Справа №1la-637 Головуючий у І інстанції Заїка Г.М.
Категорія 367 ч.2 Доповідач Гузовський О.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
Головуючого Романова О.В.
суддів Гузовського О.Г., Шеніна П.О.
з участю прокурора Воронухи Д.С.
при секретарі Кавериній В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за
апеляцією засудженої ОСОБА_1. на вирок Бердичівського
міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2006 року,
яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженки АДРЕСА_1 Бердичівського
району Житомирської області, громадянки України,
освіта середня спеціальна, несудимої, одруженої,
працюючої ІНФОРМАЦІЯ_2
, проживаючої за адресою: м.Бердичів, вул.АДРЕСА_2 - за ч.2 ст. 367 КК України на 2 роки 5 місяців позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк 1 рік без сплати штрафу.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Призначене додаткове покарання підлягає самостійному і реальному виконанню.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
До вступу вироку з законну силу міру запобіжного заходу засудженій не змінювати, залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 7073,45 грн. матеріальної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_1 засуджено за те, що працюючи
ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи службовою особою, вчинила службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, відповідно до наказу № НОМЕР_1 від 28.08.98 року ОСОБА_1 було призначено на посаду сІНФОРМАЦІЯ_2, яка розташована за адресою: в м. Бердичів вул. АДРЕСА_3-
Всупереч посадової інструкції старшого контролера - касира філії, затвердженої З січня 2003 року керуючою Бердичівським відділенням № 73 Державний Ощадний банк України" та Інструкції про порядок здійснення касових операцій по вкладах фізичних осіб у національній валюті установами Ощадбанку, затвердженого постановою правління ВАТ,Державний Ощадний банк України" від 4 травня 2000 року № 29, з обсягом вимог яких вона ознайомилась під особистий підпис,ОСОБА_1 неналежно віднеслась до виконання своїх службових обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_2 у вигляді прямих матеріальних збитків у сумі 7073,45 грн.
Так, 23 квітня 2003 року громадянин ОСОБА_3, перебуваючи з 3 жовтня i960 року у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2., вніс до Бердичівського відділення № 73 ВАТ «Державний Ощадний банк України», яке розташовано в м Бердичеві по вулиці 9-Січня, на депозитний рахунок строковий пенсійний вклад в сумі 12000 грн., про що було укладено договір №НОМЕР_2 від 23 квітня 2003 року.
Зазначений вклад, відповідно до ст.ст. 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, був спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 і кожен з подружжя мав на нього рівні права, тобто -право власності у рівних частках.
29 серпня 2003 року в м. Черкеськ, Карачаево-Черкеської республіки Російської Федерації ОСОБА_3. склав нотаріальне посвідчений заповіт, згідно якого все належне йому на день смерті майно має перейти ОСОБА_5. Вказаний заповіт не містив у собі застереження щодо грошового вкладу, в силу чого отримання грошей по вкладу могло мати місце тільки у випадку пред'явлення зацікавленою особою в установу Ощадбанку нотаріального свідоцтва про право на спадщину по заповіту.
Відповідно до вимог п.и.45 діючого на той час Порядку здійснення операцій по вкладах фізичних осіб у національній валюті установами Ощадбанку, затвердженого постановою Правління ВАТ ,Державний Ощадний банк України" від 4 травня 2000 року № 29, вкладник має право при складанні в нотаріальному порядку загального заповіту на майно, яке йому належить, вказати, що він поширюється на вклади в установах банку. У разі смерті вкладника вклад по такому заповіту виплачується особі, якій його заповіли, без представлення свідоцтва про право на спадщину. Якщо застереження про вклад у загальному заповіті вкладником не зроблено, то такий заповіт поширюється на вклад лише при відсутності в установі банку заповідального розпорядження. Видача вкладу на підставі такого заповіту проводиться при представленні особою, якій заповіли майно,
свідоцтва про право на спадщину по заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, помер, у зв'язку з чим відкрилась спадщина, але не на всю суму грошового вкладу, а тільки на його 1\2 частину, оскільки інша 1\2 частина вкладу з належними відсотками стала належати на праві особистої власності ОСОБА_2., як дружині, яка пережила спадкодавця, що на день смерті ОСОБА_3. склало 6062,96 грн.
