ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. | № 17/580-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя | Муравйов О.В. |
судді | Полянський А.Г. |
Коробенко Г.П. |
розглянувши |
касаційну скаргу | ПП “Тристан” |
на | постанову від 03.04.2006 р. Харківського апеляційного господарського суду |
у справі | № 17/580-05 господарського суду Сумської області |
за позовом | Малого колективного підприємства “Гео-Сервіс” |
До | ПП “Тристан” |
про | стягнення 3 796,43 грн. |
За участю представників сторін:
позивача – Клантаєнко С.В. дов. № 258 від 04.05.2006 р.
відповідача –Кутовий Я.В. дов. № 5637 від 15.12.2003 р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.01.2006 р. (суддя Коваленко О.В.) провадження у справі № 17/580-05 –припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. ухвалу господарського суду Сумської області від 12.01.2006 р. скасовано. Справу передано на розгляд господарському суду Сумської області.
Не погоджуючись з постановою від 03.04.2006 р. Харківського апеляційного господарського суду, ПП “Тристан” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України від 26.06.2006 р., у зв’язку з відпусткою судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 17/580-05 утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий – Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Ухвала господарського суду Сумської області від 12.01.2006 р. мотивована тим, що згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.
На підставі службового розслідування дорожньо - транспортної пригоди від 26 серпня 2005 року, підписаного повноважними особами відповідача, вбачається, що за автомобілем ГАЗ 2705 закріплено водія –Маслак О.І., якого не було на місці, а охоронник Забийворота Р.Б. маючи доступ до ключів автомобіля самовільно сів за кермо службового автомобіля і під час руху скоїв ДТП.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 вересня 2005 року гр. Забийворота Роман Борисович визнаний винним в скоєнні правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Враховуючи, що відповідачем є фізична особа Забийворота Роман Борисович, який відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною у господарському процесі, суд першої інстанції вважав, що провадження у справі № 17/580-05 підлягає припиненню відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Скасовуючи зазначену ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази неправомірного заволодіння автомобілем робітником відповідача, а також відсутні докази недбалості власника джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Згідно ч.1 ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи, що сторонами у даній справі є юридичні особи, у місцевого господарського суду, не було законних підстав для застосування пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як підстави припинення провадження у справі.
За таких обставин, апеляційний господарський суд, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Тристан” залишити без задоволення.
Постанову від 03.04.2006 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 17/580-05 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.