Судове рішення #260141
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3993/2006                                                                                           Головуючий 1 інстанції - Литвиненко В.М.

Категорія-19/21                                                                                                                                    Доповідач - Петренко І.О.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                                                Петренко І.О.

суддів                                                                          Лаченкової О.В., Можелянської З.М.

при секретарі                                                               Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці, третя особа - відкрите акціонерне товариство „Павлоградвугілля" про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року позивач звернувся до суду і просив рішенням суду стягнути з відповідача на свою користь 70 000 грн. моральної шкоди в зв"язку з втратою працездатності від профзахворювання. Він вказував на те, що тривалий час знаходився у трудових відносинах з державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Дніпровська" дочірнім підприємством державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якого є Третя особа. При освідченні позивача МСЕК 19.09.2003 року йому встановлено 65% втрати професійної працездатності і його визнано інвалідом Ш групи від прозахворювання - радікулокопатія шийна і попереко-крижова з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим синдромом на фоні ретроспондилолістезу С4 з нейродистрофією у вигляді плечолопаткового періартрозу ліктьових та колінних суглобів НФ1 та пиловий бронхіт 1ст., емфізема легенів 1ст.

Позивач є особою застрахованою відповідно до закону України „Про загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до вимог ст.. 21, 28 якого відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, спричинену професійним захворюванням, в тому числі і виплатити страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому у розмірі, передбаченому ст.ст. 34 п. З того ж закону, тобто 70 000 грн. (350x200 = 70 000 грн.).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, оскільки суду не було надано доказів наявності моральної шкоди спричиненої позивачу, що повинно бути підтверджено відповідними висновками медичних органів.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2006 року позовні вимоги задоволені частково і на відшкодування моральної шкоди з відповідача стягнуто 45 500 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та справу направити до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія судців вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду змінити, знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум.

Так, встановлено, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Дніпровська" дочірнім підприємством державної холдингової компанії „Павлоградвугілля", правонаступником якого є третя особа. При освідченні позивача МСЕК 19.09.2003 року йому встановлено 65% втрати професійної працездатності і його визнано інвалідом Ш групи від прозахворювання -радікулокопатія шийна і попереко-крижова з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим синдромом на фоні ретроспондилолістезу С4 з нейродистрофією у вигляді плечолопаткового періартрозу ліктьових та колінних суглобів НФ1 та пиловий бронхіт 1ст., емфізема легенів 1ст.

В наслідок отриманих професійних захворювань позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя, зазнавати фізичну біль.

При викладених обставинах суд обґрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21 , 28 закону України „ Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.

Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 20 000 грн.

Доводи наведені в апеляційній скарзі про відсутність медичних висновків про наявність факту спричинення позивачу моральної шкоди, що може бути підставою для відмови в задоволенні позову, спростовуються висновками рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що у відповідності до п. 27 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію Закону України „Про загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодуваня моральної шкоди, стосуються порядку виконання стягнень та виплат.

Решта доводів наведених в апеляційній скарзі для вирішення даної справи суттєвого значення не мають, оскільки не обгрунтовані вимогами законодавства.

На підставі викладеного, колегія судців вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум.

Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці -задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: /підписи/ З оригіналом згідно: суддя

І.О.Петренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація