АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

Кононенко Н.А.

за участю секретаря Тьосової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки „Козацька" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2012 року у цивільній справі за позовом Кредитної Спілки „Козацька" до ОСОБА_2 про стягнення пені та за позовом ОСОБА_2 до Кредитної Спілки „Козацька" про визнання п.6 угоди про добровільне погашення заборгованості недійсним та зменшення розміру пені,

встановила:

07 вересня 2011 року КС „Козацька" звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 жовтня 2006 року між КС „Козацька" і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № К 03/10-07 (далі -Кредитний договір), за яким ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 17000 грн. на строк 12 місяців - до 03 жовтня 2007 року, із процентною ставкою 46 % річних від розміру кредиту.

27 листопада 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду про добровільне погашення заборгованості в розмірі 62847,00 грн., яка утворилась станом на 24 листопада 2009 року за Кредитним договором та про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 20% від суми заборгованості, що складала 12569,00 грн. до 31 березня 2011 року (далі - Угода). Загальна сума боргу складала 75416.00 грн.

Позивач вказав, що відповідач виконував умови вищезазначеної Угоди неналежним чином, а згодом і зовсім припинив погашення заборгованості. В результаті несвоєчасного здійснення зобов'язань станом на 01 липня 2011 року утворилась пеня, яка згідно уточненої заяви склала 71258, 28 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача (а.с.84).

17 лютого 2012 року ОСОБА_2 надав суду зустрічний позов, в якому просив визнати недійсним п.6 Угоди про добровільне погашення заборгованості від 27 листопада 2009 року між КС „Козацька" і ним, з моменту її укладення та визнати остаточний розмір заборгованості ОСОБА_2 перед КС „Козацька" по сплаті пені у розмірі 6806,79 грн. (а.с.64-66).

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги КС „Козацька" не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2012 року позовні вимоги КС „Козацька" та позовні вимоги ОСОБА_2 були залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі представник КС „Козацька" ставить питання про скасування судового рішення в частині залишення без задоволення позовних вимог КС „Козацька" та про ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог КС „Козацька" у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є незаконним та таким, що ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права.

__________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Сувертак І.В. Справа № 22ц/1590/7485/2012

Доповідач: Сегеда С.М. Категорія: ЦП: Р-27

2.

Судове рішення в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог, не в апеляційному порядку не оскаржується.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про залишення без задоволення позовних вимог КС „Козацька", суд першої інстанції виходив із того, що представником позивача в порушення частини 1 статті 58 ЦПК України не було надано доказів, які б містили інформацію щодо предмету доказування.

Однак колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви були додані всі письмові докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Зокрема, в матеріалах справи міститься завірена суддею-доповідачем копія угоди про добровільне погашення заборгованості від 27 листопада 2009 року, оригінал якої був оглянутий судовою колегією у судовому засіданні (а.с. 6).

Зазначені обставини свідчать про те, що ніщо не перешкоджало суду першої інстанції також оглянути оригінал Угоди у судовому засіданні та завірити її копію.

Крім того, в матеріалах справи мається довідка про розмір заборгованості за Угодою про добровільне її погашення від 27 листопада 2009 року, станом на 01 липня 2011 року, завірена головою правління КС „Козацька" -Лукьяновою Н.Т. (а.с. 85).

Що стосується посилання суду на те, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредиту, то судова колегія також не погоджується з цими доводами, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, як відповідач, так і його представник не заперечували проти існування кредитної заборгованості та укладення на цій підставі спірної Угоди від 27 листопада 2009 року про її погашення (а.с.6).

Таким чином, відповідач підтвердив визнання обставин щодо зобов'язання здійснити погашення заборгованості.

У відповідності до частини 1 статті 61 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, що беруть учать у справі, не підлягають доказуванню, а тому висновком суду щодо ненадання доказів зазначених обставин, є помилковим.

Факт отримання кредиту відповідачем та виникнення у нього кредитної заборгованості перед позивачем підтверджений також судовим наказом від 17.08.2009 року, згідно якого з відповідача на користь позивача стягнуто борг за кредитним договором у розмірі 35725, 15 грн. (а.с.8).

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та згідно ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, обставини, які встановлені судовим наказом Суворовського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2009 року, не підлягають доказуванню і є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб.

Що стосується посилання суду на те, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача листів про необхідність погашення заборгованості, то вони також є необгрунтованими, оскільки Угода про добровільне погашення заборгованості такого обов'язку КС „Козацька" не містить.

3.

Стосовно доводів ОСОБА_2 про неправильний розрахунок пені, який здійснений поза межами річного строку позовної давності, то судова колегія також не погоджується з цими доводами, оскільки згідно уточнених позовних вимог та розрахунку заборгованості відповідача, останній був проведений суто в межах одного року, що відповідає вимогам п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо застосування річного строку позовної давності (а.с.84, 85).

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, то судова колегія погоджується з висновком суду про необхідність відмови в його задоволенні, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, передбачена така підстава виникнення цивільних прав та обов'язків, як договори та інші правочини.

Статтями 627, 628 та 629 ЦК України, встановлено свободу та обов'язковість договору, право визначати зміст договору на розсуд сторін та обов'язковість до виконання погоджених сторонами умов договору.

Також згідно статті 15 та 16 ЦК України, особи мають право на захист свого цивільного права у разі його порушення, в тому числі шляхом звернення до суду.

Матеріали справи не містять доказів того, що пунктом 6 Угоди порушуються права та обов'язки відповідача ОСОБА_2, який підписав Угоду і погоджувався з його умовами.

З цих підстав, суд дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову про визнання пункту 6 Угоди недійсним, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині має бути залишено без змін.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що розмір його заборгованості по пені складає 6806,79 грн., то ці доводи є необгрунтованими, не підтвердженими відповідними розрахунками і спростовані наявному у справі розрахунку пені, який мається на а.с.85.

У відповідності до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.

Вимогами ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що апелянт КС „Козацька" довела суду обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують рішення суду, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог КС „Козацька" скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги КС „Козацька" задовольнити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Козацька" задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 травня 2012 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог Кредитної спілки „Козацька" до ОСОБА_2, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Кредитної спілки „Козацька" до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Козацька" пеню за угодою про добровільне погашення заборгованості в розмірі 71258,28 грн. (сімдесят одну тисячу двісті п'ятдесят вісім гривень 28 копійок) а також судові витрати у справі в розмірі 833,18 грн. (вісімсот тридцять три гривні 18 копійок).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: підпис) С.М. Сегеда

(підпис) Л.Є. Виноградова

(підпис) Н.А. Кононенко

Вірність копії посвідчую, суддя С.М. Сегеда