АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого Косогор Г.О.

суддів Комлевої О.С., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Каланжовій Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Впрімо Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,

встановила:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, був подарований у власність позивачу згідно договору дарування, що підтверджується відповідними документами, витягом з реєстрації нерухомого майна та договором дарування. У лютому 2009 р. ОСОБА_1 шлюб з ОСОБА_2 розірвав, вони не проживають разом , а тому він, як власник вказаного будинку, має право на позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що у вказаний будинок ОСОБА_2 вселилася з дозволу ОСОБА_1, як член сімґї після укладення шлюбу, в них є донька, яка проживає разом с нею та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 квітня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Справа №22ц-1590/6764/2012 Головуючий 1- ої інстанції

Панчук А.І.

Категорія: 41 Доповідач: Косогор Г.О.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано 09 лютого 2009 року.

Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає у будинку постійно, неповнолітня донька сторін теж зареєстрована за вказаною адресою, живе разом з матірґю.

Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло, а відповідно до ст. 379 ЦК України, житлом є житловий будинок, квартира, інше приміщення. Згідно ст.156 ЖК України члени сім"ї власника квартири або будинку мають право на проживання та користування вказаним житлом нарівні з власником будинку (квартири). Припинення відносин з власником житла не припиняє право проживання та користування ним, а відповідно до ст.64 ЖК України, члени сімґї несуть майнову відповідальність, яка випливає з договору найму житла.

При вселенні ОСОБА_2 у вказаний будинок, відповідно до вимог ст.156 ЖК України, не було укладено угоду про порядок користування вказаним житловим будинком у АДРЕСА_1 , а тому припинення сімейних відносин не позбавило їх права користуванння цим приміщенням.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшоі вірного висновку, що розірвання шлюбу між сторонами не позбавляє відповідача права на користування житловим будинком, а тому позов у цій частині не підлягав задоволенню у повному обсязі. Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що у Роздільнянському районному суді Одеської області вже розглядалася справа № 2-136/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В задоволенні вимог по вказаній справі позивачу було відмовлено. Рішення суду не було оскаржено, набрало законної сили.

Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних позовних вимог ОСОБА_1.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що відповідачка ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належною апелянту власністю, протиправною поведінкою шкодить його репутації, оскільки, як зазначалося судом першої інстанції, ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на підтвердження вищевказаних обставин та який би давав суду законні підстави для позбавлення ОСОБА_2 права користування жилим будинком по АДРЕСА_1.

Крім того, ні позовна заява, ні апеляційна скарга не містять посилання на норми матеріального права згідно яких колишнього члена родини може бути визнано втратившим право користування житловим приміщенням відповідно до вказаних обставин.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 19 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Г.О. Косогор

Судді : О.С. Комлева

Н.В. Ісаєва