Придніпровський районний суд м.Черкас
Придніпровський районний суд м.Черкаси
13.11.2012 року номер справи 2314/7855/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №2314/7855/12
№2/2314/3195/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді Степаненка О.М.,
при секретарі Осадчому О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ВАТ «ВТБ Банк», відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції про визнання права власності, -
в с т а н о в и в:
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є сином відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1.
З 21.12.2007 року по теперішній час він постійно проживає та зареєстрований в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується відомостями паспорту НОМЕР_2
Власниками вказаного домоволодіння зареєстровані його батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Вважає себе співвласником 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 175 СК України майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Частиною 4 статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Йому, його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і його брату ОСОБА_4 належала на праві спільної сумісної власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира була приватизована на підставі розпорядження органу приватизації № 20 від 18.01.1995 року.
Дана обставина підтверджується копіями свідоцтва від 18.01.1995 року №8168 про право власності на житло та технічного паспорта на квартиру, що знаходиться у власності громадянина.
23.02.2002 року вказану квартиру було продано за 15067 грн., про що свідчить договір купівлі-продажу від 23.02.2002 року.
За взаємною добровільною згодою між усіма членами сім'ї, за кошти від продажу вказаної квартири, а саме за 15067 грн., ним разом з відповідачами було збудовано будинок за адресою: АДРЕСА_2
Протягом 2002 -2005 року він, відволікаючись від навчання та підготовки до випускних і вступних іспитів до вищих навчальних закладів, нарівні з батьками приймав безпосередню участь у виконанні будівельних та підсобних робіт при будівництві вказаного будинку.
Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 368 ЦК України, ст. 175 СК України, він разом з його батьками є співвласником житлового будинку в АДРЕСА_2
В той же час при реєстрації відповідачами права власності на будинок в м. Черкаси по вул. Різдвяній, 133 в якості його співвласників були зазначені лише вони самі по 1/2 частки кожний.
Просить визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною вартістю 403787, 33 грн. Стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, показав, що йому було не відомо про передачу його батьками в іпотеку будинку за адресою АДРЕСА_2. Стало відомо про порушення його права як власника будинку лише після того як дізнався про проведення прилюдних торгів спірного будинку. До цього часу він не ставив питання про визнання за ним права власності. Вважає, що за рахунок його особистої участі у будівництві будинку, яка полягала у прибиранні сміття, роботі по влаштуванню фундаменту, підсобних роботах, проведення електричного обладнання, ілюмінації тощо, він вправі претендувати на 1/3 частину будинку.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, вважають, що позиач має право претендувати на ј частину будинку.
Представник третьої особи ПАТ «ВТБ Банк»позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, вважає, що подання вказаного позову є метою затягування реалізації іпотечного майна, яким виступає будинок по АДРЕСА_2
Представник третьої особи відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, будь яких заяв з приводу поважності причин їх неявки або слухання справи за їх відсутністю, до суду не надходило. Суд ухвалив за можливе проведення судового засідання за їх відсутністю.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва по право власності на нерухоме майно від 06.01.2006 року, виданого виконавчим комітетом Черкаської міської ради на підставі рішення від 29.12.2005 року №1806, будинок АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_2
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації правочинів щодо нерухомості, а також права власності на об'єкти нерухомості.
Тобто, з моменту реєстрації в КП Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації -17.01.2006 року, відповідачі по справі, набули статус власників вищевказаного будинку.
Вказане свідоцтво є чинним правовстановлюючим документом на момент розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 175 СК України майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Доказів про те, що будинок був побудований саме на кошти від продажу в 2002 році квартири АДРЕСА_1, позивачем не надано.
На думку суду виникнення спільної сумісної власності передбачає форму участі дитини у спільній діяльності де дитина брала участь у зазначеній діяльності з наміром отримати у перспективі частку у спільному майні.
Позивачем не доведено такого наміру, а тому суд, враховуючи ступінь участі позивача у спільній праці, оцінює дії позивача під час будівництва будинку (з його показань), яка полягала у підсобних роботах, прибиранні сміття, роботі по влаштуванню фундаменту, електричного обладнання, ілюмінації тощо як звичайну допомогу батькам без бажання отримати у перспективі частку у спільному майні.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин суд критично оцінює показання позивача про його особисту участь у будівництві будинку з підстав відсутності інших доказів.
Позивач, вимагаючи у суду визнання за ним права власності на 1/3 частину будинку, не довів чому саме в такій пропорційній частині він може претендувати на частину нерухомого майна, при тій умові, що окрім нього та відповідачів, власником проданої в 2002 році квартири АДРЕСА_1 є його брат ОСОБА_4 (свідоцтво про право власності на житло від 18.01.1995 року органу приватизації Придніпровського райвиконкому).
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 22.08.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_3, ОСОБА_2, які є майновими поручителями по зобов'язаннях Приватного виробничо-комерційного підприємства «Декор-А»укладений іпотечний договір №18-23/08-ДИ, предметом якого є передача Іпотекодавцями в іпотеку нерухомого майна -будинку АДРЕСА_2.
Вказаний будинок згідно акту від 04.11.2011 року відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції описаний під час виконавчого провадження по виконавчому листу №2-61 від 18.03.2010 року Черкаського районного суду.
Під час укладання іпотечного договору від 22.08.2008 року ані відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_2 так і позивачем ОСОБА_1 не ставилось питання порушення прав інших осіб, зокрема ОСОБА_1 При його укладанні сторонами були дотримані всі вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України -відповідачі підписали договір маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі.
Сумніву у законності свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_2 від 06.01.2006 року на дату 22.08.2008 року (момент укладання іпотечного договору) так і на час розгляду справи, у сторін не виникає.
За таких досліджених та перевірених доказами обставин, суд не встановив підстав для визнання за позивачем права власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_2.
Керуючись ст. ст. 16, 182, 316, 317, 319, 321, 328, 368 ЦК України, ст. 175 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 12, 60, 61, 79, 86, 88, 146, 209, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ВАТ «ВТБ Банк», відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції про визнання права власності, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий О.М. Степаненко
Суддя: О. М. Степаненко