АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі :
головуючого Косогор Г.О.
суддів Комлевої О.С., Ісаєвої Н.В.
при секретарі Добряк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Затишанської селищної ради про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним,
встановила:
У листопаді 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 06 січня 2003 року купив у ОСОБА_3
ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1 за який заплатив 550 грн., проте належно оформити угоду купівлі -
продажу вказаного будинку у Фрунзівській державній нотаріальній конторі не встиг,
оскільки ОСОБА_3 важко хворіла і ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла. Позивач пояснював,
що вчасно не зміг звернутись до суду для визнання договору дійсним, так як не міг
оптимально швидко вирішити формальні питання зі спадкоємцями померлої і витребувати
правовстановлюючі документи на будинок. Фінансові труднощі впродовж кількох років у
сім'ї та відсутність деяких документів дозволили повернутись до даного питання лише в
2010 році.
Рішенням Фрунзівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилався на розписку, від 06 січня 2012, надану ОСОБА_3, як на договір купівлі-продажу будинку. Нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору не відбувалось.
Згідно ст. 657 ч. 1 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Справа №22ц-1590/7533/2012 Головуючий 1- ої інстанції
Тростенюк В.А.
Категорія: 20 Доповідач: Косогор Г.О.
Згідно ст. 220 ч. 1 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Згідно ст. 215 ч. 2 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Це: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Однак, із наданої суду розписки не зрозуміла справжня воля продавця, чи була продаж вільною.
Крім того, суд першої інстанції не встановив і не перевірив належним чином, чи є ОСОБА_3 безспірним, єдиним і належним власником цього будинку, чи мала вона право укладати договір купівлі-продажу.
Суд першої інстанції лише зазначив, що ОСОБА_3 після смерті власника будинку, ОСОБА_6, фактично вступила в управління майном, оскільки обробляла земельну ділянку, ремонтувала будинок, сплачувала податки, що посвідчено довідкою Затишанської селищної ради від 12 жовтня 2010 року.
Однак, така довідка не є належним доказом по справі.
Суд першої інстанції у рішенні посилався на ст. 219 ч. 2 ЦК України, згідно якої суд може визнати правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Однак, позивач ОСОБА_2 не надав суду доказів (медичних довідок, свідків), що продавець ОСОБА_3 не мала можливість нотаріально оформити договір, тобто не надав доказу, що нотаріальному посвідченню перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Суд першої інстанції не прийняв вищевказані доводи до уваги, та не обґрунтував, чому саме суд не приймає ці доводи до уваги.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду має бути законним и обґрунтованим, суд обґрунтовує свої висновки тільки на тих доказах, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, в порушення даної норми суд постановив своє рішення не на доказах, а на припущеннях, які не відповідають фактичним обставинам справи а також матеріалам даної цивільної справи.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, а тому на підставі пп. 3,4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення.
Керуючись ст. 309 ч.1 пп. 3,4, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 21 грудня 2010 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Затишанської селищної ради про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Г.О. Косогор
Судді : О.С. Комлева
Н.В. Ісаєва