Відповідно до вимог ст.535 Цивільного кодексу України, непрацездатна дружина, якою у даному випадку є ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, успадковує незалежно від змісту заповіту не менше двох третин частки, яка б належала їй при спадкоємстві за законом (тобто - у тому випадку, коли б був відсутній заповіт). У разі відсутності заповіту, з врахуванням наявності у спадкодавця трьох повнолітніх дітей, а саме -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, які також були б спадкоємцями першої черги, ОСОБА_2. належала б 1\4 частка від 1\2 частини грошового вкладу, на яку відкрився спадок, тобто -1\8 частина всього вкладу, дві третини від якої складає 1\12 частку від усього грошового вкладу, що у грошовому виразі складає суму юю,49 грн.
Таким чином, після смерті ОСОБА_3. ОСОБА_2. отримала право на частину грошового вкладу з належними відсотками, внесеного на ім'я спадкодавця, у сумі 7073,45 грн.
Так, и листопада 2003 року після смерті ОСОБА_3. ОСОБА_5. прибув до філії № 73/03 Бердичівського відділення № 73 ВАТ «Державний ощадний банк України», де з метою отримання всієї суми вкладу, надав заяву та згаданий заповіт ОСОБА_3.
Незважаючи на вимоги вище наведених нормативних актів ОСОБА_1., невірно їх застосувавши, внаслідок злочинно - недбалого відношення до виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, незаконно видала ОСОБА_5 усю суму вкладу з належними відсотками, а саме -12125,92 грн., з яких 7073,45 грн. фактично належали ОСОБА_2
Таким чином, безпідставно видавши внаслідок своєї службової недбалості всю суму грошового вкладу та відсотки по ньому ОСОБА_5, замість того, щоб рекомендувати останньому звернутись до нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом з метою його подальшого надання в установу Ощадбанку,ОСОБА_1 позбавила ОСОБА_2. можливості отримати належні їй кошти.
Злочинні дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з заподіяними ОСОБА_2. тяжкими наслідками у вигляді прямих матеріальних збитків у сумі 7073,45 грн.
В апеляціїОСОБА_1. не погоджуючись з рішенням суду, як в частині застосування матеріального, так і процесуального права, вважає, що суд визнаючи її винною та засуджуючи, лише перерахував докази, не давши їм оцінку.
На її думку, судом не наведено жодного доказу про те, що внесені
23.04.2003 року ОСОБА_3 кошти до банківської установи є
спільною сумісною власністю подружжя. Навпаки, ті докази, які відображені
в кримінальні справі, свідчать про зворотнє. Сама потерпіла в показах
зазначила, що біля одного року вона знаходилась в Москві. Коли повернулась, то від сина дізналась, що чоловік помер. Покійний все своє майно заповів не дружині, не сину, а сторонній особі, то про яку спільну сумісну власність може йти мова. По даному факту немає й судового рішення щодо спільності чи роздільності майна.
На її переконання, органом досудового слідства, в судовому засіданні не зібрані докази, які б свідчили про спільність майна, в даному випадку внесення коштів на рахунок банку в сумі 12 000 грн.
Окрім того, правило ст. 535 ЦК України 1963 року про обов'язковість долі на вклад не розповсюджується (ст.564 ЦК України 1963), тобто слідчий та суд невірно врахували обов'язкову долю потерпілої після смерті ОСОБА_3. з вкладу.
Наведені обставини дають підстави стверджувати, що її дії слід кваліфікувати за ч.І ст.367 КК України, оскільки відсутня ознака тяжкості наслідків.
Що стосується порушення матеріального права. Суд, при постановленні вироку за ст. 367 КК України повинен був вказати в чому виразилась її несумлінність. Вказівка закону на несумлінне ставлення службової особи до виконання службових обов'язків виключає можливість кваліфікації діяння як недбалість у випадках, коли істотна шкода була заподіяна внаслідок недосвідченості, недостатньої кваліфікації, відсутності належних навичок або з інших обставин, що не залежать від службової особи і виключають реальну можливість належного виконання нею покладених на неї службових обов'язків.
