1

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Чорного О.М.,

суддів - Лук'янець Л.Ф., Мороза І.М.,

за участю:

прокурора - Юрка Т.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою справу відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одружений, з середньою освітою, працюючого тренером тренажерного залу МС «Олімпія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

повернуто прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 11.11.2009 року приблизно об одинадцятій годині, знаходячись біля шостого під'їзду будинку № 20-а по вул. Якіра в м. Києві, на ґрунті особистих неприязних відносин наніс ОСОБА_4 два удари по голові, завдавши їй фізичного болю, та один удар в правий бік, від чого вона впала та отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки, тобто умисно спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичного експерта № 633/Е від 10.09.2010 року, тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції послався на наявність істотної неповноти та однобічності досудового слідства, які не можуть бути усунуті судом, а саме на недотримання слідчим і прокурором вимог ст. 22 КПК України, так як в ході досудового слідства не було вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Зокрема, таку неповноту суд вбачав у не проведенні очної ставки між потерпілою і обвинуваченим для усунення суперечностей в їх показах та у не встановленні даних про особу лікаря ЛШМД ОСОБА_7 та жінки, з якою розмовляла потерпіла ОСОБА_4 напередодні конфлікту з обвинуваченим, з метою відібрання у них пояснень щодо обставин події і тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою.

При цьому, суд послався на ряд порушень права на захист ОСОБА_1, яке було роз'яснено йому лише 13.10.2010 року, зокрема щодо його допиту протягом тривалого часу в якості свідка, а не як підозрюваного, що позбавило останнього можливості скористатися допомогою захисника, а також щодо покладення в основу обвинувачення показів останнього на очній ставці з потерпілою в якості свідка від 22.02.2010 року(т. 1 а.с. 76-77, 182) та проведення 22.02.2010 року відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_1 як свідком (т. 1 а.с 90-93).

Посилаючись на неповноту досудового слідства суд першої інстанції також зазначив про невиконання під час проведення розслідування вимог по усуненню порушень, вказаних у постанові заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 14.12.2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо встановлення та відібрання пояснень в усіх можливих очевидців події конфлікту, що мав місце 11.11.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу повернути до районного суду на новий судовий розгляд. Зокрема, на його думку, в матеріалах справи міститься достатньо даних на підтвердження пред'явленого обвинувачення, а саме: в показах потерпілої, висновку експертизи № 633/Е, показах свідка ОСОБА_5 та протоколі очної ставки. Також, він вважає помилковим твердження суду про покладення в основу обвинувачення показів ОСОБА_1. надані ним в якості свідка. При цьому, він стверджує, що існуючі у справі протиріччя можливо було усунути в судовому засіданні шляхом надання судових доручень та призначення експертиз.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора і представника потерпілої на підтримку апеляції, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляції, перевіривши доводи апеляцій, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при розслідуванні справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України були допущені саме такі неправильність та неповнота.

Так, з матеріалів справи вбачається, що, пред'являючи ОСОБА_1 обвинувачення, слідчий лише зазначив докази на підтвердження події конфлікту між обвинуваченим і потерпілою та факту отримання останньою тілесних ушкоджень, а будь-які данні, окрім показів самої потерпілої, на підтвердження наявності у обвинуваченого умислу саме на заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості в матеріалах справи відсутні, як і данні щодо перевірки версії обвинуваченого про спробу самозахисту від неправомірних дій потерпілої, чим порушив вимоги ст. 132, 223 КПК України.

Також, обґрунтованими є посилання суду на порушення органом досудового слідства права ОСОБА_1. на захист, на наявність в обвинуваченні посилань на покази останнього в якості свідка та на невиконання вказівок постанови заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 14.12.2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо встановлення та відібрання пояснень в усіх можливих очевидців.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів вважає, що досудове слідство проведено не повно з допущенням порушень, які неможливо усунути в судовому засіданні, а висновок суду про необхідність повернення справи на додаткове розслідування є законним та обґрунтованим, тому постанову суду слід залишити без змін, апеляцію прокурора без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 прокурору Шевченківського району міста Києва для проведення додаткового розслідування - залишити без зміни, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

Судді:

Чорний О.М. Лук'янець Л.Ф. Мороз І.М.