Справа № 0909/4884/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Васильковського В.В.

секретаря Корбут Н.М.,

з участю: прокурора Попика О.І.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за позовом прокурора Коломийського району в інтересах Печеніжинської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

у вересня 2012 року прокурор звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 26 червня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 4250 грн. Згідно вироку ОСОБА_1, працюючи лісником Печеніжинської технічної дільниці Коломийського спеціалізованого агролісгоспу, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, вчинив порушення покладених на нього обов'язків щодо збереження ввіреного йому під охорону майна, що призвело до незаконної порубки протягом зимово-весняного періоду 2011-2012 років 8-ми дерев породи «ялиця біла», ліквідною масою 17,82 м. куб., чим спричинено матеріальні збитки на загальну суму 59 101,53 грн. Тому просив стягнути з відповідача 59 101,53 грн. шкоди, завданої злочином на користь Печеніжинської селищної ради.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він за вчинене поніс покарання.

Представник відповідача пояснив, що відповідно до постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу», затверджено такси для обчислення шкоди, заподіяної безпосередньо юридичними чи фізичними особами, якими вчинено незаконне вирубування лісу. Оскільки незаконну порубку чи пошкодження дерев безпосередньо ОСОБА_1 не здійснював, то й не передбачено можливості застосування до нього вищевказаних такс при визначенні розміру шкоди. Просить в позові відмовити.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, встановленого статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор, як на підставу своїх вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Печеніжинської селищної ради заподіяної шкоди, посилався на ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються, зокрема місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі: частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством.

Статтею 68 цього Закону зобов'язано підприємства, установи, організації та громадян відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працюючи лісником Печеніжинської технічної дільниці Коломийського спеціалізованого агролісгоспу, вчинив службову недбалість, тобто порушення покладених на нього обов'язків щодо збереження ввіреного йому під охорону майна, що призвело до незаконної порубки протягом зимово-весняного періоду 2011-2012 років 8-ми дерев породи «ялиця біла», ліквідною масою 17,82 м. куб., чим спричинено матеріальні збитки на загальну суму 59 101,53 грн. За вказаний злочин ОСОБА_1 було засуджено вироком Коломийського міськрайонного суду від 26 червня 2012 року до покарання у виді штрафу.

За змістом ст. 17 Лісового Кодексу України постійним лісокористувачем зазначеної ділянки лісу є Коломийський спеціалізований агролісгосп, і саме це підприємство не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх самовільну порубку, яку своєчасно не було виявлено. Тобто, в результаті його господарської діяльності порушено вимоги ст. 19 Лісового кодексу України, якою постійних лісокористувачів зобов'язано забезпечувати охорону лісових насаджень, вести лісове господарство, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Порушення вимог лісового господарства призвело до незаконної порубки лісу на території Печеніжинського дільниці Коломийського спеціалізованого агролісгоспу.

Згідно з ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи та організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх службових обов'язків.

Таким чином, за змістом ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища відраховується у місцевий фонд в результаті господарської діяльності.

Саме в результаті своєї господарської діяльності Коломийський спеціалізований агролісгосп зобов'язано відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки, ОСОБА_1 безпосередньо як громадянин господарською діяльністю не займався, а будучи лісником Печеніжинської технічної дільниці Коломийського спеціалізованого агролісгоспу вчинив службову недбалість, то правові підстави для задоволення позову і стягнення з нього як фізичної особи шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на користь Печеніжинської селищної ради відсутні.

На підставі ст. ст. 47, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 17, 19, 107 Лісового кодексу України, ст. 1172 ЦК України та керуючись ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову прокурора Коломийського району в інтересах Печеніжинської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої злочином, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя: ВасильковськийВ. В.