Справа № 22-7449\06 Головуючий у 1 інстанції Кошева О.А.
Категорія - 21 Доповідач Дем *яносов М.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С.
суддів Єлгазіної Л.П., Дем*яносова М.В.
при секретарі Білявській І.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого Акціонерного Товариства (далі ВАТ) „ Горлівський машинобудівний завод" на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 15 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ Горлівський машинобудівний завод" відділеня виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування шкоди, заподіяної втратою здоров*я на виробництві.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги дсоліджені судом по справі докази суд,-
ВСТАНОВИВ :
ВАТ „ Горлівський машинобудівний завод" в апеляційнійній скарзі оспорює обгрунтованість рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 червня 2006 року, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1. Стягнуто на його користь з відповідача-Калінніського міста Горлівки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуівання потерпілих від нещасного випадку на виробництві з 1 листопада 2002 року щомісячні страхові платежі в розмірі 209 грн.23 коп., здійснюючи їхній перерахунок у разі зміни в потерпілого відсотка втрати професійної працездатності й введення з 1 березня кожного наступного року підвищуючих коефіцієнтів.
Стягнуто з відповідача- ВАТ „ Горлівський машинобудівний завод" на користь ОСОБА_1 : 1144 грн.27 коп. недоплати по щомісячному відшкодуванню втраченого в наслідок профзахворювання заробітку, що виникла з 09.09.1999 року по 1.04.2001 року, 8115 грн. недонарахованої одноразової допомоги, 2937 грн.63 коп. грошової компенсації та судові витрати.
В апеляційній скарзі ВАТ „ Горлівський машинобудівний завод" ставить питання про скасування рішення місцевого суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
Доводи скарги зводяться до того, що суд першої інстанції порушив вимоги матеріального закону, а саме невірно провів розрахунок середньомісячного заробітку потерпілого з якого визначається втрачений заробіток для відшкодування шкоди, а тому безпідставно стягнув на користь позивача вказані суми.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи вірно були встановлені фактичні обставини про те, ОСОБА_1 знаходився в трудових правовідносинах з ВАТ „ Горлвівський машинобудівний завод". В період з 26.09.1957 по 08.08.2005 року працював в якості фрезерувальника. В наслідок роботи в тяжких та небезпечних умовах він отримав професійне захворювання- варикоз. Крім того 8 липня 1996 року він отримав травму на виробництві. Згідно висновків МСЕК від 09.09.199 року йому безстрково було встановлено 60% втрати професійної працездатності, з яких 50% по професійному захворюванню та 10% по трудовому каліцтву, отриманому при нещасному випадку на виробництві в 1996 році.
Згідно наказа по підприємству від 30.09.1999 року позивачеві були призначені та виплачувалися щомісячні виплати у відшкодування шкоди у відповідності до п. 12.27 Галузевої угоди виходячи з рохрахунку середньої заробітної плати за професією фрезерувальника на час виплати ,яка складала 130 грн.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу прийшов до обгрунтованого висновку про те, що для розрахунку сум які підлягають до сплати позивачеві слід керуватися п.п. 22.23 „ Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків", а не п. 12.27 Галузевої тарифної угоди і виходити із особистого середнього заробітку ОСОБА_1 за 12 або 3 останніх повних календарних місяці роботи перед встановленням стійкої втрати професійної працездатності і який складає 292 грн.ЗО коп. тому , що він значно більший ніж середній заробіток за проофесією потерпілого на час виплати.
Таким чином, встановивши, що середній заробіток ОСОБА_1 за 12 календарних місяців роботи з 1 вересня 1998 по 1 вересня 1999 року складає 292грн.ЗО коп. суд першої інстанції вірно, виходячи саме із цього середнього заробітку ОСОБА_1 стягнув на користь останнього недосплачені у зв*язку з цим суми відшкодування шкоди в тому числі і одноразову допомогу з урахуванням компенсації вказаних сум.
Наведені судом першої інстанції розрахунки зрроблено вірно і вони відповідають вимогам п.п. 1,9,10,22,28 „Правил...".
Судом першої інстанції при розрахунку середнього заробітку вірно не було застосовано коефіцієнт росту тарифних ставок 1,259 введений по підприємству з 1.01.1999 року, оскільки заробітна плата позивача за вересень-грудень 1998 року перевищувала середній заробіток за його професієб на січень 199 року ( 159грн.96 коп.) а.с. 18).
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтерджених тими докакзами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 15 червня 2006 року є обгрунтованим, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в ході судового засідання.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч.іп.1 ст.307, 308, 313, ч.іп.1 ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ ::
Апеляційну скаргу ВАТ „ Горлівський машинобудівний завод"
відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької областввід 15 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.