АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-2690/14357/2012 Головуючий у 1 інстанції: Ільєва Т.Г.

Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого судді: Поліщук Н.В.

Суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 31 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Київської області, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь за рахунок Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 117143,20 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером, інвалідом 3 групи та постраждалим від наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії. У період з 01.01.2002 року по 31.12.2007 року пенсія нараховувалась у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Вказана Постанова Кабінету Міністрів України в частині розміру пенсій та додаткових пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнана незаконною рішенням суду, яке набрало законної сили.

Посилаючись на те, що застосування третьою особою при нарахуванні та виплаті пенсії позивачеві визнаних незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України, завдало майнової шкоди, просив в порядку відшкодування матеріальної шкоди, стягнути з держави України в особі Державної казначейської служби України на свою користь за рахунок державного бюджету України грошові кошти в розмірі 117143,20 грн.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 липня 2012 року у позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Київської області про відшкодування матеріальної шкоди - відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що між позивачем та відповідачем (державою Україна) виникли деліктні правовідношення, внаслідок визнання незаконною Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року у позивача виникло право на відшкодування йому завданої матеріальної шкоди, що передбачено ст.56 Конституції України та ст.1175 ЦК України

Учасники судового процесу в судове засідання не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність сторін та третьої особи згідно ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом, позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Київської області, є інвалідом 3 групи та постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має право на отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Управління Пенсійного фонду України.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння шкоди внаслідок застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і доводи апеляційної скарги зазначені висновки не спростовують.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст.1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Майнова шкода це зменшення або втрата (загибель) певного особистого чи майнового блага. Відшкодування майнової шкоди є видом цивільно-правової відповідальності особи за неправомірну поведінку або неправомірне рішення.

Одним із способів відшкодування майнової шкоди є відшкодування збитків.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ураховуючи наведені вище правові норми, недоотримана позивачем пенсія не може вважатися збитками в розумінні ст.22 ЦК України, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 305, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник за довіреністю ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 31 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.В. Поліщук

Судді О.І. Шкоріна

А.М. Стрижеус