягнення моральної шкоди і просила його скасувати та постановити нове рішення , яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до  того,    що постановлене судом рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що 01 серопня 2005 року рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька, яке набрало чинності, було постановлено рішення яким з ОСОБА_2 на користь позивачки за договором позики було стягнуто 20 200 грн. У зв*язку з тим, що при ухваленні вказаного рішення судом не розв*язувалися позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь ОСОБА_1- суми боргу саме з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення на день виплати повної суми боргу й 3% річних від простроченої суми, яких позивачка не вимагала сплатити і які не охоплювалися колом її позованих вимог , а оскільки такі вимоги при попередньому розгляді справи не заявлялися , тому в задоволенні позову слід відмовити.

Але з таким висновком суду погодитися неможливо оскільки його висновки не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядває цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи дійсно 01 серпня 2005 року Пролетарським районним судом м. Донецька було постановлено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу. Вказаним рішенням було стягнуто з відповідачки сума боргу в розмірі 20200 грн. та судові витрати. Позовних вимог про стя гнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від просрочено!  суми взагалі при попередньому розгляді справи ОСОБА_1 не заявлялися, що не позбавляло її можливості звернутися з таким позовом до місцевого суду 5 квітня 2006 року. Однак вказані обставини залишилися поза увагою суду при постановці рішення від 26 травня 2006 року, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду скасуванню з постановою нового рішення про часткове здоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно вимог ч.2ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексує інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із рішення Пролетарського районого суду м. Донецька від 01 серпня

2005  року відповідачка повинна була повернути суму боргу, яка складала 20200 грн. до

13 червня 2005 року, однак своєчасно вказану суму не повернула, ця сума була стягнута за

рішенням місцевого суду від 01 серпня 2005 року, тому апеляційний суд вважає, що

позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і з відповідачки

ОСОБА_2 слід стягнути суму з урахуванням індексу інфляції за весь час

прострочення тобто з 13.06. 2005 року по день виплати яким слід вважати рішення

місцевого суду яким ця сума боргу була стягнута і питання в цій частині вирішено

остаточно, тобто до 01 серпня 2005 року і яка складає: 182 грн.16 коп. ( 20200x100,6=

20321грн.20 коп.х 100,3 =20382,16 ).

( 20382,16-20200= 182 грн.16 коп.).

Три відсотки річних будуть складать 101  грн. ( 20200x0.25%= 50грн.50 коп.)- за червень 2005 року та за липень 2005 року ( 20200х0.25%=50грн.50 коп.).

Загальна сума яка підлягає стягненю з відповідачки складає 283 грн.16 коп.

Також слід стягнути з відповідачки і понесені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 241 грн. 65 коп. які складаються із судового збору в сумі 30 грн., 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 151 грню.65 коп. витрат на правову допомогу, оскільки згідно постанови Кабінету міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 встановлені гранічні розміри компесації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і в данному випадку вона не може перевищувати суму, із розрахунку 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. Як вбачається із матеріалів справи адвокат ОСОБА_3  приймав участь у розгляді справи, яка неодноразово слуханням відкладалася і фактично була розглянута по суті 26 травня

2006  року. Час роботи адваката в цей день склав 1 годину 5 хвилин. Мінімальна заробітна

плата складала на той час 350 грн. тому сума компенсації складає 151 грн.65 коп. із

наступного розрахунку : ( 350x40: 100 = 140 грн.), (140:60=2.33 ), ( 2,33x5=11,65),

140+11.65=151 грн.65 коп.).

З урахуванням наведеного загальна сума яка підлягає стягненню на користь позивачки складає 524 грн.81 коп.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ч.1п.2.ст. 307, ч.1п.4 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 26 травня 2006 року скасувати. Постановити нове рішення. Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1. Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 суму з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 182 грн. 16 коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 101 грн., судові витрати в розмірі 241 грн. 65 коп., а всього стягнути 524 грн.81 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з момоенту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.