Вона ж чесно думала, що поступає вірно, керуючись інструкцією про порядок здійснення операцій по вкладах фізичних осіб у національній валюті установами Ощадбанку.
Розуміючи, що незнання закону не звільняє від відповідальності, якщо суд все ж таки визнає її винною за ч. 1 ст. 367 КК України, то просить, керуючись ст. 49 КК України, звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Злочин, в якому її обвинувачують, вчинено 11.11.2003 року, він відноситься до категорії невеликої тяжкості, тому особа може бути звільнена за минуванням 2 років.
Просить скасувати вирок і в частині цивільного позову.
Цивільним відповідачем може бути визнана фізична або юридична особа винна у заподіянні шкоди.
Шкода, якщо така і заподіяна потерпілій (позивачу), то не з її вини, про що наведені аргументи вище.
А тому просить, вирок суду щодо неї за ч.2 ст.367 КК України скасувати, провадження у справі закрити, звільнивши від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.І ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_1., підтримавшу
апеляцію, заперечення прокурора на апеляцію, думку потерпілої, яка покладається на розсуд суду, перевіривши кримінальну справу відповідно до вимог ст.365 КПК України, судова колегія апеляцію задовольняє частково з наступних підстав.
Згідно обвинувачення,ОСОБА_1., внаслідок своєї службової недбалості, безпідставно видала ОСОБА_5 усю суму вкладу з належними відсотками, а саме -12125,92 грн., з яких 7073,45 грн. фактично належали ОСОБА_2., чим заподіяла останній тяжкі наслідки у вигляді прямих матеріальних збитків в сумі 7073,45 грн.
Службова недбалість полягала в тому, щоОСОБА_1 видала всю суму грошового вкладу та відсотки по ньому ОСОБА_5, замість того, щоб рекомендувати останньому звернутись до нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом з метою його подальшого надання в установу Ощадбанку, чим позбавила ОСОБА_2. можливості отримати належні їй кошти.
Але саме за заявою ОСОБА_5. розпочата спадкова справа ОСОБА_3.
При цьому, слідством залишена поза увагою та обставина, що за матеріалами спадкової справи №979 ОСОБА_3, свідоцтва про право особистої власності чи про право на спадщину на строковий пенсійний вклад на рахунку №НОМЕР_3 у ВАТ „Державний ощадний банк України" №73/031 не надав не тільки гр-н ОСОБА_5., але й гр-ка ОСОБА_2. Не зверталась ОСОБА_2. в нотаріальну контору із заявою про видачу такого свідоцтва. Згідно її заяв в нотаріальну контору, вона просила видати їй свідоцтво про право власності на грошові внески, що знаходяться в філіалі Бердичівського відділення Ощадбанку №73/096 на рахунках №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7.
Ці обставини ставлять під сумнів обґрунтованість порушення даної кримінальної справи, оскільки гр-ка ОСОБА_2. офіційно своїх прав на даний строковий пенсійний вклад померлого подружжя не заявляла та офіційно на нього не претендувала.
Крім того, слідством належним чином не з'ясовано, чи дійсно, при здійсненні операцій по вкладах фізичних осіб та інших операцій працівники ВАТ „Державний ощадний банк України" періодично заміняють один одного виконуючи функції то контролера, то касира тощо, та який в такому випадку розподіл обов'язків та відповідальності. Це має суттєве значення для з'ясування, що мало місце в даному конкретному випадку - дія чи бездіяльність ОСОБА_1. як службової особи, чи невиконання чи неналежне виконання нею та ОСОБА_10. суто професійних обов'язків, що може потягти за собою лише дисциплінарну або цивільно-правову відповідальність.
Для встановлення наявності суб'єктивної сторони злочину, суттєвим також є з'ясування питання існуючої практики видачі вкладів за заповітами установами ВАТ „Державний ощадний банк України", навіть якщо це суперечить вимогам затвердженого порядку здійснення операцій по вкладах фізичних осіб.ОСОБА_1. на досудовому слідстві та в судовому засіданні стверджувала, що вважала свої дії правильними відповідно до існуючої практики видачі вкладів за заповітами.
На підставі наведеного, керуючись ст.365, 366, 374 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Бердичівського району для організації
додаткового розслідування