Справа № 22а/2985       Головуючий у 1-ій інстанції Якухно О.М.

Категорія 38             Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 жовтня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І. В.

суддів Жизневської А.В., МалаховоІ Н.М.

при секретарі Мартишок І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на постанову Овруцького районного суду від 26 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Житомирського обласного військового комісаріату, Овруцького міського військового комісаріату, Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації та управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів,

встановив:

У березні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами в яких просили зобов'язати військові комісаріати провести донарахування грошових коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11) у сумі 19783 грн. 20 коп. кожному у вигляді щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії особам, які проживають на території посиленого радіоактивного контролю. також просили зобов'язати управління праці прийняти від військових комісаріатів платіжні документи на виплату їм вказаних сум. На обґрунтування позову зазначали, що такі виплати проводилися їм з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону № 7 96-Х11.

Постановою Овруцького районного суду від 2 6 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління праці та соціального захисту населення просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвали нове про відмову в задоволенні позовів, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріально права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.

37 Закону № 796-Х11) та доплат непрацюючим пенсіонерам (ст. 39 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 7 96-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 2 6 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачам виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата до пенсії особам, які проживають на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.6, 13). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачами.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 26 квітня 2006 року скасувати у повному обсязі та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.