АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Косогор Г.О.
суддів Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.
при секретарі Каланжовій Н.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності,
встановила:
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності, посилаючись на те, що 20 серпня 2010 року він придбав у відповідачці автомобіль «Mersedes-Benz» за 22 доларів США. Через деякий час ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням письмово оформити договір купівлі-продажу транспортного засобу, але остання відмовилась, посилаючись на те, що у цьому нема необхідності. Вказане змусило ОСОБА_1 звернутись з даним позовом до суду
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль «Mersedes-Benz» модель - Е 220, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, який знаходиться на державному
_____________________________________________________________________________
Справа № 22ц-1590/5747/2012 Головуючий 1-ї інстанції:
Сегеда О.М.
Категорія: 20 Доповідач: Косогор Г.О.
реєстраційному обліку в МРЕВ-1 УДАІ ГУМВС України в Одеській області, належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20 жовтня 2005 р.
20 серпня 2010 р. ОСОБА_4, діючий від імені ОСОБА_2, надав позивачу ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність на право керування та розпорядження вищевказаним автомобілем, а ОСОБА_4 склав розписку про продаж зазначеного автомобіля позивачу і отримання від нього 22 000 доларів США за автомобіль, які передав відповідачці, що підтверджується розпискою від 24 серпня 2010.
Судом встановлено, що 06 грудня 2011 р. автомобіль «Mersedes-Benz» був затриманий та переданий на штрафмайданчик на підставі постанови слідчого про накладення арешту від 15 вересня 2010 р.
Автомобіль «Mersedes-Benz» модель - Е 220, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуск, на протязі півтора року знаходився у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1
Із пояснень відповідачки вбачається, що арешт був накладений на вказаний автомобіль, оскільки відносно неї була порушена кримінальна справа, яка на даний час ще не розглянута.
Згідно з ст. ст. 237, 244, 245 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, грунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ст. 240 ЦК України, представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Згідно ч.2 п. 1ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала. Особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.
Видача довіреності чи передоручення повноважень на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб.
Стаття 220 ЦК України передбачає, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Таким чином, застосування ч.2 ст. 220 ЦК України, можливе тільки у випадку обов'язкового нотаріального оформлення угоди.
Чинне законодавство України не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, тому суд не міг застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 220 ЦК та визнати дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу автомобіля.
Пунктами 7,8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів гіа мотоколясок (далі - Правила), затверджених постановою КМ №1388 від 07 вересня 1998 р., передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники), зобов'язані зареєструвати їх протягом однієї доби після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають
ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
Відповідно до п.4 Правил, перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділах ДАІ. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.
Згідно п.44 цих Правил, зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі письмової заяви власника з наданням документа, який посвідчує особу.
Пунктом 43 Правил передбачено, що якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію здійснюється відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України. Такої відмітки у свідоцтві про реєстрацію вказаного автомобіля немає.
Таким чином, суд першої інстанціх дійшов вірного висновку, що до здійснення вищевказаних дій відповідач не мав право відчужувати спірний автомобіль, а позивач - його придбати.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду, що позивач не є власником спірного автомобіля, оскільки не отримав на нього право власності, а тому його позовні вимоги не могли бути задоволені, так як були заявлені безпідставно.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних позовних вимог ОСОБА_1.
Судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу спірного автомобіля, однак, у подальшому, через відмову відповідачки, нотаріальне посвідчення договору не відбулось, а тому суд мав визнати за ОСОБА_1 право власності на спірний автомобіль.
Чинне законодавство України не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, тому суд не міг застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст. 220 ЦК та визнати дійсним укладений між сторонами договір купівлі-продажу автомобіля.
Крім того, спірний автомобіль, як вбачається з матеріалів справи, не був знятий з обліку в підрозділах ДАІ, залишався зареєстрованим за відповідачем. Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалася, і його огляд органами ДАІ не проводився.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий ___________________ Г.О. Косогор
Судді ___________________ О.С. Комлева
___________________ Н.В. Ісаєва