Справа № 22ц/1659 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кондратюк А.Д. Категорія 42 Доповідач Матюшенко І.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 жовтня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Матюшенка І.В.
суддів: Жизневської А.В., Малаховох Н.М.
при секретарі Мартишок І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськраионного суду від 14 червня 2006 року у справі за позовом Коростенської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановив :
У жовтні 2004 року Коростенська районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - медична установа) звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_1 24599 грн. 62 коп. завданої підприємству працівником матеріальної шкоди. У процесі розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог до 22123 грн. 59 коп. На обґрунтування позову медична установа зазначала, що в результаті інвентаризації, проведеної у квітні 2003 року, була виявлена нестача товарно-матеріальних цінностей на суму 22123 грн. 59 коп. Оскільки відповідачем були вчинені дії, які мають ознаки злочину передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України, і кримінальна справа відносно нього була закрита у зв'язку з застосуванням акту амністії, спросила стягнути суму нестачі в повному обсязі.
Рішенням Коростенського міськраионного суду від 14 червня 2006 року позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. Зокрема апелянт зазначає, що суд дійшов неправильного висновку про те, що він допустив службову недбалість, не врахував суд і факту крадіжки третіми особами майна медичної установи, не витребував суд ряду документів, які спростовують його вину та не звернув уваги на пропуск позивачем строків звернення до суду.
Представник медичної установи заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 14 січня 2003 року по 12 березня 2004 року працював начальником Коростенської районної лікарні ветеринарної медицини.
Згідно даних інвентаризації товарно-матеріальних цінностей по медичній установі від 14 квітня 2003 року (а.с. 61-63) була виявлена нестача на загальну суму 22123 грн. 59 коп.
Відповідно до функціональних обов'язків ОСОБА_1, як начальник районної державної лікарні ветеринарної медицина, ніс персональну відповідальність за виконання покладених на лікарню завдань і здійснення нею своїх функцій, а також за збереження товарно-матеріальних цінностей лікарні.
Зі змісту постанови слідчого прокуратури Коростенського району від 26 грудня 2005 року слідує, що нестача основних засобів позивача виникла в результаті неналежного виконання посадовими особами (включаючи відповідача) медичної установи своїх посадових обов'язків за місцем роботи. Проте, кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченому ст. 367 ч. 2 КК України, провадженням була закрита у зв'язку з відсутністю згоди Веселівської сільської ради на притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог медичної установи, проте неправильно застосував положення частини 3 ст. 233 КЗпП України згідно якої для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Враховуючи, що нестача товарно-матеріальних цінностей була виявлена комісійно у квітні 2003 року, позовна заява подана лише у жовтні 2004 року і позивачем не представлено суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду - рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього дня може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.